Рішення № 94258239, 19.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2021Справа № 910/18267/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр»

до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»

про стягнення 159 961, 51 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення 159 961, 51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/18267/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача 21.12.2020 подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечував повністю.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 15.01.2021 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій просив суд поновити строк для подання відповіді на відзив. Суд задовольнив заяву про поновлення строку для подання відповіді на відзив та прийняв її до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 22.11.2019 укладено договір № УМТЗ-19-360/13, за яким позивач зобов`язався поставити відповідачу електрокорунд, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Специфікацією № 1 до договору № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019 сторони узгодили поставку товару на загальну суму 142 824, 00 грн.

Пунктом 5.6 договору № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019 встановлено, що право власності на товар, а також ризики втрати або пошкодження товару переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару на склад відповідача з підписанням супровідних документів.

Позивач 06.12.2019 поставив відповідачу товар на суму 142 824, 00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковою накладною № РН-0017393 від 06.12.2019 на суму 142 824, 00 грн., товарно-транспортною накладною № 00001763 від 06.12.2019 та сертифікатом якості № 420 від 14.11.2019.

Заперечень щодо факту поставки товару за видатковою накладною № РН-0017393 від 06.12.2019 на суму 142 824, 00 грн. та товарно-транспортною накладною № 00001763 від 06.12.2019 відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, суд відхиляє твердження відповідача, що позивач не надав доказів поставки товару та його якості.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на те, що відповідач не виконав умов договору № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019 та не оплатив поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 142 824, 00 грн. основного боргу.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що матеріали справи не містять доказів проведення ВТК (вхідного контролю), тому строк оплати товару не настав.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Специфікацією № 1 до договору № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019 встановлено, що оплата товару здійснюється протягом 30 банківських днів з дати поставки товару та проведення ВТК.

Згідно пунктів 2.5-2.6 договору № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019 відповідач має право здійснювати перевірку якості або кількості товару. У випадку виявлення невідповідності якості товару відповідач повідомляє позивача про це факсимільним або електронним, або поштовим зв`язком протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару, із зазначенням виявлених дефектів.

Враховуючи наведене, відповідач повинен був здійснити вхідний контроль товару та у випадку наявності недоліків заявити про це протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару. Проте, відповідач отримав товар, але будь-яких претензій позивачу не заявив.

Таким чином, суд встановив, що строк оплати за поставлений товар по договору № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019 є таким, що настав.

Доказів оплати відповідачем вказаної позивачем суми заборгованості у розмірі 142 824, 00 грн. суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу у загальному розмірі 142 824, 00 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 997, 68 грн. - 7 % штрафу, 3 592, 64 коп. - інфляційних втрат та 3 547, 19 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 23.01.2020 - 20.11.2020.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.3 договору № УМТЗ-19-360/13 від 22.11.2019 встановлено, що за прострочення виконання зобов`язань за цим договором понад 30 днів, з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок штрафу та визнано його арифметично вірним.

За таких умов, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 9 997, 68 грн. - 7 % штрафу.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 592, 64 коп. - інфляційних втрат та 3 547, 19 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 23.01.2020 - 20.11.2020.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 94, ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив-Центр» (02660, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 13, ідентифікаційний код 30722534) 142 824 (сто сорок дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. - основного боргу, 9 997 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 68 коп. - 7 % штрафу, 3 592 (три тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 64 коп. - інфляційних втрат, 3 547 (три тисячі п`ятсот сорок сім) грн. 19 коп. - 3 % річних та 2 399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) грн. 43 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк