Ухвала суду № 94258490, 20.01.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"20" січня 2021 р. Справа № 911/187/21

Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ»

до Дочірнього підприємства «РІТЕЙЛ ЦЕНТР»

про стягнення 193 163,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» про стягнення 193 163,04 грн.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача (код ЄДРПОУ 38734018) зазначено: 49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Міхновського Миколи, буд. 8.

Зважаючи на предмет та підстави позову, територіальна юрисдикція (підсудність) справи має визначатись за загальними правилами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 якої позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, а згідно з частиною 2 цієї ж статті - для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зважаючи на вищезазначене, позовна заява вх. № 182/21 від 13.01.2021 Приватного акціонерного товариства «МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ» про стягнення 193 163,04 грн., разом з доданими до неї документами підлягає передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а згідно з частиною 3 цієї статті - передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Керуючись статтями 27, 31, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ» про стягнення 193 163,04 грн., разом з доданими до неї документами передати за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.

Суддя Л.В. Сокуренко