Ухвала суду № 94258564, 18.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.01.2021 Справа № 914/96/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З., розглянувши заяву Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області

про забезпечення позову до подання позову

за заявою Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, м. Миколаїв Львівської області

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Миколаївська районна рада Львівської області, м. Миколаїв Львівської області

Стрийська районна рада Львівської області, м. Стрий

Голова комісії з припинення Миколаївської районної ради Львівської області – Лучечка М.М.

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області подано заяву про забезпечення позову до його подання.

Заявник стверджує, що ним буде пред`явлено позов про визнання права власності на гараж №1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 47, 8 кв.м.; гараж А1, який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. І. Франка, 9 площею 87, 5 кв.м.; будівля центру електрозв`язку по вул. Чайковського, 18 у м. Миколаєві; транспортний засіб Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 .

Заява обґрунтовується тим, що 28.10.2020 Миколаївською районною радою Львівської області (з метою забезпечення належної фінансової і матеріальної основи Миколаївської та Новороздільської міських, Розвадівської та Тростянецької сільських територіальних громад, керуючись нормами Бюджетного кодексу України, законів України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", п.20 ч.1 ст.43 , п.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", беручи до уваги висновок постійної комісії районної ради з питань регламенту, депутатської етики, дотримання законності, регуляторної політики, децентралізації і запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) прийнято рішення № 554 «Про передачу установ та майна спільної власності територіальних громад Миколаївського району у комунальну власність територіальних громад». Додатком № 1 до рішення визначено перелік майна, що передається із спільної власності територіальних громад Миколаївського району у комунальну власність Миколаївської міської територіальної громади та підпорядкування Миколаївської міської ради, зокрема, будівля центру електрозв`язку по вул. Чайковського, 18, будівлі та приміщення гаражів у м. Миколаєві, а також автотранспорт та все інше рухоме майно районної ради (чіткий перелік майна зазначено в акті прийому-передачі від 31.12.2020).

З метою здійснення процедури приймання-передачі майна, Миколаївською міською радою 17.11.2020 прийнято рішення № 2034 «Про прийняття у комунальну власність Миколаївської міської ради майна із спільної власності територіальних громад Миколаївського району».

Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу та оформляється актом приймання-передачі (п. 9 Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів у державну власність).

Крім того, відповідно до абз.3 п.10 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.97 правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі обєкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

Однак Миколаївська районна рада не виконує рішення від 28.10.2020 та не підписує акт приймання-передачі, незважаючи на неодноразові звернення Миколаївської міської ради, адресовані головам Миколаївської районної ради, Стрийської районної ради, комісії з реорганізації Миколаївської районної ради (вих.№ 02-11/1915 від 19.11.2020, вих.№ 02-11/1955 від 26.11.2020, вих.№ 02-11/2053 від 07.12.2020, вих.№ 02-12/2100 від 17.12.2020, вих.№ 02-11/2191 від 31.12.2020 (документи додаються).

Крім того, Миколаївська районна рада Львівської області з 24.12.2020 перебуває у стані припинення; рішенням Стрийської районної ради № 9 від 22.12.2020 розпочато процедуру реорганізації Миколаївської районної ради Львівської області шляхом приєднання до Стрийської районної ради, утворено комісію з реорганізації Миколаївської районної ради, затверджено форму передавального акту.

Проте 12 січня 2021 року проводилось засідання президії Стрийської районної ради, де одним із питань порядку денного було питання «Про внесення змін до рішення LIV позачергової сесії VII демократичного скликання Миколаївської районної ради від 28 жовтня 2020 року № 554 «Про передачу установ та майна спільної власності територіальних громад Миколаївського району у комунальну власність територіальних громад»», незважаючи на те, що таке питання, як стверджує заявник, не може на даний час розглядатись, оскільки відбувається процедура реорганізації Миколаївської районної ради. Така юридична особа не припинена, передавальний акт не складено, а тому Стрийська районна рада на даний час не є правонаступником Миколаївської районної ради. Слухання перенесено на 21.01.2021.

Також заявник в заяві про забезпечення позову наголосив на тому, що із проекту рішення Стрийської районної ради, доданого до матеріалів заяви та яке опубліковано на її офіційному сайті, вбачається, що пропонується внести зміни в розділ IV рішення від 28 жовтня 2020 року № 554. Зокрема, це стосується виключення з переліку майна, яке повинно передаватись Миколаївській міській територіальній громаді: будівель та приміщень гаражів у м. Миколаєві, а також легкового автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 .

Крім того, з офіційного сайту Стрийської районної ради стало відомо, що 15.01.2021 депутати розглянули питання, які виносять на сесію, зокрема, і питання «Про внесення змін до рішення LIV позачергової сесії VII демократичного скликання Миколаївської районної ради від 28 жовтня 2020 року № 554 «Про передачу установ та майна спільної власності територіальних громад Миколаївського району у комунальну власність територіальних громад»». Вирішено винести питання щодо майна Миколаївської міської ради на розгляд ІІІ сесії VIIІ скликання Стрийської районної ради.

У зв`язку з викладеним заявник зазначив, що вчинені Стрийською районною радою дії свідчать про невизнання нею права власності за Миколаївською міською радою на майно, яке належить останній відповідно до закону та просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, передане Миколаївській міській раді відповідно до рішення Миколаївської районної ради від 28.10.2020 та додатку 1 до нього, а саме: гараж №1, який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. Устияновича, 4 а, площею 47, 8 кв.м.; гараж А1, який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. І Франка, 9 площею 87, 5 кв.м.; будівля центру електрозв`язку по вул. Чайковського, 18 у м. Миколаєві; транспортний засіб Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Застосувуючи такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном, а тому може застосуватися у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддане арешту майно має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Метою поданої позивачем заяви про забезпечення позову фактично є недопущення прийняття Стрийською районною радою рішення про виключення майна, яке мало б передаватись Миколаївській міській територіальній громаді.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутись до суду, оскільки у разі прийняття Стрийською районною радою рішення про виключення з переліку майна, яке повинно передаватись Миколаївській міській територіальній громаді, буде неможливим захист або поновлення прав чи законних інтересів позивача в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Такі обставини можуть мати триваючий характер, утруднять ефективний захист та поновлення порушених прав (охоронюваних законом інтересів) за захистом яких він має намір звернутись до суду.

Враховуючи намір заявника звернутись з позовом про визнання права власності на майно, на яке просить накласти арешт, такий захід забезпечення позову суд вважає адекватним та виправданим.

Отже, заявником подано суду достатньо доказів та наведено обґрунтовані доводи, з яких вбачається, що Стрийською районною радою винесено на розгляд сесії питання щодо спірного майна.

Вжиття судом визначеного заходу забезпечення позову забезпечить збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, оскільки накладення арешту на майно є спроможним заходом забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову про визнання права власності, зможе забезпечити виконання судового рішення та не призведе до подання інших позовів.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 74, 136, 137, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про забезпечення позову до подання позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме:

- гараж №1, який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. Устияновича, 4 а, площею 47, 8 кв.м. (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 20.09.2007, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССЕ № 354198 від 01.10.2007, номер витягу 16119001);

- гараж А1, який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, вул. І. Франка, 9 площею 87, 5 кв.м. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.11.202, номер витягу 234024354);

- будівля центру електрозв`язку по вул. Чайковського, 18 у м. Миколаєві (свідоцтво про право власності серії НОМЕР_4 , індексний номер 48888144 від 02.12.2015, витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ЕЕТ 443686 від 28.04.2015, технічний паспорт серії АЕ 003531 від 26.10.2015);

- транспортний засіб Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) серії НОМЕР_5 , видане 20.04.2018).

3. Стягувачем за ухвалою є заявник - Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області (81600, Львівська обл., місто Миколаїв, вул. Андрія Шептицького, будинок 82, ідент. код: 26411657).

4. Боржниками за ухвалою є:

Миколаївська районна рада Львівської області (81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, місто Миколаїв, вул. Володимира Великого, будинок 6, ідент. код: 25238748); Стрийська районна рада Львівської області (82400, Львівська обл., місто Стрий, вул. С. Бандери, будинок 28).

5. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з 19.01.2021.

6. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

7. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повідомити заявника про обов`язок пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України вжиті заходи забезпечення позову скасовуються судом.

Суддя Галамай О.З.