Рішення № 94258558, 18.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 Справа № 914/2991/20

місто Львів

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Альянс», м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 6101,49 грн.

Суддя Щигельська О.І.

Представники сторін не викликались

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» не здійснювалось.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Альянс» про стягнення заборгованості в розмірі 6101,49грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 19.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк на подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та подання відзиву на позовну заяву.

Зазначена ухвала суду отримана сторонами, що підтверджено відомостями установи зв`язку, у тому числі відповідачем 23.11.2020.

Заперечень від відповідача проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.

04.12.2020 в системі документообігу суду за вх.№34895/20 зареєстровано відзив АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» на позовну заяву.

Відповідно до ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

У березні 2010 року між позивачем та відповідачем – АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» укладено договір оренди, який припинив свою дію у березні 2016 року. Оскільки після закінчення строку дії договору відповідач об`єкт оренди у встановленому порядку не повернув, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до суду із позовом, на підставі якого в жовтні 2019 року судом постановлено рішення про виселення АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» із відповідних нежитлових приміщень. Попри рішення суду, об`єкт оренди здано орендарем за актом та прийнято балансоутримувачем лише 06.03.2020.

Зазначене зумовило звернення Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до суду із позовом про стягнення з відповідача 6101,49грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аргументи відповідача

Заперечуючи позовні вимоги відповідач звертає увагу на те, що:

- протягом січня-грудня 2017 року ним здійснено оплати на користь позивача за оренду згідно договору на загальну суму 3728,32грн., яка у розрахунках позивача не врахована належним чином;

- нарахування неустойки за період з січня по березень 2020 року вважає безпідставним, оскільки з грудня 2019 року відповідачем вчинялись дії щодо повернення об`єкта нерухомості. Відтак, акт приймання-передачі у березні 2020 року підписано АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» із зауваженнями в частині дати звільнення приміщення.

Відтак, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; орендодавець за договором, позивач по справі) та Акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія «Альянс» (орендар за договором, ) 18.03.2010 укладено договір оренди нерухомого майна №Ш-7469-10, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно – приміщення з індексами « 2-1» та « 2-2» загальною площею 17,6 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, з цільовим призначенням – використання під склад (п.п. 1, 2.1).

17.03.2016 АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» звернулось до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради із заявою про продовження вказаного договору оренди на новий термін.

31.03.2016 Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради надіслано на адресу відповідача повідомлення від 30.03.2016 № 2302-вих-902 про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням 18.03.2016 терміну дії договору оренди.

Також листом від 20.04.2016 № 2302-1420 позивач повідомив відповідача про те, що його заяву про продовження договору оренди на новий термін розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова 13.04.2016 (протокол № 7, питання Ш/43), за результатами якого вирішено відмовити у продовженні договору оренди. У зв`язку із зазначеним, позивач повідомив орендаря про необхідність повернути орендоване приміщення балансоутримувачу.

Зазначені обставини встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2019 по справі №914/3324/16, що набрало законної сили. Судом також встановлено, що надіславши відповідачу повідомлення від 30.03.2016 № 2302-вих-902 про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради належно та вчасно, у встановлені законом та договором строки, повідомило АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» про припинення договору оренди від 18.03.2010 № Ш-7469-10 у зв`язку із закінченням строку та просило повернути орендоване приміщення балансоутримувачу, тобто автоматична пролонгація договору не відбулася. Однак, відповідач, незважаючи на повідомлення про припинення договору, неправомірно продовжив користуватися об`єктом оренди та не повернув його орендодавцю. Відтак, рішенням суду АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» виселено із нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, загальною площею 17,6 кв.м.

Попри рішення суду, АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» повернуло об`єкт оренди лише 06.03.2020, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення, підписаним представниками орендаря та ЛКП «Варшавське-407».

Зазначене зумовило звернення Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості, а саме 6101,49грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю, нарахованої за час прострочення з 01.11.2016 до дати повернення об`єкта оренди.

Водночас, відповідач проти задоволення позову заперечив, стверджуючи, що ним систематично проводились оплати за договором оренди нерухомого майна №Ш-7469-10 від18.03.2010 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, водночас, при розрахунку ціни позову, не враховано платежі за квитанціями №ПН2837 від 24.01.2017 на суму 728,12грн., №ПН2965 від 15.02.2017 на суму 736,13грн., №ПН2221 від 30.03.2017 на суму 743,50грн., №ПН2308 від 24.04.2017 на суму 756,88грн. та №8952.11228 від 17.05.2017 на суму 763,69грн.

Окрім цього, нарахування неустойки протягом січня-березня 2020 року вважає безпідставним, оскільки з грудня 2019 року відповідачем вчинялись дії щодо повернення об`єкта нерухомості.

Так, АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» звернулось до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради із листом №09 від 16.12.2019 з проханням прибути за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 8, для огляду нежитлового приміщення орендованого згідно Договору оренди нерухомого майна № Ш-7469-10 від 18.03.2010 та підписання акту здачі-приймання вказаного приміщення (примірники акта додаються).

До відзиву також долучено копію наказу АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» №03 від 20.12.2016 про припинення з 20.12.2019 використання нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 8, орендованих згідно договору оренди № Ш-7469-10 від 18.03.2010

Відповідач стверджує, що у відповідь на вказаний лист позивач телефоном повідомив про те, що з приводу зазначеного питання слід звернутись до балансоутримувача ЛКП «Янів» та підписати з ним акт прийому-передачі.

Відтак, АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» звернулось до ЛКП «Янів-405» із листами вих. №11 від 27.12.2019 та вих.№05 від 18.02.2020 про звільнення приміщення та проханням прибути за адресою орендованого майна для огляду та складення акту приймання-передачі.

Відповідач зазначає, що в січні 2020 року йому стало відомо про те, що ЛКП «Янів-405» розформовано, а балансоутримувачем майна стало ЛКП «Варшавське-407», якому АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» направлено лист за вих.№03 від 13.02.2020 з проханням прибути за адресою орендованого майна для огляду та складення акту приймання-передачі. Однак, при його поданні у ЛКП «Варшавське-407» повідомлено, що балансоутримувачем зазначеного майна є Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Відповідач зазначає, що у відповідь на лист вих.№06 від 19.02.2020, яким відповідач звернувся до ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» з проханням прибути за адресою орендованого майна для огляду та складення акту приймання-передачі, йому повідомлено телефоном, що підприємство не є балансоутримувачем вказаного приміщення.

26.02.2020 листом за вих.№07 відповідач повторно звернувся до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської, повідомив про неможливість знайти балансоутримувача орендованого майна, просив відшукати його та зобов`язати з`явитись за адресою об`єкта оренди для огляду й складення акту приймання-передачі. Також листом за вих.№08 АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» повторно звернулось до ЛКП «Варшавське-407» з проханням прибути за адресою орендованого майна для огляду та складення акту приймання-передачі.

І лише 06.03.2020 приміщення передано ЛКП «Варшавське-407» на підставі акту приймання-передачі, який АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» підписано із зауваженнями в частині дати звільнення приміщення.

Відповідач стверджує, що зважаючи на прострочення кредитора, прострочення боржника не настало. Вина відповідача у несвоєчасному поверненні майна, з огляду на вищенаведене, відсутня.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами 18.03.2010 договір № Ш-7469-10 є договором найму (оренди) майна.

Як визначено ст.759, ч.1 ст.760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Так, у відповідності до ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ч.4 ст.284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суд також звертає увагу на те, що об`єктом оренди було комунальне майно, відтак, на правовідносини сторін також поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст.27 вказаного Закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Водночас, згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2019 по справі №914/3324/16, що набрало законної сили, встановлено, що автоматична пролонгація договору не відбулася, оскільки орендарем повідомлено про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди.

Відтак, після 18.03.2016 відповідач, користувався об`єктом оренди без правової підстави.

Згідно зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Так, у п.п. 9.1, 9.3 Договору зазначено, що повернення позивачу об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну його дії або дострокового припинення чи розірвання. Об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням – балансоутримувачем) протягом 15-ти днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п. 9.1 цього договору.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що об`єкт оренди передано орендарем протягом строку, встановленого п.9.3 Договору. Зазначене є підставою для нарахування неустойки в порядку ст.785 ЦК України.

Згідно із ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Водночас, у поданому відзиві АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» стверджує, що вина товариства у несвоєчасному поверненні об`єкта оренди відсутня, оскільки починаючи з грудня 2019 року ним вживались дії до виконання відповідного зобов`язання,

Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Проаналізувавши долучені до відзиву копії листів, на які відповідач посилається у своїх запереченнях щодо підставності нарахування неустойки протягом січня-березня 2020 року, пов`язуючи неможливість повернути об`єкт оренди зважаючи на те, що орендодавець не повідомив орендаря належним чином про зміну балансоутримувача, суд звертає увагу на таке.

Балансоутримувач може прийняти від орендаря об`єкт оренди лише за дорученням орендодавця. Таким чином, про свій намір повернути орендоване майно відповідач зобов`язаний був сповістити саме Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської, як орендодавця.

Суд звертає увагу на те, що Договором не передбачено обов`язок орендодавця інформувати орендаря про зміну балансоутримувача та/або його місцезнаходження чи реквізитів, а договір №23/405-23 про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста від 01.07.2010, укладений між ЛКП «Янів-405» та АТЗТ «Страхова компанія «Альянс», рахунок №14 та акт здачі-приймання робіт (послуг) від 31.12.2019 не мають відношення до предмета доказування по справі.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що лист АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» №09 від 16.12.2019 надіслано та отримано позивачем. Із долученої копії квитанції установи зв`язку, за відсутності опису вкладення в цінний лист, неможливо встановити ким та яка саме кореспонденція надсилалась вказаному адресату – Управлінню комунальної власності, та чи отримана вона ним. Відомості щодо відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» відсутні. Водночас, позивачем не спростовано зазначену обставину, на яку відповідач посилається як на підставу своїх заперечень. Правом на подання відповіді на відзив він не скористався. Лист АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» №07 від 26.02.2020 надіслано Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської та отримано ним 28.02.2020, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, службовим чеком та квитанцією АТ «Укрпошта», рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Акт приймання-передачі нежитлового приміщення адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 8, під індексами « 2-1» та « 2-2» підписано 06.03.2020, тобто протягом 5 робочих днів з моменту отримання орендодавцем відповідного звернення від орендаря.

За умови отримання позивачем листа відповідача №09 від 16.12.2019, поведінка Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є недобросовісною, адже його бездіяльність (неприйняття нерухомого майна від орендаря особисто або ненадання доручення балансоутримувачу прийняти таке майно) могла би свідчити про ухилення від обов`язку прийняти об`єкт оренди. Водночас, суд бере до уваги той факт, що попри задекларований намір орендаря повернути нерухоме майно, попри наказ АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» №03 від 20.12.2016 про припинення використання об`єкта оренди з 20.12.2019, відповідач все ж продовжував його використовувати за цільовим призначенням (як склад) до 06.03.2020, що підтверджується відповідним записом у акті приймання-передачі про те, що орендар зобов`язується забрати своє майно до кінця 06.03.2020. Зазначене спростовує твердження відповідача про те, що фактичною датою звільнення приміщення є 20.12.2019.

Відтак, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач після припинення договору оренди у встановлені договором строки об`єкт оренди не повернув та продовжував використовувати нерухоме майно за його цільовим призначенням до дня підписання акту приймання-передачі як склад, позивач правомірно нараховував відповідачу неустойку в порядку ст.785 ЦК України, в тому числі й за період з 01.11.2016 до дати його повернення.

Водночас, проаналізувавши долучений до позовної заяви розрахунок неустойки, відображений у довідці Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської від 26.05.2020 №4-2302-15175, з врахуванням заперечень відповідача, звертає увагу на таке.

Станом на 01.11.2016 заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. В подальшому, АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» здійснювало платежі за оренду за договором оренди нерухомого майна №Ш-7469-10 від 18.03.2010. Однак, при нарахуванні неустойки, позивачем не враховано платежі, проведені АТЗТ «Страхова компанія «Альянс» на підставі квитанцій №ПН2837 від 24.01.2017 на суму 728,12грн., №ПН2965 від 15.02.2017 на суму 736,13грн. та №ПН2221 від 30.03.2017 на суму 743,50грн. Платіж на підставі квитанції №ПН2308 від 24.04.2017 на суму 756,88грн. враховано частково на суму 323,11грн. Суд також звертає увагу відповідача на те, що платіж на підставі квитанції №8952.11228 від 17.05.2017 на суму 763,69грн. відображено у довідці Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської та враховано ним при проведенні розрахунку ціни позову. Таким чином, заборгованість зі сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.11.2016 до моменту повернення орендарем нерухомого майна становить 3459,97грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження позовних вимог в частині стягнення 3459,97грн. неустойки, які підлягають до задоволення. В решті позовні вимоги спростовуються матеріалами справи, відтак, до задоволення не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір, в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, в розмірі 1191,98грн. покладається на відповідача, а в решті – на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Альянс» (79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, буд. 14; ідентифікаційний код 22335184) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; ідентифікаційний код 25558625) 3459,97грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення та 1191,98грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 20.01.2021.

Суддя О.І. Щигельська