Рішення № 94258227, 18.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021Справа № 910/16465/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (03062, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 65) до проПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 25) стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 №090.13.01 від 21.04.2017 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3222790, а тому Позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року відкрито провадження у справі № 910/16465/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, витребувано від Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області інформацію про хід кримінального провадження №12017110140001888 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та належним чином завірене остаточне процесуальне рішення, прийняте за наслідками здійснення кримінального провадження №12017110140001888 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

16.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли відомості з ЄЦБД МТСБУ.

20.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області надійшла постанова про закриття кримінального провадження.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2020 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 11.11.2020 року уповноваженим особам підприємств Сторін.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

22.04.2017 року між Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №509901, предметом якого є страхування транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску. (а.с. 10-20)

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2017 року на автодорозі М-05 - Київ - Одеса, 25 км 700 м відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика», під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується Довідкою №3017301375295968 про дорожньо - транспортну пригоду. (а.с. 29-30)

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

28.10.2017 року зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження за №12017110140001888 за ст. 286 ч.1 КК України за фактом ДТП, яка сталась 28.10.2017 року. (а.с.31-32)

Звітом про визначення вартості матеріального збитку №1711/1-3 від 25.11.2017 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Кохан Оксаною Анатоліївною, визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 263 682 грн. 65 коп. (а.с.33-65)

Додатковою угодою на стадії виплати страхового відшкодування по факту настання страхового випадку від 01.02.2018 року по Договору добровільного страхування наземного транспорту №509901 від 22.04.2017 року Сторони домовились, що Страхувальник визнає автомобіль DAF LP 45, д/н НОМЕР_1 знищеним та його відновлення економічне недоцільним, а також що страхове відшкодування Страховика перед Страхувальником по Договору згідно випадку, що стався 28.10.2017p. на 25 км, автодороги Київ - Одеса M-05, складає 250 000,00 грн. та на дату підписання Додаткової угоди відповідає всім умовам Договору. Страхових гарантує, що сплатить страхове відшкодування зазначене в п. 1 даної додаткової угоди на рахунок Страхувальника шляхом перерахування коштів на: п/р НОМЕР_3 в AT «ОТП БАНК» МФО 390528. Страхувальник заявляє, що з моменту належного виконання Страховиком цієї Додаткової угоди не матиме жодних майнових претензій до Страховика з приводу заборгованості (страхових відшкодувань) інших виплат (пені, штрафів, індексу інфляції, річних, тощо) по Договору. Договір добровільного страхування наземного транспорту №509901 від 22.04.2017p. відносно автомобіля DAF LP 45, д/н НОМЕР_1 , припиняє свою дію з моменту виплати страхового відшкодування. (а.с.66)

Відповідно до Страхового акту №4654В/01/2018 від 15.02.2018 року (а.с. 67-68) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 250 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №61019 від 16.02.2018 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування згідно договору №509901 від 22.04.2017» (а.с. 69)

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3222790 цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача, ліміт по відшкодуванню страхової суми по майну 100 000 грн. 00 коп., розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн. (а.с. 98-99)

26.10.2018 року, 21.01.2019 року Позивач надіслав на адресу Відповідача заяву №12096/01/2017/90 від 25.10.2018 року про відшкодування суми у розмірі 250 000 грн. 00 коп., доповнення до заяви №Г0401/374 від 21.01.2019 р., що підтверджується копіями фіскального чеку від 26.10.2018 р., рекомендованого повідомлення про вручення 29.10.2018 р., 24.01.2019 р. (а.с.70-73)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 100 000 грн. 00 коп. відповідно до встановлених Полісом № № АК/3222790 лімітів відшкодування по майну та франшизи.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що в даному випадку ДТП сталась за участю двох транспортних засобів, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, проте рішенням суду вину в діях водія ОСОБА_2 не встановлено, а тому його цивільно - правова відповідальність не настала.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов`язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту №509901 від 22.04.2017 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, було відшкодовано на користь Страхувальника 250 000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №910/12500/17.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вирішуючи спір, пов`язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів слідчих органів, що узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові у справі №905/2970/16 від 10.07.2018.

При цьому не притягнення водіїв до адміністративної (кримінальної) відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №927/623/18 від 16.04.2019).

Враховуючи вищевикладене, саме лише посилання Відповідача на відсутність доказів притягнення судом ОСОБА_2 до адміністративної (кримінальної) відповідальності за вчинення ДТП не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2017 року на автодорозі М-05 - Київ - Одеса, 25 км 700 м відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика», під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується Довідкою №3017301375295968 про дорожньо - транспортну пригоду. (а.с. 29-30)

28.10.2017 року зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження за №12017110140001888 за ст. 286 ч.1 КК України за фактом ДТП, яка сталась 28.10.2017 року. (а.с.31-32)

Постановою слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП України в Київські області від 20.11.2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110140001888 від 28.102.2017 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. У вказаній постанові зазначено, що 28.10.2017 року близько 02 год. ОСОБА_2 , рухаючись на автомобілі марки «Ford Scorpion» д.н.з. НОМЕР_2 по а/д Київ-Одеса в напрямку м. Одеса, в смт. Глеваха, Васильківського р-ну, Київської області, поряд з вул. Велика Кільцева, 57, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху де сталось лобове зіткнення з автомобілем «DAF 545» д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Проведеними слідчими діями встановлено, що унаслідок ДТП крім водія ОСОБА_2 який є винуватцем ДТП інших потерпілих, в яких би були виявлені тілесні ушкодження, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості виявлено не було. (а.с.110)

Таким чином, у вказаній постанові про закриття кримінального провадження від 20.11.2017 року слідчими діями встановлено порушення водієм транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , Правил дорожнього руху України, а саме виїзд на зустрічну смугу руху, тобто наявність винних дій ОСОБА_2 .

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених вище елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

За таких підстав, Судом встановлено, що внаслідок протиправної поведінки водія ОСОБА_2 , що полягала у порушенні правил дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода 28.10.2017 року, в результаті якої пошкоджено застрахований Позивачем транспортний засіб «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому будь-яких доказів, які б спростовували вину водія транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у вчиненні ДТП, яка сталась 28.10.2017 року, матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Звітом про визначення вартості матеріального збитку №1711/1-3 від 25.11.2017 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Кохан Оксаною Анатоліївною, визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 263 682 грн. 65 коп. (а.с.33-65)

Відповідно до ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.

Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (28.10.2017 року) строк експлуатації означеного автомобіля перевищував чотири роки.

При визначенні розміру заподіяної шкоди, що підлягає виплаті Відповідачем, як страховиком винної особи, у даному випадку Суд виходить із різниці між вартістю транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , до та після дорожньо-транспортної пригоди, встановленою звітом про визначення вартості матеріального збитку №1711/1-3 від 25.11.2017 року, складеним Фізичною особою - підприємцем Кохан Оксаною Анатоліївною.

Норма ч.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, звіт про визначення вартості матеріального збитку №1711/1-3 від 25.11.2017 року, складений Фізичною особою - підприємцем Кохан Оксаною Анатоліївною, визнається Судом достатнім доказом фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Страхового акту №4654В/01/2018 від 15.02.2018 року (а.с. 67-68) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 250 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №61019 від 16.02.2018 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування згідно договору №509901 від 22.04.2017» (а.с. 69)

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3222790 цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача, ліміт по відшкодуванню страхової суми по майну 100 000 грн. 00 коп., розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн. (а.с. 98-99)

Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, враховуючи визначені Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3222790 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 100 000 грн. 00 коп. відповідно до ліміту відшкодування по майну.

При цьому, Суд зазначає, що Відповідач не заперечив обставини, викладені у позовній заяві, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували його обов`язок здійснити виплати страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 25, ідентифікаційний код юридичної особи 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» (03062, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 65, ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) страхове відшкодування у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 січня 2021 року

Суддя О.В. Чинчин