Ухвала суду № 94260732, 20.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/572/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 січня 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина 2250), Військова частина 4114 Національної гвардії України про зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина 2250), Військова частина 4114 Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України розрахувати станом на 01.01.2020 закупівельну вартість предметів речового майна “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”, і довести цю інформацію до відома військової частини 4114 Національної гвардії України;

- зобов`язати військову частину 4114 Національної гвардії України видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна, право на отримання яких набув останній: “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”;

-зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі, визначеній військовою частиною 4114 Національної гвардії України в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна, право на яких набув останній : “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”;

-зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 26557,60 грн;

-зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі, визначеному судом за результатами вирішення спору про розмір грошової компенсації за неотримане речове майно, по день ухвалення рішення судом.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке:

відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі – Закон №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що є учасником бойових дій та на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору. Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 дійсно є учасником бойових дій.

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону Закон № 3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII (далі – Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що “вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII”.

В позовній заяві позивач зазначає, що до дати виключення зі списків особового складу військової частини звернувся із рапортом до командування військової частини про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно. У відповідь отримав лист, відповідно до якого військова частина 4114 Національної гвардії України повідомила про нарахування грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 32289,20 грн. 17.09.2020 відповідачем -2 перераховано на картковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 31804,86 грн. Разом з тим на час звернення до суду позивач вважає, що грошову компенсацію за неотримане речове майно йому нараховано та виплачено не у повному розмірі. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Отже, позивач, як колишній військовослужбовець, оскаржує протиправні дії відповідача, які виразились у тому, що на момент його звільнення та виключення із списків особового складу частини відповідач в не повному обсягу виплатив грошову компенсацію за нетримане речове майно.

Стаття 9 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII закріплює право кожного військовослужбовця на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. У випадку неотримання речового майна за час проходження служби військовослужбовці, серед іншого, Збройних Сил, Національної гвардії, мають право на його грошову компенсацію.

Наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій не впливає на право у військовослужбовця чи колишнього військовослужбовця на отримання цієї компенсації, оскільки таке право належить і тим військовослужбовцям, які не є учасниками бойових дій. Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривні.

Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 908,00 грн.).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір як за розгляд немайнових та майнової вимоги.

Таким чином, позивачу за подання вищевказаної позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду належить сплатити 4540 грн судового збору за платіжними реквізитами: отримувач коштів: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний.

Згідно ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду визначено, зокрема, ст. 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суддя зазначає, що предметом позову у вказаній справі є, зокрема, вимоги позивача зобов`язати відповідача-2 виплатити грошову компенсацію за речове майно, яке не входить до структури заробітної плати.

Із наведеного слідує, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, зокрема, невиплати позивачу в зв`язку із звільненням його із військової служби компенсації за речове майно, право на яку він здобув під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.12.2019 справі №815/2681/17, у постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.

Згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно із п. 15 розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 за № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному Порядком № 178.

Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Із вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Таким чином, підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно є відповідна заява (рапорт), яка може бути подана як до, так і після його виключення зі списків особового складу

Суддя зазначає, що у даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

В даному випадку Позивач стверджує, що 17.09.2020 відповідач-2 виплатив грошові кошти в сумі 31804,86 грн та вважає, що така грошова компенсація виплачена не у повному обсягу, та просить стягнути грошову компенсацію в сумі 26557,60 грн. Отже, позивач вже 17.09.2020 знав, що йому не виплачену у повному обсягу згадану компенсацію. Цей позов подано до суду 15.01.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду. Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України потрібно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави його пропуску та підтвердити це відповідними доказами.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина 2250), Військова частина 4114 Національної гвардії України про зобов`язання до вчинення дій.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4540 грн; заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гулкевич І.З.