Рішення № 94261242, 20.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2021 року м. Рівне №460/8128/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненькій області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10.02.2003 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід", з 10.08.2012 по 11.04.2014 в ПП "Аюдак-Україна" та з 10.07.2016 по 06.11.2017 в Рівненському комбінаті "Будіндустрія";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10.02.2003 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід", з 10.08.2012 по 11.04.2014 в ПП "Аюдак-Україна" та з 10.07.2016 по 06.11.2017 в Рівненському комбінаті "Будіндустрія".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.08.2020 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Проте, періоди роботи з 01.01.2004 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід"; з 10.08.2012 по 11.04.2014 року в ПП "Аюдак-Україна" та з 10.07.2016 по 06.11.2017 в Рівненському комбінаті "Будіндустрія" до стажу не зараховані, так як згідно з даними системи персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату внесків вказаними страхувальниками. Окрім цього період роботи з 10.02.2003 по 01.01.2004 в ТзОВ "БТЛЗ Захід" не включено через відсутність трудового договору від 10.02.2003 №186. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 24.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 24.11.2020 отримано відповідачем 15.12.2020 (а.с.27).

04.01.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачем до заяви про призначення пенсії долучено трудову книжку НОМЕР_1 . Головним управлінням до страхового стажу не зараховано наступні періоди роботи, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 заповненій 01.06.1983:

- період роботи з 10.02.2003 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід", так як відсутній трудовий договір від 10.02.2003 №186 та згідно з даними системи персоніфікованого обліку, з 01.01.2004 відсутні відомості про сплату внесків за позивача страхувальником ТзОВ "БТЛЗ Захід";

- періоди роботи з 10.08.2012 по 11.04.2014 в ПП "Аюдак- Україна" та з 10.07.2016 по 06.11.2017 в Рівненському комбінаті "Будіндустрія" так як згідно з даними системи персоніфікованого обліку, відсутні відомості про сплату внесків за Позивача страхувальниками ПП "Аюдак - Україна" та Рівненським комбінатом "Будіндустрія".

Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком з 06.08.2020 року, оскільки страховий стаж з врахуванням усіх документів становить 20 років 1 місяць 5 днів (дата звернення за призначенням пенсії 06.08.2020).

Крім того, зазначає, що з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, при цьому, якщо сума за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, відповідно до страхового стажу зараховується пропорційна кількість днів місяця.

Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.28-30).

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву та з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.08.2020 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 20.08.2020 №1700-0702-8/24837 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненькій області повідомило позивачу, що підстав для призначення пенсії немає, через відсутність необхідного страхового стажу 27 років (а.с.15-16).

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), яким визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.

Відповідно до ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2020 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Правомірність дій щодо відмови позивачу у призначені пенсії відповідач обґрунтовує недостатністю страхового стажу та вказує, що до страхового стажу не підлягає врахуванню період роботи з 01.01.2004 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід"; з 10.08.2012 по 11.04.2014 року в ПП "Аюдак-Україна" та з 10.07.2016 по 06.11.2017 в Рівненському комбінаті "Будіндустрія", так як згідно з даними системи персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату внесків вказаними страхувальниками.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі (ч.1).

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2).

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.10).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12).

Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 20.09.2019 у справі №688/947/17, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення.

Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Наданою належним чином засвідченою копією трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 (а.с.10-12) підтверджується, що оскаржувані періоди, а саме:

- з 10.02.2003 по 23.05.2009 позивач працював арматурником в ТзОВ "БТЛЗ Захід" (запис №39-41);

-з 10.08.2012 по 11.04.2014 працював арматурником-бетонником по 4 розряду в ПП "Аюдак-Україна" (запис №42-43);

-з 10.07.2016 по 06.11.2017 позивач працював слюсарем-монтажником металевих конструкцій в Рівненському комбінаті "Будіндустрія" (запис №46-47).

Таким чином, в оспорювані періоди позивач працював на підприємствах, на яких в силу вимога закону покладено обов`язки по сплаті страхових внесків.

Відтак, фактично внаслідок невиконання ТзОВ "БТЛЗ Захід", ПП "Аюдак-Україна" та Рівненським комбінатом "Будіндустрія" обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальниками свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємствами по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначені пенсії позивача періодів його роботи на таких підприємствах.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 справа № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 справа № 490/12392/16-а, від 20.09.2019 справа №688/947/17.

Судом відхиляються твердження відповідача про те, що період роботи з 10.02.2003 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід" не взято до уваги у зв`язку з відсутністю трудового договору №186 від 10.02.2003, оскільки факт роботи позивача на даному підприємстві підтверджується записами в трудовій книжці позивача №39- 41.

Суд також, вважає за необхідне зазначити, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ( вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.02.2003 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід", з 10.08.2012 по 11.04.2014 в ПП "Аюдак-Україна" та з 10.07.2016 по 06.11.2017 в Рівненському комбінаті "Будіндустрія".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.02.2003 по 23.05.2009 в ТзОВ "БТЛЗ Захід", з 10.08.2012 по 11.04.2014 в ПП "Аюдак-Україна" та з 10.07.2016 по 06.11.2017 в Рівненському комбінаті "Будіндустрія".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 січня 2021 року.

Суддя Л.А. Жуковська