Рішення № 94259374, 15.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2021 р. Справа № 120/1594/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся адвокат Меламед Вадим Борисович в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 10.01.2020 року уповноважений представник ОСОБА_1 подав до ГУ ПФУ у Вінницькій області оригінал апостильованої особистої заяви позивачки про призначення їй пенсії від 05.11.2019 та документи, необхідні для підтвердження трудового стажу позивачки та призначення їй пенсії. Відповідачем за наслідком розгляду поданих документів прийнято рішення від 18.01.2020 № 0238300073/8, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віко, згідно з Законом України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Представник позивачки зазначає, що його довірителька досягла віку 70 років та має страховий стаж 23 роки, звернулася до пенсійного органу у встановленому пенсійним законодавством порядку, а відтак має беззаперечне право на призначення пенсії за віком. Представник позивачки вважає протиправним рішення відповідача від 18.01.2020 № 0238300073/8, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, в зв"язку з чим за захистом її інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано представнику позивачки 10-денний строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк представник позивачки подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої недоліки позовної заяви було усунуто усунуто., в зв"язку з чим ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок), передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається особисто або через представника, який діє на підставі виданої довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Розділом II вказаного Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Відповідно до п. 2.9 Розділу II Порядку, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. Пунктом 2.22 цього Порядку передбачено, що за документ, який засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації).

Відповідно до ч. 1 ст.47 Закону №1058 пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.

Згідно наданих документів, місцем проживання та реєстрації позивачки є Ізраїль. На території України вона не зареєстрована та не проживає.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону №1788, пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Враховуючи вищезазначене, виникнення права на пенсію пов`язується з умовою постійного проживання заявника на території України (в даному випадку безпосередньо в м. Вінниці) або укладенням Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення — в разі проживання таких осіб в іншій країні.

На даний час договір щодо пенсійного забезпечення між країною Ізраїль та Україною не укладений.

До того ж, відповідно до ст.8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Відтак, представник відповідача зазначає, що відповідач не вбачає правових підстав для призначення позивачці пенсії за віком.

Додатково зауважує, що для призначення пенсії особа повинна надати пакет документів, що передбачені п.2.1 Порядку №22-1. При цьому, документи про стаж та заробітну плату подаються в оригіналах. Відповідно до Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Таким чином, оскільки позивачкою не було дотримано вимог Порядку №22-1, а також зважаючи на те, що договір в області пенсійного забезпечення між країною Ізраїль та Україною не укладений, в Головного управління відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Також, відповідачем на вимогу ухвали суду подано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

Суд, з"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, матеріали пенсійної справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, встановив, що 10.01.2020 року уповноважений представник ОСОБА_1 подав до ГУ ПФУ у Вінницькій області оригінал апостильованої особистої заяви позивачки про призначення їй пенсії та документи, необхідні для підтвердження трудового стажу позивачки та призначення їй пенсії.

Відповідачем за наслідком розгляду поданих документів прийнято рішення від 18.01.2020 № 0238300073/8, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віко, згідно з Законом України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Рішення мотивоване тим, що, згідно з наданими документами, місцем проживання та реєстрації позивачки є Ізраїль. На території України вона не зареєстрована та не проживає.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону №1788, пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Враховуючи вищезазначене, виникнення права на пенсію пов`язується з умовою постійного проживання заявника на території України (в даному випадку безпосередньо в м. Вінниці) або укладенням Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення — в разі проживання таких осіб в іншій країні.

На даний час договір щодо пенсійного забезпечення між країною Ізраїль та Україною не укладений. Відтак, в Головного управління ПФУ у Вінницькій області відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень представник позивача звернувся до суду за захистом інтересів позивачки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивачка, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).

Відповідно до статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Отже, виходячи із правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, право громадянина на призначення йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивачка є громадянкою України.

Так, на запит представника позивачки, Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області надано відповідь від 21.12.2019 року, в якій зазначено, що управління не володіє інформацією стосовно виходу із громадянства України громадянки ОСОБА_1 ( а.с. 46 ). Доказів, які б спростовували факт належності позивачки до громадян України, відповідачем в ході розгляду даної справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у реалізації конституційного права позивачки на пенсійне забезпечення з підстав ненадання документа, що підтверджує фактичне проживання на території України.

Статтею 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У пункті 2.1 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктом 4.2 Порядку визначено, що при прийнятті документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

У разі якщо на дату звернення особи за перерахунком пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про страховий стаж за двадцять четвертий місяць після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, за бажанням особи перерахунок пенсії проводиться за наявні місяці страхового стажу або після надходження відповідних даних за цей місяць за умови, якщо дані надійшли не пізніше трьох місяців від дня звернення за перерахунком пенсії. У цьому разі днем звернення за перерахунком пенсії є день приймання органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, а за наявності підстав також додатково витребувані пенсійним органом документи.

Отже, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.

При цьому, як вже зазначалось вище, призначення та отримання пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно, зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для призначення позивачці пенсії у разі подання нею або її представником документів, визначених Порядком № 22-1, зокрема, документа, що підтверджує громадянство України.

Водночас, суд вважає передчасними вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком у розмірі відповідно до норм Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Згідно із частиною другою, третьою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із частиною третьою статті 28 Закону № 1058-IV за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є повноваженнями відповідача, які реалізовуються в процесі прийняття рішення про призначення пенсії.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем до досліджувались питання обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії позивачки, оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 мотивоване виключно ненаданням позивачкою документа, що підтверджує її фактичне проживання на території України, а тому на цьому етапі зазначена вимога позивачки є передчасною.

Аналогічний правовий висновок щодо спірних правовідносин викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 30.01.2020 р. у справі № 484/4004/17.

Водночас, суд зазначає, що, звертаючись до суду за захистом прав позивачки, в позовній заяві представник позивачки виклав позовні вимоги лише зобо"язального характеру, а саме просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 10.01.2020 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Разом з тим, виходячи з положень ч. 1 ст. 5 КАС України, яка регламентує право на звернення до суду та визначає способи судового захисту прав, свобод або законних інтересів особи, а також положень ст. 245 КАС України, якою визначенні повноваження суду при вирішенні справи, та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, про захист яких вона просить.

Так, згідно з частиною 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог. Разом з тим, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту третього цієї постанови, виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 18.01.2020 № 0238300073/8 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зважаючи на вищевикладене мотивування та обгрунтування, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Так, при зверненні до Вінницького окружного адміністративного суду з даною позовною заявою позивачкою сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то сплачений позивачкою судовий збір у сумі 420,40 грн. підлягає стягненню на користь позивачки з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 18.01.2020 № 0238300073/8 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії за віком від 05.11.2019, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять гривень) 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельниьцке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна