Рішення № 94260249, 11.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2021 року (12 год. 42 хв.)Справа № 280/5793/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Купрієнко А.І.,

за участю представників: позивача – Мешкової І.А., відповідача – Шевченка Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою підприємства споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2020 № № 0069114504, 0069104904.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки фактично позивач притягнутий двічі до відповідальності за одне й те саме правопорушення. Також позивач зазначив, що по податковій декларації з ПДВ з березень 2020 року ним вчасно сплачене податкове зобов`язання. Таким чином позивачем не порушено строки сплати узгоджених зобов`язань. Також позивач зазначає, що розрахунок до оскаржуваних рішень складений із порушеннями вимог, оскільки не містить печатку податкового органу. Також позивач зазначає, що під час дії карантину, до платників податків штрафні санкції не застосовуються. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 23.09.2020 у справі відкрито провадження загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 19.10.2020.

16.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №49227). У відзиві зазначає, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, які були нараховані згідно податкового повідомлення - рішення, податкової декларації з податку на додану вартість. Зазначає, що у відповідності до приписів ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Щодо посилання позивача що підписання ППР та розрахунку до нього різними особами, відповідач зазначає, що розрахунок повинен додаватися до податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення. Також відповідач зазначає, що у відповідності до розділу XX підрозділу 10 пункту 52 перехідних положень ПК України, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість. Таким чином вража, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У підготовчому засіданні 19.10.2020 оголошувалась перерва до 16.11.2020.

У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному судове засідання перенесене на 23.11.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2020 продовжений строк підготовчого провадження до 23.12.2020 та розгляд справи відкладений до 14.12.2020.

Протокольною ухвалою суду від 14.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 11.01.2021.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 11.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладених/розрахунків коригування в ЄРПН.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №2704/08-01-49-04/1751688 від 01.07.2020.

В акті зазначено, що позивачем в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України несвоєчасно сплачено узгоджені суми грошового зобов`язання з ПДВ, а саме:

податкове повідомлення-рішення №182604906 від 26.12.2018, граничний термін сплати - 08.04.2020, фактично сплачено - 30.04.2020, кількість днів затримки сплати склала - 22 календарних дні;

податкове повідомлення-рішення №182604906 від 26.12.2018, граничний термін сплати 08.04.2020, фактично сплачено – 17.04.2020, кількість днів затримки сплати – 9 календарних днів;

податкове повідомлення-рішення №182604906 від 26.12.2018, граничний термін сплати 08.04.2020, фактично сплачено - 29.05.2018, кількість днів затримки - 51 календарний день;

податкове повідомлення-рішення №182604906 від 26.12.2018, граничний термін сплати 08.04.2020, фактично сплачено 30.04.2020, кількість днів затримки сплати - 22 календарних дні;

податкове повідомлення-рішення №38404904 від 13.04.2020, граничний термін сплати 26.04.2020, фактично сплачено - 29.05.2020, кількість днів затримки сплати - 33 календарних дні;

податкова декларація з податку на додану вартість №9084831880 від 20.04.2020, граничний термін сплати - 30.04.2020, фактично сплачено - 29.05.2020, кількість днів затримки сплати - 29 календарних днів.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення вимог, встановлених пунктом 57.3 статті 57, пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України. Відповідальність за порушення сплати узгодженої суми податкового зобов`язання передбачена п.126.1 ст. 126 ПК України.

За результатами проведеної перевірки та висновків Акту, відповідачем прийняті:

податкове повідомлення-рішення №0069114904 від 21.07.2020, яким позивачу нараховані штрафні санкції за ст. 126 ПК України у розмірі 20 % у сумі 51427,05грн. (за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями №182604906 від 26.12.2018, №38404904 від 13.04.2020);

податкове повідомлення-рішення №0069104904 від 21.07.2020, яким позивачу нараховані штрафні санкції за ст. 126 ПК України у розмірі 10 % у сумі 15911,20 (за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №182604906 від 26.12.2018, та за податковою декларацією з ПДВ від 20.04.2020 №9084831880).

Не погоджуючись із винесеними рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про їх скасування.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі загальності оподаткування, невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, фіскальної достатності, соціальної справедливості, рівномірності та зручності сплати податків та зборів. Податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов`язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Як передбачено пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення , крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, судом встановлено, що позивачем у судовому порядку оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0182604906 від 26.12.2018 на загальну суму штрафу у розмірі 630289,95 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №280/1756/19 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 №280/1756/19 апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації "Виробничо-торгівельне підприємство "Універсал" Запорізької обласної спілки споживчих товариств – залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №280/1756/19 за позовом Підприємства споживчої кооперації "Виробничо-торгівельне підприємство "Універсал" Запорізької обласної спілки споживчих товариств до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишено без змін.

Таким чином, сума штрафу у розмірі 630289,95 грн., яка визначена податковим повідомленням-рішенням №0182604906 від 26.12.2018 набула статусу податкової заборгованості.

Відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, всі кошти, які позивачем сплачувались, у відповідності до вищевказаних приписів, зараховувались відповідачем в рахунок погашення податкового боргу.

Так, сплачене позивачем податкове зобов`язання з ПДВ за податковою декларацією з ПДВ від 20.04.2020 №9084831880 у розмірі 149874,00грн., зараховані відповідачем в рахунок погашення наявної заборгованості.

Відтак, позивачем вчасно, у встановлені ПК України строки, не сплачені податкові зобов`язання з ПДВ.

Таким чином, висновки акту перевірки №2704/08-01-49-04/1751688 від 01.07.2020 про порушення вимог, встановлених пунктом 57.3 статті 57, пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України є обґрунтованими та доведеними.

Щодо посилання позивача на те, що позивач притягнутий двічі до відповідальності за одне й те саме правопорушення податковими повідомленнями-рішення №0069114904 від 21.07.2020, №0069104904 від 21.07.2020, №182604906 від 26.12.2018, №38404904 від 13.04.2020, то суд із таким твердженням не погоджується на зазначає наступне.

Податковими повідомленнями-рішення №0069114904 від 21.07.2020, №0069104904 від 21.07.2020 до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань на підставі ст. 126 ПК України, в той же час, податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовано штрафні санкції на підставі ст. 120-1 ПК України за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Таким чином, до позивача засновані штрафні санкції за різні правопорушення.

Щодо посилань позивача про те, що розрахунки до оскаржуваних рішень та податкові повідомлення-рішення підписані різними особами та не мають печатки податкового органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Таким чином, на податковий орган покладається обов`язок додати до податкового повідомлення-рішення розрахунок. При цьому, не зазначається про необхідність наявності печатки податкового органу на такому розрахунку та не встановлено обов`язок підписання розрахунку та податкового повідомлення-рішення однією особою.

Щодо твердження позивача, що на час дії карантину штрафні санкції не нараховуються, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість.

Позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції нараховані за порушення строків сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Ураховуючи зазначене вище суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак підстави для їх скасування у суду відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність оскаржуваних рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог підприємства споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств» (69084, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 1, код ЄДРПОУ 1751688) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Судові витрати не стягуються.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення у відповідності до ч.3 ст.243 КАС України складене 19.01.2021.

Суддя Ю.В. Калашник