Ухвала суду № 94261667, 20.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 січня 2021 року справа № 580/5754/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжука Сергія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі – позивач) до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжука Сергія Сергійовича (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, далі – третя особа), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.11.2020 ВП №63079968.

Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 вказану позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду; примірника позову з доданими документами відповідно до кількості учасників справи; засвідчені у встановленому порядку копії доданих до позову документів; доказів сплати 840 грн. 80 коп. судового збору.

На адресу суду від позивача надійшла заява, згідно якої позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, примірники позову з доданими документами відповідно до кількості учасників справи та засвідчені у встановленому порядку копії доданих до позову документів.

Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору в сумі 840 грн. 80 коп., однак позивачем зазначено, що вона не повинна сплачувати судовий збір за подання до суду скарги на дії державного виконавця, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а згідно норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено необхідності сплати судового збору за звернення до суду із скаргою на дії, рішення або бездіяльність ДВС. На підтвердження свого обґрунтування позивачем зазначено рішення Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №753/12383/16 та від 27.02.2019 №753/17606/16-ц.

Розглянувши подану заяву про усунення недоліків позовної заяви, суддя вважає, що позивачем не у повній мірі усунуто недоліки позовної заяви тому, позов підлягає поверненню, з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 2102 гривні.

Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду вказаного позову становить 840 грн. 80 коп., однак позивачем до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Посилання позивача на те, що вона не повинна сплачувати судовий збір за подання до суду скарги на дії державного виконавця, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а згідно норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено необхідності сплати судового збору за звернення до суду із скаргою на дії, рішення або бездіяльність ДВС – не приймається суддею до уваги, оскільки Законом України «Про судовий збір» та Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено звільнення осіб від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позову про визнання протиправними рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень, а норми ЦПК, на які посилається позивач, у даному випадку не поширюються на спірні правовідносини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі “Шишков проти Росії” (“Shishkov v. Russia”) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору в сумі 840 грн. 80 коп., отже, станом на 20.01.2021 позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви, визначені ухвалою судді від 16.12.2020.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки вимоги ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений суддею строк позивачем не виконані у повному обсязі, така позовна заява підлягає поверненню.

Одночасно суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжука Сергія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправною та скасування постанови – повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш