Рішення № 94260647, 20.01.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4904/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2020 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), в якому позивач, після уточнення позовних вимог, просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.11.2020 № 8584/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову в призначенні пенсії; зобов`язати відповідача зарахувати до стажу позивача, що дає право на пенсію за пільговими умовами, період роботи з 27.08.1990 по 13.05.1997, а саме 5 років 1 місяць та 16 днів на посаді слюсаря-ремонтника у Відкритому акціонерному товаристві «Укрхіменерго»; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.11.2020 та призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 02.09.2020.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що має необхідний трудовий стаж для призначення йому пенсії на пільгових умовах, а тому 03.11.2020 звернувся із відповідною заявою про призначення пенсії до відповідача. Однак, відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, оскільки відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи.

Пільговий стаж роботи позивача на посаді слюсаря-ремонтника у відкритому акціонерному товаристві "Укрхіменерго" в період з 27.08.1990 по 13.05.1997 підтверджується довідкою № 6 від 04.02.2003, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та виписка № 80 від 04.07.1995, що професія слюсар-ремонтник дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку 1 розділу VIII підрозділу 1 позиції 1080А010 по підсумкам атестації робочих місць по ВАТ «Укрхіменерго». Інформація щодо місцезнаходження "Укрхіменерго" (код ЄДРПОУ 057446911) є загальнодоступною.

Відповідачем не надано доказів звернення до ПАТ "Укрхіменерго" для перевірки інформації, зазначеної в трудовій книжці позивача щодо встановлення наявності у позивача пільгового стажу за спірний період роботи. У рішенні про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідач посилається на якісь запити, датовані 25.03.2019 та 25.04.2019, при цьому позивач звернувся 03.11.2020.

Тому вважає, що надана ним довідка № 6 від 04.02.2003, уточнююча особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та виписка № 80 від 04.07.1995, що професія слюсар-ремонтник дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку 1 розділу VIII підрозділу позиції 1080А010 по підсумкам атестації робочих місць є належним доказом, який підтверджує пільговий стаж позивача, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.01.2021 відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 46-47), в обґрунтування якого зазначив, що 03.11.2020 позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за списком № 1 згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.

Рішенням Управління від 06.11.2020 № 8584/2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 1 за заявою від 03.11.2020, оскільки період роботи з 27.08.1990 по 13.05.1997 неможливо зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про роботу на пільгових умовах за списком № 1, довідка № 6 від 04.02.2003, надана ОСОБА_1 , яка уточнює особливий характер роботи на ВАТ «Укрхіменерго» за період роботи з 20.05.1997 по 03.07.1999, не відповідає вимогам затвердженої форми.

Згідно відповіді від Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.04.2019 №2479/09 та головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області від 22.05.2019 №886/08 на запит щодо перевірки пільгових довідок від 25.03.2019 №6647/03- 21 та від 25.04.2019 №10296/03-22 немає можливості провести перевірку довідок, оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходиться, за зазначеною адресою знаходиться житловий будинок, власниками якого є фізичні особи.

Згідно трудової книжки та наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 7 місяців 12 днів, пільговий стаж за списком № 1 складає 4 роки 3 місяці 14 днів.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Трудова книжка від 02.06.1987 НОМЕР_2 , видана на ім`я ОСОБА_1 , містить такі записи щодо спірних періодів роботи позивача:

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Укрхіменерго»:

№ 7 – від 27.08.1990 – прийнято в цех по ремонту енергетичного, тепломеханічного обладнання, систем контролю та управління № 1, слюсарем-ремонтником 4-го розряду;

№ 8 – від 17.11.1992 – присвоєно 5 розряд кваліфікації;

№ 9 – Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Укрхіменерго» перейменоване у Державне виробниче об`єднання «Укрхіменерго»;

№ 10 – Державне виробниче об`єднання «Укрхіменерго» перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Укрхіменерго»;

№ 11 – від 13.05.1997 – звільнено за власним бажанням (арк. спр. 12-14).

03.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 57).

06.11.2020 УПФУ в м. Сєвєродонецьку прийнято рішення № 8584/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. В обґрунтування оскарженого рішення відповідач послався на те, що період роботи з 27.08.1990 по 13.05.1997 неможливо зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про роботу на пільгових умовах за списком № 1, довідка № 6 від 04.02.2003, надана ОСОБА_1 , яка уточнює особливий характер роботи на ВАТ «Укрхіменерго» за період роботи з 20.05.1997 по 03.07.1999, не відповідає вимогам затвердженої форми. Згідно відповіді від Запорізького приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.04.2019 №2479/09 та головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області від 22.05.2019 № 886/08 на запит щодо перевірки пільгових довідок від 25.03.2019 № 6647/03- 21 та від 25.04.2019 № 10296/03-22 немає можливості провести перевірку довідок, оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходиться, за зазначеною адресою знаходиться житловий будинок, власниками якого є фізичні особи. Згідно трудової книжки та наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 7 місяців 12 днів, пільговий стаж за списком № 1 складає 4 роки 3 місяці 14 днів (арк. спр. 64-65).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788), “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Статтею 44 Закону статті 24 Закону №1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_3 , дата народження ОСОБА_1 – 01.09.1969, тобто станом на 03.11.2020 (дата звернення з заявою про призначення пенсії) йому виповнився 51 рік.

Відтак, для набуття права на пенсію на пільгових умовах у віці 51 рік необхідно мати не менше 9 років пільгового стажу та 23 роки страхового стажу.

Щодо наявності необхідного пільгового стажу тривалістю не менше 9 років, суд зазначає, що відповідачем обчислено пільговий стаж у 4 роки 3 місяці 14 днів, страховий – у 21 рік 07 місяців 12 днів, та не зараховано до пільгового стажу періоди роботи в ВАТ «Укрхіменерго» з 27.08.1990 по 13.05.1997 в якості слюсаря-ремонтника 4-го розряду в цеху по ремонту енергетичного, тепломеханічного обладнання, систем контролю та управління № 1, тобто не зараховано 6 років 8 місяців 17 днів – до пільгового стажу.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в ВАТ «Укрхіменерго» з 27.08.1990 по 13.05.1997 в якості слюсаря-ремонтника 4-го розряду в цеху по ремонту енергетичного, тепломеханічного обладнання, систем контролю та управління № 1, суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаних періодів роботи відповідач посилається на те, що в трудовій книжці відсутній запис про роботу на пільгових умовах за списком № 1, довідка № 6 від 04.02.2003, надана ОСОБА_1 , яка уточнює особливий характер роботи на ВАТ «Укрхіменерго» за період роботи з 20.05.1997 по 03.07.1999, не відповідає вимогам затвердженої форми.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 27.08.1990 по 13.05.1997 ОСОБА_1 працював слюсарем-ремонтником 4-го розряду в цеху по ремонту енергетичного, тепломеханічного обладнання, систем контролю та управління № 1 в ВАТ «Укрхіменерго».

Записи щодо спірного періоду у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах та відсутні пільгові довідки, з огляду на таке.

По-перше, відповідачем ані в оскарженому рішенні, ані у відзиві на позов взагалі не зазначено, якої саме інформації про роботу на пільгових умовах не містять записи трудової книжки позивача.

По-друге, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в спірний період ОСОБА_1 працював в ВАТ «Укрхіменерго» на посаді слюсаря-ремонтника 4-го розряду в цеху по ремонту енергетичного, тепломеханічного обладнання, систем контролю та управління № 1.

Вищевказана посада, на якій ОСОБА_1 працював у спірний період, була передбачена:

- списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, а саме: розділом VIII «Хімічне виробництво»: п. 1. Робочі і інженерно-технічні працівники, зайняті повний робочий день в цехах, виробництвах (на правах цехів) і окремих установках;

- списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, а саме: розділом VIII «Хімічне виробництво» 1080А010 Робітники, майстри і старші майстри, механіки і енергетики цехів, зайняті на ремонті, профілактиці і обслуговуванні технологічного обладнання та електрообладнання (крім контрольно-вимірювальних приладів і вентиляції), комунікацій, дегазації;

- списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, а саме: розділом VIII «Хімічне виробництво» робітники, керівники і спеціалісти підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижче зазначених виробництвах і роботах, зокрема, 1080А010 робітники, майстри і старші майстри, механіки і енергетики цехів, зайняті на ремонті, профілактиці і обслуговуванні технологічного обладнання і електрообладнання (крім контрольно-вимірювальних приладів і вентиляції), комунікацій, дегазації.

Таким чином, судом установлено, що в спірний період ОСОБА_1 працював в ВАТ «Укрхіменерго» на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Суд зазначає, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах та для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача, яка дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.

Окрім того, на підтвердження того, що у спірний період ОСОБА_1 працював повний робочий день на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах, позивачем надано довідку ВАТ «Укрхіменерго» від 04.02.2003 № 6 уточнюючу особливий характер робіт або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, яку не було прийнято до уваги відповідачем (арк. спр. 17).

Дослідженням довідки ВАТ «Укрхіменерго» від 04.02.2003 № 6 встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ВАТ «Укрхіменерго» з 27.08.1990 по 13.05.1997 – 5 років 01 місяць 16 днів, в хімічному виробництві вуглецю та його з`єднань, аміаку, капролактаму, в якості слюсаря-ремонтника, зайнятого ремонтом технологічного обладнання, що передбачено списком 1 пунктом 1080А010. Підстава: особиста картка Т-2; розрахунково-платіжні відомості за 1990-1997 рр.; книги запису робіт та відпрацьованого часу в цеху зі шкідливими умовами праці за 1990-1997 рр.; наказ про атестацію робочих місць № 80 від 04.07.1995.

Також позивачем надано суду наказ ВАТ «Укрхіменерго» про атестацію робочих місць від 04.07.1995 № 80, згідно з яким професія слюсар-ремонтник дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до списку № 1 розділ VIII підрозділ 1 позиція 1080А010 за результатами атестації робочих місць (арк. спр. 18).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27.08.1990 по 13.05.1997, а саме: 5 років 01 місяць 16 днів, працював повний робочий день на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Доводи відповідача про те, що довідка № 6 від 04.02.2003 не відповідає вимогам затвердженої форми судом до уваги не беруться, оскільки вказана довідка містить всі відомості, визначені Додатком N 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить підписи начальника відділу кадрів, керівника підприємства та головного бухгалтера, які скріплені печаткою підприємства ВАТ «Укрхіменерго».

Також суд вважає слушним зауважити те, що не надання позивачем документів на підтвердження умов, необхідних для призначення/перерахунку пенсії на пільгових умовах по списку №1, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність документів, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем - суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності свого рішення в цій частині.

З огляду на наведене суд вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 27.08.1990 по 13.05.1997, а саме: 5 років 01 місяць 16 днів, в ВАТ «Укрхіменерго» повинні бути враховані до пільгового стажу позивача.

З огляду на вищевикладене оскаржене рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, добросовісності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини”, “Фадєєва проти Росії”, “Єрузалем проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п`ятої статті 45 Закону № 1058 передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідач, як уповноважений орган, не перевіряв відомості, що містяться в довідці ВАТ «Укрхіменерго» від 04.02.2003 № 6, яка уточнює особливий характер роботи за період з 20.05.1997 по 03.07.1999, та інших документах, наданих позивачем разом із заявою від 03.11.2020, не обчислював пільговий стаж позивача, виходячи з таких відомостей, що є обов`язковою умовою відповідно до Закону № 1058.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 06.11.2020 № 8584/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 1, тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 06.11.2020 № 8584/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.11.2020 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 періодів роботи позивача з 27.08.1990 по 13.05.1997, а саме: 5 років 01 місяць 16 днів, в ВАТ «Укрхіменерго», та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що “..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах”.

На підставі викладеного позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 840,80 грн судового збору (арк. спр. 10).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме – в сумі 560,53 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792459, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.11.2020 № 8584/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 з 27.08.1990 по 13.05.1997, а саме: 5 років 01 місяць 16 днів, в Відритому акціонерному товаристві «Укрхіменерго», та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 560,53 грн (п`ятсот шістдесят грн 53 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя І.О. Свергун