Рішення № 94259751, 19.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Справа № 160/9766/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (вул. Віталія Матусевича, 41, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065, код ЄДРПОУ 34545855) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 27.07.2020 р. ВП № 62504347 Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про накладення штрафу у сумі 1700 грн. на ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Металургійний відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виключити з Єдиного реєстру боржників дані (інформацію) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні № 62504347.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі у справі №160/9766/20 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання призначено на 19 січня 2021 року о 11:00 год.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Центрально-міського районного суду с. Кривого Рогу про встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною державним виконавцем прийнято вимогу про прибуття 25.07.2020 року о 12:00 год за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, 2 для проведення виконавчих дій згідно з рішенням суду.

На виконання вимоги державного виконавця позивач прибула за вказаною адресою без дитини, у зв`язку з чим державним виконавцем складено акт по невиконання рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу від 27.07.2020 року ВП № 62504347, внесено відомості до Єдиного реєстру боржників про позивача як боржника у ВП № 62504347.

На думку позивача, постанова про накладення штрафу від 27.07.2020 року ВП № 62504347 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки у вимозі державного виконавця не міститься вимоги про з`явлення її 25.07.2020 року о 12:00 год за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, 2 для проведення виконавчих дій згідно з рішення суду разом з дитиною.

Позивачем зазначено, що прибуття на місце разом з дитиною є суттєво складним, оскільки дитина ОСОБА_2 , є інвалідом дитинства і не може пересуватись самостійно, не здатна до самообслуговування, тому вказані обставини впливають на здатність позивача прибути з дитиною у певне місце, визначене для побачення.

Позовні вимоги просить задоволити у повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 12.03.2020 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – служби у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні і спілкуванні з дитиною,– задоволено частково, а саме:

- усунути перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні та участі у вихованні з донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- встановити наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щосуботи з 12.00 до 17.00 год, на нейтральній території, в межах міста Кривого Рогу, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_1 та у її присутності. ОСОБА_3 має право:

- на державні свята України та під час своєї відпустки спілкуватись з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_1 ;

- спілкуватися з донькою за допомогою засобів телефонного, поштового та електронного зв`язку, що не передбачають фізичного спілкування.

У іншій частині позовних вимог- відмовлено.

13.03.2020 року на виконання вищевказаного рішення суду від 12.03.2020 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видано виконавчий лист №154/979/17.

Головним державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП № 62504347.

20.07.2020 року державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено вимогу виконавця, якою передбачено, зокрема, сторонам виконавчого провадження з`явитись 25.07.2020 року о 12:00 год за адресою: АДРЕСА_3 для проведення виконавчих дій.

25.07.2020 року держаним виконавцем складено акт, яким встановлено, що 25.07.2020 року за адресою: м. Кривий Ріг, біля будинку № 2, було проведено виконання рішення суду № 216/449/19. Мати ОСОБА_1 прибула без дитини та, зі слів останньої, виконала вимогу щодо прибуття сторін виконавчого провадження за адресою: АДРЕСА_3 для проведення виконавчих дій.

На підставі акта державного виконавця від 25.07.2020 року державним виконавцем ухвалено постанову про накладення штрафу від 27.07.2020 року ВП № 62504347, за невиконання рішення суду шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Позивач, вважаючи постанову по накладення штрафу протиправною та необґрунтованою, звернулась з даним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність дій державного виконавця стосовно винесення постанови про накладення штрафу ВП № 62504347 від 27.07.2020 року, судом встановлено наступне.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт перший частини першої статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 вказаного Закону).

Зі змісту статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Державний виконавець зобов`язаний перед застосуванням штрафних санкцій встановити, зокрема, наявність або відсутність поважності причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.

Стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною. Зокрема, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування примусових заходів до боржника, на якого рішенням суду покладено обов`язок забезпечити побачення стягувача з дітьми, державний виконавець повинен здійснити перевірку виконання боржником цього рішення в порядку, що визначений таким рішенням.

Аналогічні вимоги щодо виконання рішень немайнового характеру визначені у розділі IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі – Інструкція №512/5).

Виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом (пункти 1, 2 розділу IX Інструкції №512/5).

З 28 серпня 2018 року відповідно до пунктів 8, 9 розділу IX Інструкції №512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІV Інструкції №512/5 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу від 27.07.2020 року, передували акт державного виконавця від 25.07.2020 року, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 прибула без дитини.

Зазначений акт державного виконавця від 25.07.2020 року підписаний державним виконавцем Петручок О.О., стягувачем ОСОБА_3 та понятими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також, актом державного виконавця від 25.07.2020 року зафіксовано, що при виконанні рішення суду № 216/449/19 за адресою: АДРЕСА_3 , боржник ОСОБА_1 прибула без дитини, тому не виконала рішення суду шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку визначеному рішенням.

В ході розгляду справ, позивач наведених обставин не спростувала, а відтак обставини невиконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2020 року підтверджуються матеріалами справи.

Факт невиконання рішення суду задокументований державним виконавцем у спосіб, що визначений законом - шляхом складання акта про невиконання без поважних причин боржником рішення, як це визначено статтею 64-1 Закону України “Про виконавче провадження”, розділом IX Інструкції №512/5.

Зауважень чи заперечень стосовно форми та змісту акта державного виконавця позивач у позові не зазначила.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що невиконання рішення суду зумовлене тим, що у вимозі та рішенні суду не вказано, яким саме чином позивач повинна була виконати рішення та вимогу виконавчого документа, оскільки резолютивна частина рішення суду чітко визначає порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 і метою судового рішення є саме надання можливості спілкуватись батьку з дитиною, тому матір на зустріччі повинна приходити не сама, а з дитиною.

Жодних заяв щодо роз`яснення змісту рішення суду або зміни способу та порядку виконання рішення суду у встановленому законом порядку позивачем не подавалось, докази протилежного суду не надано, що дає підстави вважати, що порядок виконання рішення суду № 216/449/19 та його зміст позивачу зрозумілий.

Порядок виконання рішення суду № 216/449/19 також конкретизовано й у вимозі державного виконавця, в даному конкретному випадку сторонам виконавчого провадження (батьку, матері з дитиною) необхідно було з`явитись 25.07.2020 року о 12:00 год за адресою: АДРЕСА_3 , для проведення виконавчих дій).

Відповідно до рішення суду від 12.03.2020 року у справі № 216/449/19 малолітня донька ОСОБА_2 є стороною у справі № 216/449/19 і, як наслідок, є стороною виконавчого провадження №62504347, тому вимога державного виконавця від 20.07.2020 року передбачала прибуття сторонам виконавчого провадження, під якими слід розуміти батька (стягувача), матір (боржник) та малолітню доньку, якої стосується предмет спору, за адресою: АДРЕСА_3 для проведення виконавчих дій згідно з рішенням суду.

Суд також не враховує твердження позивача стосовно не можливості прибути за вказаною державним виконавцем адресою у вимозі (м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, 2) разом з дитиною, бо дитина є важкохворою і не може самостійно пересуватись, оскільки відповідно до матеріалів справи, фактичне проживання позивачки з дитиною є АДРЕСА_4 , тобто адреса, яка вказана у вимозі державного виконавця від 20.07.2020 року.

Доказів того, що дитина мешкає за іншою адресою, матеріали справи не містять.

Позивач, будучи відповідачем у справі № 216/449/19 знала та усвідомлювала зміст спору, який полягає у надання можливості її малолітній донці бачитись з батьком, щоб останній мав можливість приймати участь у її вихованні, а тому суд критично ставиться до доводів позивача, що у вимозі не було зазначено, що на зустріч вона повинна прийти з дитиною, і в результаті прийшла сама.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд зробив висновок, що постанова про накладення на позивача штрафу від 27.07.2020 року ВП № 62504347 відповідає вимогам та принципам, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, тобто прийнята державним виконавцем обґрунтовано, в порядку та з дотриманням вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а тому є законною.

Відтак, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про накладення штрафу слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (вул. Віталія Матусевича, 41, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065, код ЄДРПОУ 34545855) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук