Рішення № 94260909, 18.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12464/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 16 листопада 2020 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (надалі – позивач або ГУ ДПС в Одеській області) до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» (надалі – відповідач або ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ»), в якому позивач просить підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ», код ЄДРПОУ 43339445, згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.09.2020 року.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що на підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» №4027 від 03.09.2020 року, а також направлень на перевірку від 03.09.2020 року №2952, №2953, №2954, №2955 посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області 03.09.2020 року було здійснено виїзд за адресами фактичного провадження діяльності, а саме: АДРЕСА_1 , крамниця та м. Одеса, Тираспольське шосе буд. 19, склад.

Як вказує позивач, перед початком фактичної перевірки, 03.09.2020 року о 15 годині 00 хвилин директору ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» ОСОБА_1 були пред`явлені службові посвідчення, копія наказу на проведення фактичної перевірки від 03.09.2020 року №4027 та направлення на перевірку від 03.09.2020 року №2952, №2953, №2954, №2955.

Але, директор товариства ОСОБА_1 03.09.2020 року о 15 годині 00 хвилин в порушення п.81.1 ст.81 ПК України відмовила у допуску посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки, у зв`язку з чим, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт відмови від допуску до фактичної перевірки від 03.09.2020 року №495/15-32-32-03.

В свою чергу, 04.09.2020 року о 13 годині 17 хвилин заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ».

Таким чином, позивач вважає, що враховуючи той факт, що відповідачем відмовлено в допуску посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки, наявні всі правові підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ».

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами ГУ ДПС в Одеській області, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України та зазначає, що саме відсутність у наказі правових підстав для проведення фактичної перевірки платника податків мало наслідком не допущення представників контролюючого органу до перевірки, призначеної наказом №4027.

Відповідач наголошує, що наказ від 03.09.2020 року за №4027 не відповідає положенням податкового законодавства, оскільки підставою для прийняття наказу має слугувати певна фактична обставина, яка вказує на наявність ймовірних порушень зі сторони позивача, про що зазначається у наказі, натомість, у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім посилань на норми закону, що регулюють питання призначення перевірки.

Крім того, відповідач звертає увагу, що з оскаржуваного наказу неможливо ідентифікувати передбачену ПК України підставу для призначення фактичної перевірки позивача та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття спірного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою, що свідчить про невідповідність наказу №4027 від 03.09.2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» вимогам пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

На переконання відповідача, саме лише нормативне обґрунтування рішення контролюючого органу без достатньої конкретизації приводів для реалізації управлінської функції контролю не задовольняє правилу юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Враховуючи порушення підстав призначення податкової перевірки щодо ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ», то на переконання відповідача, товариство правомірно реалізувало своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Таким чином, відповідач вважає, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.09.2020 року про застосування адміністративного арешту платника податків є незаконним та безпідставним.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, в задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» про зупинення провадження по справі №420/12464/20 – відмовлено.

14 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №53375/20).

Станом на 18 січня 2021 року будь-яких інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та позиція відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі п.п.191.1.4, п.191.1 ст.191, п.п.191.1.14, п.191.1 ст.191, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями прийнято наказ №4027 від 03.09.2020 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» (а.с.14-15).

В подальшому, 03.09.2020 року заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області видано головним державним ревізор-інспекторам відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС в Одеській області Гайванюк Сергію Івановичу, Барабаш Владиславу Володимировичу, ОСОБА_2 , а також головному державному ревізор-інспектору відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_3 направлення на перевірку №2954, №2955, №2953, №2952 (а.с.16-19).

На підставі наказу «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» №4027 від 03.09.2020 року, а також направлень на перевірку від 03.09.2020 року №2952, №2953, №2954, №2955, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області 03.09.2020 року було здійснено виїзд за адресами фактичного провадження діяльності, а саме: АДРЕСА_1 , крамниця та м. Одеса, Тираспольське шосе буд. 19, склад.

03 вересня 2020 року о 15 годині 00 хвилин директору ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» ОСОБА_1 були пред`явлені службові посвідчення, копія наказу на проведення фактичної перевірки від 03.09.2020 року №4027 та направлення на перевірку від 03.09.2020 року №2952, №2953, №2954, №2955, однак, директор товариства ОСОБА_1 відмовила у допуску посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки.

В подальшому, перевіряючими був складений акт про відмову від допуску до фактичної перевірки ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» №495/15-32-32-03 від 03.09.2020 року та акт про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та відмову від підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки №494/15-32-32-03 від 03.09.2020 року (а.с.20-21).

04 вересня 2020 року начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області Володимир Астрєйко звернувся до заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області Володимира Попова із зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.22-23).

04 вересня 2020 року о 13 годині 17 хвилин заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області Володимиром Поповим було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» (код ЄДРПОУ 43339445), що здійснює діяльність за адресами: Одеська область, м. Одеса, вул. Скісна, буд.27/29, крамниця та м. Одеса, Тираспольське шосе, буд.19, склад (а.с.24).

Релевантні джерела права та висновки суду

Так, відносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно п.75.1.3 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно положень ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Стаття 94 ПК України визначає, що умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (п. 94.5 ст. 94 ПК України).

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України).

Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пп.94.6.1 п.94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п.94.10 ст.94 ПК України).

Аналогічні за змістом норми містяться й у пунктах 1, 2 Розділу VI Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 14.07.2017 року №632, згідно з яким керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Крім того, вказаним Порядком, а саме розділом IV визначено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

При прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об`єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

Разом з тим, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.

Як встановлено судом, у пункті 94.2 вказаної статті передбачені підстави для застосування адміністративного арешту майна. Зокрема, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 91 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Перелік підстав для застосування адміністративного арешту майна наведенні в пункті 94.2 вказаної статті та є вичерпним.

Пунктом 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначене у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платини податків, яке надсилається, зокрема, платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Пунктом 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Підпунктом 94.19.1 пункту 94.19. ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що припиненні адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку із відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнанні арешту обґрунтованим.

Пунктом 94.21 ПК України встановлено, що у разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що 04.09.2020 року останнім керуючись пунктами 94.2, 94.6, 94.10 Податкового кодексу України було подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст.283 КАС України.

Водночас, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року, клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ», вхід. №35863/20 від 09.09.2020 року, – задоволено, а провадження у справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків – закрито, зважаючи на наявність спору про право з огляду на заперечення платника податків законності проведення перевірки, недопуск до якої й зумовив звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду з відповідною заявою.

Отже, контролюючим органом було реалізовано владну управлінську компетенцію щодо прийняття та реалізації рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків шляхом звернення до суду з відповідною заявою, яка була розглянута судом в межах адміністративної справи №420/8579/20.

Крім того, аналіз положень ст.283 КАС України дає підстави вважати, що податковий орган наділений правом звернутись до суду в загальному порядку з тими самими вимогами виключно у разі відмови у відкритті провадження за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

За таких обставин, з огляду на положення підпункту 94.19.1 пункту 94.19. ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» вважається припиненим, оскільки з моменту прийняття рішення заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області Володимира Попова від 04.09.2020 року вже минуло 96 годин.

Повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

Такі висновки суду повністю відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.08.2019 року по справі №520/9858/18.

Крім того, суд звертає увагу, що Верховний Суд розглядав справу з подібними правовідносинами, а саме: постановою від 08.08.2018 року у справі №820/3059/17 Верховний Суд вирішив залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти шляхом зупинення видаткових операцій.

Верховний Суд висловив правову позицію про те, що оскільки з моменту застосування рішення про накладення адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги податкового органу в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Суд зауважує, що арешт майна відповідача буде нічим іншим, як здійсненням контролю за користуванням майном, а тому становитиме втручання держави у мирне володіння ТОВ «АЙРІШ ЛАЙТ» своїм майном.

Водночас втручання державного органу у право вільно володіти своїм майном у цій конкретній правовій ситуації переслідує законну мету і є виправданим, оскільки воно відповідає законним публічним інтересам, зокрема забезпечення сплати відповідачем податків і, як наслідок наповнення коштами державного бюджету України.

Проте, таке втручання, з-поміж, встановленого законом і задля суспільного інтересу, має досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та умовами захисту основних прав людини.

За наслідками розгляду справи судом встановлено порушення процедури підтвердження умовного адміністративного арешту платника податку, що виключає його обґрунтованість, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків перед судом не доведена.

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч.1-3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Враховуючи перебування судді у період з 18.12.2020 року по 16.01.2021 року у черговій щорічній відпустці, рішення суду винесено у перший робочий день після виходу судді з відпустки – 18 січня 2021 року.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 177, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «АЙРІШ ЛАЙТ» (вул. Водопровідна, буд.1А, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43339445).

Суддя С.О. Cтефанов

.