Рішення № 94258606, 12.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 Справа № 914/1797/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ековей Вейст Менеджмент”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ Вейст – Груп”

про зобов`язання вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення) та стягнення збитків (упущеної вигоди) у розмірі 24425,37 грн.

за участю представників:

від позивача Копистинський Т.М.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2020р. у справі №914/1797/19 вирішено закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ Вейст-Груп” вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення), що знаходяться за адресами: м.Львів, вул.Морозна, 8; Морозна, 19; Морозна, 21; Морозна, 27; Морозна, 31; Морозна, 37; Морозна, 39; Сихівська, 3; Сихівська, 4; Сихівська, 24; Сихівська, 28; ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1; ІНФОРМАЦІЯ_1 , 7; Кавалерідзе, 9; АДРЕСА_1 ; Кавалерідзе, 17; Кавалерідзе, 21; Полуботка, 3; Полуботка, 7; Полуботка, 9; Полуботка, 19; Полуботка, 21; Зубрівська, 15. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказаним рішенням суду також було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем до закінчення судових дебатів при розгляді справи було зроблено заяву про те, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження судових витрат на правову допомогу адвоката.

Так, згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення, строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

17.12.2020р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх.№3333/20) про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу, в якій позивач просить стягнути з відповідача 30175,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви позивачем долучено такі докази:

- копію договору про надання правової допомоги 407-02/01 від 02.01.2019р.;

- звіти по роботі від 30.06.2020р, 06.10.2020р, 05.11.2020р. та 10.12.2020р.

- копії рахунків на оплату № 1581 від 30.06.2020р., № 1714 від 05.10.2020р., № 1760 від 05.11.2020р. та 1812 від 05.12.2020р.

Крім того, 05.01.2021р. позивачем подано клопотання (вх.№ 187/21) про приєднання доказів до матеріалів справи із клопотанням про поновлення строку для їх подання. Зокрема, позивач просить долучити копії актів про надану правову допомогу по договору № 407-02/01 від 02.01.2019р. № 1581 від 31.12.2020р., № 1714 від 31.12.2020р., № 1812/1760 від 31.12.2020р. та № 1818 від 31.12.2020р.

Представник позивача в судове засідання 12.01.2021р. з`явився, підтримав подані клопотання.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 4 статті 119 господарського процесуального кодексу України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Враховуючи те, що представником позивача одночасно із поданим клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання доказів подано відповідні докази, беручи до уваги те, що обґрунтовані позивачем причини пропуску строку для подання доказів суд вважає поважними, суд дійшов висновку задовольнити клопотання представника позивача та поновити пропущений строк для подання доказів.

Щодо заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 22950,00 грн. Однак у клопотанні про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу, позивач просить стягнути з відповідача 30175,00 грн. таких витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із поданих матеріалів, 02.01.2019р. між адвокатським об`єднанням «Матвіїв та Партнери» (адвокатське об`єднання, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аве Львів» (клієнт) укладено договір №407-02/01 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього договору.

Як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.08.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів» (ідентифікаційний код 33951598) змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» (ідентифікаційний код 33951598).

Відповідно до підпунктів 1.2.4, 1.2.5, 1.2.7 пункту 1.2 договору, правова допомога, що надається за цим договором, полягає, зокрема, у представництві інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру та надання інших послуг правового характеру за погодженням із клієнтом.

Згідно пункту 2.1. договору, правова допомога, передбачена п .п .1.2.1. - 1.2.7. п. 1.2. даного договору, надається виконавцем, оплачується клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено адвокатом (адвокатами) виконавця на надання правової допомоги за договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що винагорода за правову допомогу, що надається виконавцем, (гонорар) оплачується клієнтом за ставкою 1700 грн. за 1 годину, витрачену адвокатом (адвокатами) виконавця на надання правової допомоги. Клієнту надається знижка 10%.

Згідно з пунктом 2.7 договору, факт надання правової допомоги за договором підтверджується актами про надану правову допомогу, що підписуються повноважними представниками сторін, і є первинними обліковими документами. акти про надану правову допомогу готуються виконавцем і передаються клієнту разом із рахунком для оплати. У разі відсутності зауважень до якості та/або обсягу наданих послуг клієнт протягом 5 (п`яти) календарних днів підписує та повертає виконавцю його примірник акту про надану правову допомогу. У випадку не підписання клієнтом акту про надану правову допомогу у вищевказаний строк, а також необґрунтованої відмови від його підписання, виконавець підписує акт в односторонньому порядку, вказуючи про відмову від підписання акту клієнтом.

У матеріалах справи містяться копії рахунків на оплату № 1581 від 30.06.2020р., № 1714 від 05.10.2020р., № 1760 від 05.11.2020р. та 1812 від 05.12.2020р.

Між адвокатським об`єднанням та клієнтом підписано акти від 31.12.2020р. про надану правову допомогу по договору № 407-02/01 від 02.01.2019р., а саме № 1581 на суму 11900,00 грн. № 1714 на суму 2550,00 грн., № 1812/1760 на суму 14960,00 грн. та № 1818 на суму 765,00 грн.

Отже між адвокатським об`єднанням та клієнтом підписано акти на загальну суму 30175,00 грн.

Разом з тим, заявник зазначив, що станом на дату подання до суду клопотання про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу гонорар у розмірі 30175,00 грн. є неоплаченим.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

(Постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати, які підлягають сплаті позивачем за надану йому професійну правничу допомогу в розмірі 30175,00 грн. повинні бути розподілені, оскільки адвокатське об`єднання та клієнт підписали акти про надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги № 407-02/01 від 02.01.2019р.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 та частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши подані позивачем матеріали, суд дійшов висновку, що заявлена сума судових витрат є достатньо обґрунтована, відповідає критерію розумності та підтверджена матеріалами справи, заперечень щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не подано.

Як встановлено судом, в даній справі права позивача порушуються протиправними діями відповідача, що тягне за собою завдання майнової шкоди позивачу, а тому заявлена позовна вимога про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ Вейст-Груп” вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення) є законною та обгрунтованою.

Позивачем доведено неправомірну поведінку відповідача, що полягає у незаконному розміщенні контейнерів для збирання твердих побутових відходів за адресами зазначеними у позовній заяві, однак позивач, долучивши до матеріалів справи лише розрахунок таких збитків на суму 24425,37 грн., не довів належними доказами їх розмір, тобто не підтвердив їх документально.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, беручи до уваги те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних (неправомірних) дій відповідача, враховуючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, а також час, витрачений адвокатом на виконання цих робіт, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 30175,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 74, 119, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ Вейст – Груп” (81130, Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вулиця Львівська бічна, будинок 6, ідентифікаційний код 41790622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ековей Вейст Менеджмент” (79024, Львівська область, місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 176, ідентифікаційний код 33951598) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30175,00 грн.

2. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 20.01.2021р.

Суддя М.М. Петрашко