Ухвала суду № 94261655, 19.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

19 січня 2021 року справа № 580/126/21 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії згідно з довідкою Управління державної служби з надзвичайних ситуацій від 30.12.2020 №6801-7219/11 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій;

зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням проведених виплат на підставі довідки Управління державної служби з надзвичайних ситуацій від 30.12.2020 №6801-7219/11 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад – 4790,00 грн.; оклад за військовим званням – 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років – 3100,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби – 4650,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень – 479,00 грн.; премія – 1916,00 грн.; надбавка за спортивне звання – 239,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не перерахував позивачу пенсію на підставі вказаної довідки.

Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Також відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Позивач у позовній заяві зазначив, що звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 3 групи, і має право на пільги для ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни або прирівняних до них осіб.

З цього приводу суддя врахував висновки Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04 квітня 2018 року у справі №800/550/17, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній ухвалі зазначила, що відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно з п.23 ст.13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

До апеляційної скарги додано копію посвідчення інваліда ІІІ групи, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, тому відповідно до вище зазначених правових норм особа звільнена від сплати судового збору.

Зважаючи, що відповідно до посвідчення від 09.10.2019 серії НОМЕР_1 позивач є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до вищевказаних висновків Великої Палати Верховного Суду він звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.

Отже, наявні підстави прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Суддя врахував, що у прохальній частині позовної заяви позивач просив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Заявлений спір не входить до виключного переліку справ, які мають бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до ч.4 ст.12 КАС України.

Крім того, оскільки предметом цього спору є дії щодо перерахунку позивачу пенсії, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

Суддя наголошує, що фактичні обставини встановлюються на підставі доказів. Однак, згідно з вимогами ч.2 ст.72 КАС України усні пояснення сторін не є засобом доказування.

Частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити виключно на підставі письмових доказів. Тобто спірні обставини можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин спору.

Клопотання щодо призначення експертизи, виклику для допитів свідків та участі у судовому засіданні інших учасників справи суду не надходили.

Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів відповідача щодо наявності складнощів для повного з`ясування спірних обставин та об`єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують розгляду справи правилами загального позовного провадження.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово у рішеннях зазначає, що гарантія публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тому суддя дійшов висновку, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню, а справу можливо розглянути та вирішити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) на підставі п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

На підставі ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 160, 168, 171, 243, 248, 263 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Встановити відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надіслання: суду - відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності); позивачу - копії відзиву та доданих до нього документів. Зобов`язати відповідача надати суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Встановити позивачу строк, тривалістю п`ять днів з дня отримання відзиву, для подання суду відповіді на відзив.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

5. Копію ухвали направити учасникам спору.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Рідзель