Рішення № 94261164, 19.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2021 року м. Рівне №460/3853/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання наказу протиправним, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просить:

- визнати протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №1135 від 11.03.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою";

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Жаврівської сільської ради Гощанського району Рівненської області орієнтовною площею 2,5800 гектара для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому протиправно відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки відповідач обмежився лише наведенням у листі положень ст.5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" без жодного конкретизованого та вмотивованого висновку про наявність визначених зазначеними нормами підстав для прийняття такої відмови.

Ухвалою суду від 12.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.06.2020 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 30.06.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 09.07.2020 на 10:00 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

03.07.2020 відповідачем, у встановленні судом строки, подано відзив на позову заяву. В обґрунтування своїх заперечень вказує про те, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,58 ум.к.га, яка розташована на території Жаврівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Зазначає також, що пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.58-63).

Ухвалою суду від 09.07.2020 розгляд справи відкладено до 25.08.2020 до 14:15год.

Ухвалою суду від 25.08.2020 розгляд справи відкладено до 08.09.2020 до 11:00год.

Ухвалою суду від 08.09.2020 розгляд справи відкладено до 22.09.2020 до 15:00год.

22.09.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 06.10.2020 розгляд справи відкладено до 20.10.2020 до 14:15 год.

20.10.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 02.11.2020 розгляд справи відкладено до 19.11.2020 до 14:15год.

19.11.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 24.11.2020 розгляд справи відкладено до 08.12.2020 до 14:15год.

08.12.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 08.12.2020 розгляд справи відкладено до 24.12.2020 до 12:00 год.

Ухвалою суду від 24.12.0202 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву та з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 04.10.2019 у справі № 5571325/19, яке набрало законної сили 05.11.2019, визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), розміром 2,58 в умовних кадастрових гектарах, що знаходяться на території Жаврівської сільської ради, яка згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії РВ № 00013, який видано Колективним сільськогосподарським підприємством "ім. Івана Франка", яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-9).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 11.03.2020 №1135 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Жавріської сільської ради Рівненського району Рівненської області, орієнтовною площею 2,5800 гектара, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, на підставі не відповідності ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (а.с.12).

Вважаючи наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 11.03.2020 №1135 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Питання набуття права власності чи користування на земельні ділянки державної або комунальної власності врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України).

Частиною 1 статті 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 №899-IV (далі – Закон №899-IV).

Відповідно до ч.1, 3 ст. 1 Закону №899-IV право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Пунктом 21 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Згідно з ст.3 Закону №899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Абзацом 1-3 частини 1 статті 5 Закону №899-IV передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Поряд з цим, суд зазначає, що Законом №899-IV врегульовано процедуру виділення земельних часток (паїв) та перелік органів, до повноважень яких відноситься виділення останніх.

Статтею 118 ЗК України врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам, який відмінний від процедури, врегульованої Законом №899-IV, а також стосується кола осіб, зазначених у вказаному законі (стаття 1).

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що законодавець розмежовує поняття виділення в натурі (на місцевості) нерозподіленої земельної ділянки власнику такої ділянки, яке регулює Закон №899-IV та виокремлює інші правовідносини, пов`язані із земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, порядок видачі яких регулюється нормами ЗК України.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області належить розпорядження лише землями державної власності сільськогосподарського призначення, з урахуванням ч.4 ст.122 ЗК України, проте до повноважень відповідача не належить надання земельних ділянок, що перебувають у колективній власності.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області повторно розглянути звернення позивача та вирішити питання про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Жаврівської сільської ради Гощанського району Рівненської області орієнтовною площею 2,5800 гектара для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Частинами 2 статті 2 Закону №899-IV передбачено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Судом встановлено, що рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 04.10.2019 у справі №5571325/19, яке набрало законної сили 05.11.2019, визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), розміром 2,58 в умовних кадастрових гектарах, що знаходяться на території Жаврівської сільської ради, яка згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії РВ № 00013, який видано Колективним сільськогосподарським підприємством "ім. Івана Франка", яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-9).

Таким чином, позивач є власником вказаної земельної ділянки в розумінні чинного законодавства України, що також не оспорюється відповідачем у справі.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI , який набрав чинності з 01.01.2013, внесено зміни, зокрема, до ч.4 ст.122 ЗК України. Відповідно з 01.01.2013 центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.02.2020 №53 відповідач розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Рівненської області (http://rivnenska.land.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf) .

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області відповідно до ст.122 ЗК України з 01.01.2013 наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної (а не колективної) власності в межах області.

Поряд з цим, суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 №2498-VIII, який набрав чинності з 01.01.2019, визначено компетенцію сільських, селищних, міських рад по вирішенню питань щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) власникам земельних ділянок, які перебувають у колективній власності, та враховуючи, що позивач звернувся з заявою до відповідача 12.02.2020 (а.с.61), тобто після набрання законної сили змінами до законодавства, то Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не має повноважень на розпорядження землями вказаної категорії.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 09.12.2020 №17-25-ОТГ у комунальну власність Гощанській територіальній громаді в особі Гощанської селищної ради передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2818,4201 гектара, які розташовані на території Гощанської селищної ради та колишніх Дроздівської, Криничківської, Курозванівської, Майківської, Садівської, Воскодавської, Дулібської, Жаврівської, Красносільської, Липківської, Малинівської, Малятинської, Русивельської, Симонівської, Синівської, Федорівської, Бочаницької сільських рад Гощанського району Рівненської області, згідно з додатком (а.с.113).

Факт передачі земель у комунальну власність Гощанській територіальній громаді в особі Гощанської селищної ради підтверджується також актом приймання – передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (а.с.114-124).

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул.С.Петлюри, 37, м. Рівне, 33013, ЄДРПОУ 39768252) про визнання наказу протиправним, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 січня 2021 року.

Суддя Л.А. Жуковська