Ухвала суду № 94260152, 18.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/5126/18

категорія 6820

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Талавєр Т.Ю.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача Ганько С.М.,

представника відповідача Горкуши М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання затвердити проект землеустрою,

встановив:

28 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. 18 серпня 2020 року позивач подав заяву про уточнення до заяви про судовий контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою суду від 16.09.2020 суддя Панкеєва В.А. призначила заяву до розгляду в судовому засіданні.

18 січня 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшла заява про відвід судді Панкеєвої В.А.

В обґрунтування вказано, що суд не може розглядати декілька разів ті самі вимоги позивача, якщо по таким прийнято рішення та встановлено конкретні обставини, суддя Панкеєва В.А., з самого початку розгляду справи прийняла позицію позивача, отже виникає сумнів у її неупередженості. Також зазначено, що суддя переносила неодноразово розгляд заяви ОСОБА_1 , з необґрунтованих підстав (до клопотань позивача щодо перенесення справи жодного разу не долучено належних доказів про поважність причин щодо відкладення). Крім того, чоловік судді Панкеєвої В.А. - ОСОБА_2 08.04.2020 звертався із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу та отримав відмову. Отже, як вбачається з огляду на це у головуючого судді є неприязне відношення до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Згідно з ч.4 ст.40 КАС України (в редакції від 15.01.2020), якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

18 січня 2021 року в судовому засіданні представник відповідача вказану заяву підтримав з підстав, викладених в ній.

Позивач та його представник заперечили щодо задоволення заяви про відвід.

Вислухавши думку учасників судового розгляду та оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення заяви із наступних підстав.

Зі змісту заяви судом встановлено, що відвід не обґрунтовано наявністю підстав, визначених статтею 36 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Приписами ч.4 ст.36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення. Відповідно до наведених положень унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об`єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року ЄСПЛ зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності".

З вищезазначеного слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до положень 3 статті 40 КАС України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд звертає увагу, що наведена представником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області інформація жодним чином не вказує на наявність ознак упередженості судді Панкеєвої В.А. під час розгляду справи 240/5126/18.

Як вже зазначалось раніше, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

З огляду на наведене, вказані аргументи не свідчать про неупередженість судді по справі, а тому представником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не наведено і матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєвої В.А. при розгляді вказаної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволення заяви про відвід у зв`язку з безпідставністю.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити представнику Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні заяви про відвід судді Панкеєвої В.А. у справі №240/5126/18.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя В.А. Панкеєва