Рішення № 94261702, 11.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року справа № 580/4905/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1402 про визнання протиправними дій та стягнення індексації грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини А1402, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу у не повному розмірі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.03.2019 включно;

- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.03.2019 включно у сумі 134 600 грн. 50 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині А1402 та наказом командира військової частини А1402 №68 від 25.03.2019 виключений зі списків частини та усіх видів забезпечення з 25.03.2019. Відповідач у період з 01.12.2015 по 25.03.2019 не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення. 24.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.03.2019. Проте відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Відповідач проти позову заперечив. 26.11.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) був серпень 2014 року і позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року у сумі 757 грн. 90 коп. Відповідно до вимог Департаменту фінансів Міністерства оборони України, доведених листом №248/3/9/1/2 від 04.01.2016, індексація грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась. З березня 2018 року по березень 2019 року (по день звільнення) позивачу була виплачена індексація у сумі 321 грн. 68 коп. з базовим місяцем березень 2018 року. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

21.12.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Дослідивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив військовому службу у військовій частині А1402 та згідно витягу з наказу командира військової частини А1402 (по стройовій частині) №68 від 25.03.2019 був виключений з 25.03.2019 зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Згідно листа військової частини А1402 №350/205/192/62/348 від 12.10.2020 у березні 2016 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року у сумі 757 грн. 90 коп. з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно довідки-рахунку військової частини А1402 №350/205/192/62/403 від 24.11.2020 в період з березня 2018 року по березень 2019 року (по день звільнення) позивачу була виплачена індексація у сумі 321 грн. 68 коп. з базовим місяцем березень 2018 року.

24.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.03.2019 у сумі 131 446 грн. 98 коп.

Відповідач листом №350/205/192/62/348 від 12.10.2020 повідомив позивача, що кошти для виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 військовій частині А1402 не виділялись. У березні 2016 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року у сумі 757 грн. 90 коп. З березня 2018 року відповідач нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону Українки «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі – Закон №2011) визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно частини 2 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону №2011 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.2001 визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. (далі – Закон №1282).

Згідно абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові такі доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, як оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно частини 6 статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282 (у редакції, яка діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282 (у редакції, яка діє після 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно частин 2, 3, 4, 5 статті 4 Закону №1282 визначено індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 6 Закону №1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. (далі – Порядок №1078) і поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно абзаців 1, 5 пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно абзацу 2 пункту 11 Порядку №1078 (у редакції, яка діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Згідно абзацу 2 пункту 11 Порядку №1078 (у редакції, яка діє після 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно абзацу 13 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Згідно підпункту 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Судом встановлено, що у березні 2016 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за грудень 2015 року у сумі 757 грн. 90 коп., з огляду на що позовна вимога про стягнення індексації за грудень 2015 року задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 судом встановлено, що індексація грошового забезпечення за вказаний період позивачу не проводилась у зв`язку з відсутністю фінансування.

Проте відсутність фінансування не є підставою для невиплати індексації грошового забезпечення, тому позовні вимоги за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підлягають задоволенню.

Разом з цим, згідно з Порядком №1078 нарахування та виплата індексації відноситься до компетенції відповідача, тому належним способом захисту порушених прав є зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Щодо позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по березень 2019 року суд зазначає наступне.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, згідно якої з 01.03.2018 підвищено посадові оклади військовослужбовцям.

Згідно з листом військової частини А1402 №350/205/192/62/270 від 26.08.2020 оклад позивача у січні 2016 року складав 830 грн., у березні 2018 року – 3950 грн.

Отже, індекс споживчих цін у березні 2018 року приймається за 100% і індексація нараховується і виплачується у разі, коли поріг інфляції перевищує 103%. Нарахування і виплата індексації проводиться у наступному місяці, у якому поріг інфляції перевищив 103%.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення індексації у місяцях, у яких поріг інфляції не перевищив 103% є необгрунтованими.

З огляду на зазначене є необгрунтованим застосування позивачем індексу інфляції у березні 2018 року у розмірі 253,30%.

Як вбачається з листа військової частини А1402 №350/205/192/62/348 від 12.10.2020 з березня 2018 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення в місяцях, у яких поріг інфляції перевищував 103%, а саме: з березня 2018 року по березень 2019 року (по день звільнення).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення індексації за період з березня 2018 року по березень 2019 року є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1402 (вул. Шевченка, 98, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, код ЄДРПОУ 07760091) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати військову частину А1402 (вул. Шевченка, 98, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, код ЄДРПОУ 07760091) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до законодавства індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко