Ухвала суду № 94261595, 11.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5526/20

УХВАЛА

іменем України

11 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Троян О.А. представника позивача Бейлика А.Б. представника відповідача Пятковського А.М. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ультрасервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування приватному підприємству "Ультрасервіс" податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 13703,25 грн., та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 року № 0052131208 на суму 718,27 грн., податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 року № 0051961208 на суму 8857,51 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

В судовому засіданні 04.01.2021 року судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, та запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду.

В судовому засіданні 11.01.2021 року позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що 17.02.2020 року було відчужено частку у статутному капіталі приватного підприємства "Ультрасервіс" у розмірі 100% новому власнику (учаснику) ОСОБА_1 , який цього ж дня став керівником даного підприємства.

Про будь-які судові спори ОСОБА_1 , як новому власнику відомо не було, будь-яких документів з цього приводу при відчуженні частки підприємства йому не передавались.

В кінці травня 2020 року з офіційного веб-сайту "Судова влада України" позивачу стало відомо, що в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа № 560/2409/20 за позовом Головного управління ДПС в Хмельницькій області до приватного підприємства "Ультрасервіс" про стягнення податкового боргу.

Про існування даної справи приватному підприємству "Ультрасервіс" не було відомо, участі у розгляді даної справи позивач не брав, та ніяких листів і документів з суду він не отримував.

01.06.2020 року представник позивача Адвокат Бейлик А.Б., ознайомився із матеріалами справи.

Після ознайомлення із матеріалами справи ПП "Ультрасервіс" та його керівнику стало відомо про нарахування ГУ ДПС у Хмельницькій області податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 13 703,25 грн.

Згідно отриманих матеріалів позивачу стало відомо про нарахування податкового боргу та складення податкових повідомлень-рішень від 19.12.2017 р., які також не було отримано ПП "Ультрасервіс".

З огляду на те, що ПП "Ультрасервіс" через свого представника адвоката Бейлика А.Б., тільки 01.06.2020 року дізнався про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.12.2017 року та податкового боргу у сумі 13 703, 25 грн. (шляхом ознайомлення із матеріалами справи № 560/2409/20), то саме з 01.06.2020 року позивачу стало відомо про порушення його прав. Тому звертаючи до суду з позовом (направляючи його поштою 17.09.2020 року) позивачем не було пропущено строк звернення до суду.

Будь-яких доказів того, що позивачу було відомо про вищевказаний податковий борг та що позивач отримав податкових повідомлень-рішень від 19.12.2017 року відповідачем не надано.

Також представник позивача зазначає, що кожне податкове повідомлення-рішення окремо має бути вручено чи надіслано платнику податку (п. 58.2. статті 58 ПК України), та що у випадку неможливості вручення листа, ППР вважаються врученими в день, який зазначається поштою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 58.3. статті 58 ПК України).

Представник позивача зазначає, що відповідачем не доведено, що ним направлено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на адресу позивача, а також відсутні дані про вручення, чи невручення поштового відправлення вмістом якого були оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду просив суд відмовити, та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу позивача 20.12.2017 року, та відповідно до п. 58.3 статті 58 ПК України, вони вважаються врученими позивачу в день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а саме 27.01.2018 року.

Надаючи оцінку заві представника позивача, суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У постанові від 11.10.2019 року в справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також у постанові від 26.11.2020 року по справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював такий правовий висновок.

Строк звернення до суду на оскарження податкового повідомлення-рішення не становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначену позицію, суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, визначений абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України.

До суду позивач звернувся 17.09.2020 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

В контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 року № 0052131208 на суму 718,27 грн., та податкове повідомлення-рішення від 19.1.22017 року № 0051961208 на суму 8857,51 грн., направлені позивачу 20.12.2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вказаний лист повернувся відповідачу за закінченням терміну зберігання 27.01.2018 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля поштового відділення.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень) Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивачу оскаржувані податкові повідомлення-рішення вручені 27.01.2018 року, а до суду він звернувся 15.09.2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.

Суд критично оцінює твердження представника позивача щодо того, що 17.02.2020 року було відчужено частку у статутному капіталі приватного підприємства "Ультрасервіс" у розмірі 100% новому власнику (учаснику) ОСОБА_1 , який цього ж дня став керівником даного підприємства, і про будь-які судові спори ОСОБА_1 , як новому власнику відомо не було, будь-яких документів з цього приводу при відчуженні частки підприємства йому не передавались, так як позивач є юридичною особою, і зміни щодо його власника ніяким чином не впливають на ту обставину, що позивач, як юридична особа, не знав про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, і не довів поважність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно із частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Керуючись частиною 3 статті 123, пунктом 8 частини 1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Ультрасервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 16 січня 2021 року

Головуючий суддя В.К. Блонський