Рішення № 94260718, 20.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10017/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національної поліції України та Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця,10) за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, 10) та Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Львівській області (79019, м. Львів, вул. Липинського, 44), про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, в якій просить суд:

- визнати дії відповідача протиправними та скасувати висновок від 29.09.2020 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України погодити висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та скерувати його до Національної поліції України для проведення виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України до 2013 року. 09.10.2019 року Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, 45% втрати працездатності. Відповідними довідками підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між травмою та захворюванням, які діагностовано у позивача та виконанням службових обов`язків та проходженням служби в ОВС, та у наслідку інвалідністю ІІІ групи, відповідною втратою працездатності. Отже, 09.10.2019 року коли позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Позивач подав відповідачу вичерпний перелік документів, передбачений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції для отримання грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків. Проте, відповідачем прийнято висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Оскільки позивач вважає, що відповідачем порушено його права, за їх захистом звернувся до суду із цим позовом.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/1443/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю – визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу оформленого у формі Рішення та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. На виконання вище вказаного рішення суду документи ОСОБА_1 було розглянуто та 29.09.2020 року затверджено відповідний висновок. Міністерством було відмовлено лише в частині призначення одноразової грошової допомоги за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. В той же час даний висновок був направлений до Управління ДСО при Головному управлінні МВС України у Львівській області для вчинення дій згідно із законодавством.

Державна служба охорони при МВС України здійснювала виплату одноразової грошової допомоги колишнім працівникам підрозділів ДСО через засновану нею Українську охоронну страхову компанію (АТ «УОСК»). Оскільки згідно постанови КМУ від 25.12.2015 № 1139 органи поліції охорони є правонаступниками Департаменту державної служби охорони при МВС України та відповідних державних установ ДСО при МВС, що ліквідуються, тому виплату зазначеної одноразової грошової допомоги колишнім працівникам ДСО повинна здійснювати поліція охорони з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування. Видатки на забезпечення діяльності ДСО у Державному бюджеті України для МВС не передбачені. Витрати МВС України на виплату зазначеної вище допомоги колишнім працівникам ДСО призведе до порушення бюджетного законодавства.

Представник позивача через канцелярію суду подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. Відповідачем у відзиві не доведено правомірність та законність висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, яка б відповідала п. 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850. Отже, відсутня підстава для відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування висновку від 29.09.2020 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Представник третьої особи, Національної поліції України, на поштову адресу суду надіслав пояснення наступного змісту. ОСОБА_1 проходив службу та був звільнений 16.07.2013 року з органів внутрішніх справ з посади командира І роти ІІ батальйону полку міліції УДСО при ГУ МВС України у Львівській області. Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 011137 від 09.10.2019, позивачу встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 45%, причиною є захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС. Отже, в органах поліції позивач службу не проходив, а захворювання, що стало причиною встановлення останньому ступеня втрати працездатності, отримане під час служби в органах внутрішніх справ. Таким чином, у разі виплати належних позивачу коштів, одноразова грошова допомога повинна призначатись йому як працівнику міліції. Рішення про призначення таких виплат приймається МВС України за ініціативою того органу внутрішніх справ, в якому особа отримала захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, звільнений 16.07.2013 з посади командира І роти ІІ батальйону полку міліції УДСО при ГУМВС України у Львівській області.

Згідно свідоцтва про хворобу № 319 виданого ВЛК ГУМВСУ у Львівській області від 09.07.2013 позивачу встановлено діагноз та зазначено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

09.10.2019 під час проходження чергового огляду ОСОБА_1 складено акт огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) № 1757. Згідно виписки з акта вказано, що позивачу встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

На підставі акта огляду МСЕК видано довідку серії 12 ААА № 011137 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, що становить 45% ступеня втрати професійної працездатності.

Позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони ГУМВС у Львівській області із заявою від 08.10.2019 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності.

31.10.2019 ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони ГУМВС у Львівській області надала висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» , із змісту якого встановлено, що призначена одноразова грошова допомога ОСОБА_1 складає 301050 грн. Надалі матеріали про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги направлені на розгляд в Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України.

Листом від 31.10.2019 №12/3-25 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що вказані документи повернуто на адресу Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони ГУМВС у Львівській області без розгляду з роз`ясненням, що одноразова грошова допомога колишнім працівникам Державної служби охорони повинна здійснюватися Департаментом поліції охорони Національної поліції України, як правонаступником з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування, за рахунок власних джерел надходжень. Матеріали ОСОБА_1 для подальшого розгляду скеровано за належністю до Національної поліції України.

Листом від 09.01.2020 № 60/43/3/01-2020 Національна поліція України Департамент поліції охорони повернуто Ліквідаційній комісії Управління Державної служби охорони ГУМВС у Львівській області документи щодо призначення одноразової грошової допомоги та проінформовано, що такі направлялися Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області до Міністерства внутрішніх справ України та були повернуті без розгляду.

У зв`язку з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 380/1443/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю – визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу оформленого у формі Рішення та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

На виконання вище вказаного рішення суду документи ОСОБА_1 було розглянуто та 29.09.2020 року затверджено висновок за результатами розгляду висновку Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

23 червня 2020 року позивач звернувся із заявою (рапортом) до Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

В липня 2020 року голова Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області скерував до МВС України висновок та пакет документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 301 050 грн.

12 жовтня 2020 року на адресу Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області надійшов лист з висновком від МВС України № 33472/15-2020 від 05.10.2020 року, яким відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Однак тим же ж п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Статтею 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8,9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, Порядком №850 чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме Міністерство внутрішніх справ України.

За змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ.

Тобто, аналіз наведених вище норм чинного законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ, а обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Як встановлено судом з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 380/1443/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю – визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу оформленого у формі Рішення та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

На виконання вище вказаного рішення суду документи ОСОБА_1 було розглянуто та 29.09.2020 року затверджено висновок за результатами розгляду висновку Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги позивачу. Відповідно до вищевказаного висновку ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС; вирішено висновок МВС України, прийнятий на виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 380/1443/20, з матеріалами надіслати до Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України у Львівській області для вчинення дій згідно із законодавством. Підставою для відмови стало те, що при проведенні медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливлює прийняття Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги заявнику, виплата повинна бути здійснена за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України.

Пунктом 14 Порядку №850 визначено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Суд звертає увагу, що п.14 Порядку 850 визначено перелік випадків, у яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, таких підстав у оскаржуваному рішенні не зазначено, а тому позовна вимога про визнання дій відповідача протиправними та скасування висновку від 29.09.2020 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Згідно пп.9 п.5 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМ України від 28.10.2015 р. № 877, в редакції від 27.12.2018 р. Національна поліція з метою організації своєї діяльності: фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, крім виплат державою компенсації частини лізингових платежів у разі забезпечення поліцейського житлом на умовах фінансового лізингу, а також гарантованої з боку держави одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського або колишнього працівника міліції, що здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції), інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Суд застосовує постанову КМ України від 27.12.2018 р., так як у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим

нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть

якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

Отже, виплата грошової допомоги колишньому працівнику міліції, здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції на підставі рішення МВС.

Враховуючи наведене, позовна вимога про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України погодити висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та скерувати його до Національної поліції України для проведення виплати підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національної поліції України та Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій – задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати висновок від 29.09.2020 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України погодити висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та скерувати його до Національної поліції України для проведення виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 (вісімсот сорок грн.80 коп)грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , іден № НОМЕР_1 .

Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України, 01601, м.Київ вул. Ак.Богомольця 10, код ЄДРПОУ 00032684.

Повне судове рішення складено 20.01.2021 року.

Суддя Кухар Н.А.