Рішення № 94257950, 14.01.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.2021 Справа № 905/1889/20 Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (місцезнаходження: 87539,Донецька область, місто Маріуполь, бульвар Шевченка, будинок 62; ідентифікаційний код: 42086719)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Михайленка Сергія Сергійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

предмет позову: стягнення 91 928,30грн.

судовий збір: 2 102,00грн. (сплачено 2 102,00грн.)

Суддя Матюхін В.І.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Михайленка Сергія Сергійовича 91 928,30грн., у тому числі:

· 88 140,28 грн. - заборгованість за спожиту у квітні - травні 2020 року електроенергію;

· 670,02 грн. - 3 % річних, нарахованих з 14.05.2020 по 14.08.2020, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по сплаті електричної електроенергії, спожитої у квітні - травні 2020 року;

· 160,17 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період травень - липень 2020 року за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті електроенергії, спожитої у квітні - травні 2020 року;

· 2 957,83 грн. - пеня, нарахована з 14.05.2020 по 14.08.2020, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за період квітень - травень 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань, які виникли з публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оприлюдненого на офіційному веб-сайті позивача, до якого відповідач приєднався 01.01.2019, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період квітень - травень 2020 року.

Ухвалою від 04.11.2020 позов залишено без руху. Для усунення виявлених недоліків позивач мав протягом 10-ти (десяти) календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які товариство понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

12.11.2020 на адресу господарського суду надійшла заява позивача від 10.11.2020 №29/6212, в якій виявлені судом недоліки були виправлені.

Ухвалою від 16.11.2020 відкрито провадження у справі та:

- вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами;

- розгляд справи призначено на 14.12.2020 року.

Встановлено відповідачу строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом (не пізніше) п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України встановлено:

позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відзиву;

відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді.

Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ухвала від 16.11.2020 про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам 16.11.2020 і згідно поштового повідомлення отримана відповідачем 19.11.2020; позивачем - 21.11.2020), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (відповідач - в строк для подання відзиву (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву) не подали.

14.12.2020р. від відповідача електронною поштою з накладенням електронного цифрового підпису надійшла заява про продовження судом процесуального строку на подання відзиву на позов, який спливав 14.12.2020.

Заява вмотивована тим, що відповідач не отримав матеріли позовної заяви вчасно, у зв`язку з чим звернувся до позивача із проханням направити позовну заяву повторно. 12.12.2020 позовну заяву з додатками було отримано відповідачем, що підтверджується інформацією з сайту ПАТ «Укрпошта».

Ухвалою від 14.12.2020 клопотання відповідача було задоволене і встановлено йому строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом (не пізніше) 3-х робочих днів з дня вручення цієї ухвали. Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 28.12.2020 року.

Ухвала від 14.12.2020 була надіслана відповідачеві 16.12.2020 і отримана ним 24.12.2020.

24.12.2020 судом отриманий відзив, яким відповідач позовні вимоги не визнав і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію відповідач, не заперечуючи факту існування договірних стосунків з позивачем і споживання електроенергії у спірний період, обґрунтував наступним:

1. Акти приймання-передавання від 30.04.2020 та 31.05.2020, на які є посилання у позові, підписані позивачем в односторонньому порядку і у них містяться невірні дані про зняті покази електролічильника № 0765469, а саме у графі «покази приладу обліку» зазначені такі дані:

- у акті від 30.04.2020: у попередньому періоді: 311 010,0 кВт/год; у розрахунковому періоді: 347 235,4 кВт/год; різниця показників: 36 225,4 кВт/год;

- у акті від 31.05.2020: у попередньому періоді: 347 235,4 кВт/год; у розрахунковому періоді: 352 235,4 кВт/год; різниця показників: 5000 кВт/год.

2. Спожити таку кількість електроенергії за один місяць, яка вказана у акті від 30.04.2020 - 36 225,4 кВт/год, за твердженням відповідача неможливо, оскільки за період з січня 2019 року по квітень 2020 року (16 місяців) ним було спожито 48 588 кВт/год, (311010 - 262422 = 48588), тобто у середньому 3 036,75 кВт/год за місяць.

3. Позивач зазначає, що здійснив нарахування заборгованості на підставі отриманих даних від ОСР (оператор системи розподілу), проте «не надає суду підтвердження того, яким чином АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» здійснило контрольний огляд засобу комерційного обліку, а саме електролічильника № 0765469 та яким чином такі дані були передані від ОСР до електропостачальника».

4. Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок отримання електропостачальником (позивач) невірних даних від ОСР, який у свою чергу у порушення вимог ККОЕЕ (Кодекс комерційного обліку електричної енергії) здійснив помилкове зняття показів електролічильника № 0765469.

5. Помилкові дані лічильника мають бути перевірені саме ОСР та електропостачальником, що обумовлено ККОЕЕ, зокрема п.п. 8.6.16., 8.6.17. та ПРРЕЕ, зокрема п.6.2.7., згідно яких «пріоритетними мають бути ті дані ОСР, які перевіряються останнім внаслідок виявлення споживачем посилок, зазначених у платіжних документах електропостачальника».

6. Позивач зазначає про невчасну передачу показів електролічильника № 0765469, внаслідок чого для розрахунку ним були прийняті дані, які були передані ОСР, при цьому ігноруючи неоднократні повідомлення споживача про наявність невірних даних у платіжних документах.

7. Одночасно зі зверненням до електропостачальника була направлена заява до ОСР про надання паспортів точок розподілу на об`єкти/електроустановки з інформуванням останнього про зняття невірних показів електролічильника № 0765469. «Відповіддю від 15.05.2020 № 368 ОСР, посилаючись на неіснуючу ч.8 п.2.1.4. ПРРЕЕ зазначає, що паспорти точок розподілу можливо видати лише на письмову вимогу власника об`єкта (такої норми не існує в цьому нормативно-правовому акті взагалі) та одразу ж зазначає, що для коректного складення паспорту точки розподілу, мені необхідно забезпечити доступ до мого об`єкту електроустановки».

8. Ним (відповідачем) не здійснювалось «перешкод у здійсненні своєї діяльності ні ОСР, ні електропостачальнику у доступі до приладу обліку, оскільки у іншому випадку ОСР мав скласти акт про недопуск та направити його на мою адресу, що на сьогоднішній день не було зроблено, що є порушенням ПРРЕЕ, зокрема п.п. 6.2.7. - 6.2.11 цих правил з боку ОСР».

9. Відповіддю від 15.05.2020 № 368 ОСР фактично проігнорував звернення щодо виявлення помилкових показів лічильника Споживача та проведення повторного контрольного огляду Електролічильника № 0765469.

10. Для вирішення спірного питання «Електропостачальник та ОСР мали провести контрольний огляд приладу обліку, та, на підставі встановлених вірних даних, скласти відповідний акт звіряння спожитої та сплаченої електричної енергії у відповідності до отриманих фактичних показів Електролічильника №0765469».

11. За фактично використану електроенергію кошти сплачено, що підтверджується квитанціями від 22.04.2020 № 0.0.1685163275.1 за квітень та від 25.05.2020 № 20, №21 за травень у відповідності до актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), які було прийнято в роботу Електропостачальником за квітень і за травень, у яких ним (відповідачем) зазначені реальні покази електролічильника № 0765469. які у свою чергу позивачем були прийняті і не поверталися.

12. Єдиними доказами, які начебто підтверджують заборгованість перед Електропостачальником по Договору №1643, є акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень, травень 2020 року, підписані Позивачем в односторонньому порядку, які ним (відповідачем) не погоджені та не підписані.

13. Заборгованість не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки у такому випадку позивачу необхідно довести ту обставину, що відповідач дійсно спожив товарну продукцію (електроенергію) у розмірі, який позивач лише зазначає в актах приймання-передавання від 30.04.2020 та 31.05.2020 та рахунках за спожиту електричну енергію за період квітень - травень 2020 року.

14. Відповідно до чинного законодавства кількість спожитої електроенергії споживачем фіксується лише приладом обліку електроенергії, який встановлено па об`єкті/електроустановці споживача.

15. Позивач не надає доказів, які б підтвердили ту обставину, що покази електролічильника № 0765469 дійсно було зафіксовано у тому розмірі, який позивач зазначає у позові та доказах до нього, тобто відсутні первинні документи фіксації показів приладу обліку як то Акт технічної перевірки засобів комерційного обліку тощо, які і є по суті доказом спожитої електричної енергії споживачем. Позивач лише посилається на ту обставину, що такі дані були передані йому від ОСР, не надаючи їх суду.

16. Внаслідок неправомірних дій позивача та ОСР у червні 2020 року було припинено електропостачання до об`єкту/електроустановки, а саме Торгівельного кіоску, що фактично є порушенням чинного законодавства, зокрема ПРРЕЕ та ККОЕЕ з боку цих учасників енергоринку.

Ухвалою від 28.12.2020 розгляд справи було відкладено на 14.01.2021.

11.01.2020 судом отримана відповідь, якою позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вважає доводи відповідача необґрунтованими, безпідставними з посиланням на наступне:

- відповідач мав надати покази приладів обліку за квітень 2020 року - до 04.05.2020 і за травень 2020 року - до 04.06.2020;

- «так як в порушення умов договору, протягом зазначеного вище періоду, покази приладів обліку по об`єктам договору постачання електричної енергії №1643 споживачем ФОП Михайленко С.С. не надавались, то обсяги спожитої електроенергії визначено за показаннями, наданими оператором системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі";

- згідно п.8.6.15 Кодексу комерційного обліку «дані, отримані від споживача, при проведені процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи»;

- відповідно до п.5 Комерційної пропозиції «Універсальна», що є додатком до договору про постачання електричної енергії, при наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії, вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи;

- відповідач не заперечує факту отримання актів прийняття-передавання товарної продукції і відповідних рахунків за спожиту електричну енергію у період квітень-травень 2020, а лише зазначає про відмову від підписання вказаних рахунків;

- на підтвердження фактичних обсягів споживання електричної енергії ОСР надав лист вих.№61/7577 від 13.08.2020р., в якому вказані фактичні обсяги розподіленої активної електричної енергії за точками комерційного обліку споживача;

- проведення комерційного обліку, зняття показів з засобів вимірювальної техніки, а також здійснення контрольного огляду засобів комерційного обліку та інші функції оператора системи розподілу відповідно до чинного законодавства покладені на оператора системи РОЗПОДІЛУ, тобто АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», та не відносяться до функцій та обов`язків позивача - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», який є постачальником електричної енергії.

Заперечення на відповідь станом на час розгляду справи і прийняття рішення до суду не надходили.

Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами чинного законодавства щодо того, як постачальник електричної енергії і споживач повинні діяти у випадку виникнення розбіжностей щодо обсягів спожитої електричної енергії:

- позивач наполягає, що обсяги спожитої електроенергії мають визначатись за показаннями, наданими оператором системи розподілу, тобто у даному випадку АТ "ДТЕК Донецькі електромережі";

- відповідач вважає, що для вирішення спірного питання щодо встановлення реальних обсягів спожитої електроенергії «електропостачальник та ОСР мали провести контрольний огляд приладу обліку, та, на підставі встановлених вірних даних, скласти відповідний акт звіряння спожитої та сплаченої електричної енергії».

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1,2 ст. 633 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2019 внаслідок відокремлення функцій з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальником універсальних послуг є Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429. ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Приписами п.1.2.15 ПРРЕЕ передбачено: «На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами».

Відповідно до п. 1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ встановлено, що «договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами».

Відповідно до п.3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Згідно абз. 4 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» ТОВ «Донецькі електричні послуги», яке створено у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно п. 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 «договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на офіційному сайті позивача https://www.dn.yasno.com.ua розміщено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який є непобутовим споживачем, з 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору, оприлюдненого на офіційному веб-сайті позивача у відповідності до чинного законодавства, шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати рахунку, отриманого від постачальника універсальної послуги (позивача), про шо свідчить підписаний сторонами акт прийому-передавання товарної продукції від 23.01.2019 та рахунок за спожиту електричну енергію №1643 від 23.01.2019, який був сплачений споживачем. Оскільки періодом споживання електричної енергії в цих документах (акті і рахунку) вказаний «січень 2019 року», то саме з 01.01.2019 відповідач приєднався до умов публічного договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору (п. 1.1 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).

Згідно умов Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим Споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього Договору (п.2.1. Договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору та повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору (п. 3.3 договору).

У відповідності до п.5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

За умовами п.5.2 Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Згідно п.5.5. договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, встановлена регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.

Додатком 3 до Договору:

- визначена комерційна пропозиція - «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів, а також

- встановлено, що «постачання електричної енергії здійснюється за регульованим цінами (тарифами) на електроенергію, зокрема, розрахованими відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1177» (п.2).

Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначається в заяві-приєднанні.

Пунктом 5.9 договору встановлено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 договору).

Відповідно п. 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п.п.1.2. п.5.5.5. ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до кладених договорів.

Згідно п.4.8 ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Згідно п.5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Пунктом 6.2 Договору, зокрема, визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до абз.3 п.5 додатку 3 до Договору оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції, яка є додатком 3 до договору і діяла у спірний період, зазначено: «Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку, на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка».

Позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю і поставив відповідачу електричну енергію у спірний період на загальну суму 144 336,30грн., у тому числі у квітні 2020 року 43 261,0 кВт/год на 117 302,56грн., у травні 2020 року 9970 кВт/год на 27 033,74грн. Зокрема, постачання електричної енергії здійснювалось на 2 об`єкти відповідача - торгівельні павільйони, які мали ЕІС-коди ТКО (точка комерційного обліку) ЕІС-код: 62Z920520527968М та ЕІС-код: 62Z4192237553890, споживання по яким склало:

· ЕІС-код: 62Z920520527968М:

ь у квітні 2020 року - 37 492,0 кВт/год;

ь у травні 2020 року - 5 023,0 кВт/год;

· ЕІС-код: 62Z4192237553890.

ь у квітні 2020 року - 5 769,0 кВт/год;

ь у травні 2020 року - 4 947,0 кВт/год.

Обсяги спожитої у квітні-травні 2020 року електричної енергії, зазначені позивачем у позовній заяві, а саме: у квітні 2020 року - 43 261,0 кВт/год та травні 2020 року - 9970 кВт/год, відповідачем заперечуються, проте вони підтверджені листом оператора системи розподілу (далі - ОСР), яким є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електричні мережі», №61/7577 від 13.08.2020р., в якому вказані фактичні обсяги розподіленої активної електричної енергії за точками комерційного обліку споживача.

На виконання умов договору та на підставі отриманих даних від оператора системи розподілу, позивач оформив та направив засобами поштового зв`язку відповідачу відповідні акти приймання-передавання та рахунки за спожиту електричну енергію за період квітень - травень 2020, що підтверджується поштовими фіскальними чеками.

Зокрема, позивач направив відповідачу наступні рахунки:

- рахунок №1643 від 05.05.2020 за квітень 2020 року (кінцева дата сплати - 13.05.2020) на суму 117 302,56грн.;

- рахунок №1643 від 04.06.2020 за травень 2019 року (кінцева дата сплати - 12.06.2020) на суму 27 033,74грн.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Відповідач виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії лише частково у сумі 56 196,02грн., а саме за спожиту у квітні 2020 року сплатив 37 215,46грн., у травні 2020 року - 18 980,56грн., в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за спожиту електроенергію у загальному розмірі 88 140,28 грн. (80 087,10грн. + 8 053,18грн.).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на те, що відповідач не довів факту оплати поставленої (спожитої) у квітні - травні 2020 року електроенергії у сумі 88 140,28 грн., господарський суд вважає позовні вимоги у цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 670,02 грн. - 3 % річних; 160,17 грн. - інфляційних втрат; 2 957,83 грн. - пені.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачене, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за спожиту у квітні 2020 року електроенергію за період з 14.05.2020 по 14.08.2020 становить 628,44грн., позивачем заявлена така ж сума.

Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за спожиту у травні 2020 року електроенергію за період з 13.06.2020 по 14.08.2020 становить 41,58грн., позивачем заявлена така ж сума.

Відповідно до абз.2 п.5.11. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно п.6 додатку 3 до Договору (Комерційна пропозиція «Універсальна») «За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення».

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Ч.2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Сума пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за спожиту у квітні 2020 року електроенергію за період з 14.05.2020 по 14.08.2020 становить 2 791,48грн, позивачем заявлена така ж сума.

Сума пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за спожиту у травні 2020 року електроенергію за період з 13.06.2020 по 14.08.2020 становить 166,35грн., позивачем заявлена така ж сума.

Загальна сума пені становить 2 957,83 грн.

Інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за спожиту у квітні 2020 року електроенергію від суми боргу 80 087,10грн. за червень 2020 року становлять 160,17грн., позивачем заявлена така ж сума.

Зауважень щодо здійснених позивачем нарахувань на основну суму заборгованості відповідачем не заявлено.

З огляду на те, що відповідач не довів факту оплати поставленої (спожитої) електроенергії у спірний період, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не взяті, оскільки:

1. Кодексом комерційного обліку електричної енергії, який був затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716) передбачено:

п.8.6.15: «Дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО»;

п.8.6.16: «У разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника»;

8.6.17: «Оператор системи/ППКО має забезпечити протягом п`яти робочих днів від дня отримання відповідного повідомлення проведення перевірки вказаних у рахунку показів лічильника, а в разі потреби протягом 20 робочих днів забезпечити перевірку лічильника та, у разі потреби, виправити помилкові дані, та проінформувати споживача про результати перевірки. Електропостачальник, оператор системи та споживач за ініціативою однієї зі сторін оформлюють акт звірки спожитої та сплаченої електричної енергії відповідно до отриманих фактичних показів ЗКО».

Вищенаведеними нормами пріоритет надається даним, отриманим безпосередньо оператором системи перед даними, отриманими від споживача. Листом оператора системи розподілу, яким є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електричні мережі», №61/7577 від 13.08.2020 були підтверджені обсяги спожитої відповідачем електричної енергії протягом спірного періоду. Обов`язок щодо виправлення помилкових даних показів лічильника покладено на оператора системи розподілу, а не на електропостачальника, що не одне і теж. Ініціювати оформлення акту звірки спожитої та сплаченої електричної енергії мають право як електропостачальник, оператор системи, так споживач.

2. Відповідно до п.5 Комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується Споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації Споживача в сервісі не пізніше 24 години після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок формується та надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних. В таких випадках рахунок Споживач отримує у відповідному центрі обслуговування клієнтів Постачальника не пізніше наступного дня після закінчення розрахункового періоду.

У разі не отримання Споживачем рахунку у відповідному центрі обслуговування клієнтів Постачальника, або у сервісі «Особистий кабінет» в зазначені строки Постачальник направляє рахунок на четвертий робочий день на електрону адресу Споживача, зазначену в заяві-приєднання або у разі відсутності інформації про електричну адресу Споживача, Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом поштою.

Як зазначив позивач і не спростував відповідач, «в порушення умов договору, протягом зазначеного вище періоду, покази приладів обліку по об`єктам договору постачання електричної енергії №1643 споживачем ФОП Михайленко С.С. не надавались, то обсяги спожитої електроенергії визначено за показаннями, наданими оператором системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

3. Пунктом 12 Комерційної пропозиції «Універсальна», що є додатком 3 до договору про постачання електричної енергії, передбачено, що при наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії, вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи.

4. Середньомісячне споживання електроенергії у попередні періоди (січень 2019 року - березень 2020 року) у кількості 3 036,75 кВт/год, на думку суду, не є беззаперечним доказом того, що у квітні відповідач не міг спожити 37 492,0 кВт/год., тобто майже у 12 разів більше (фактично майже річне споживання). Належними доказами щодо цього є тільки покази справного і непошкодженого лічильника, які з незрозумілих для суду причин не були приведені відповідачем у своєму відзиві за наступний після спірного періоду місяці (за червень 2020 року і станом на момент від`єднання кіоска від електромережі, так само як не була надана фотографія самого лічильника; якщо слідувати логіці відповідача, то покази лічильника станом на момент від`єднання кіоска від електромережі не могли перевищувати даних, наданих позивачеві оператором системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", проте останні покази лічилька відповідачем чомусь не наведені).

У частині доводів відповідача щодо неправомірності дій з боку АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», у томі числі і посилання останнього «на неіснуючу ч.8 п.2.1.4. ПРРЕЕ», непроведення повторного контрольного огляду електролічильника № 0765469 і т.п. суд погоджується з позицією позивача, що «проведення комерційного обліку, зняття показів з засобів вимірювальної техніки, а також здійснення контрольного огляду засобів комерційного обліку та інші функції оператора системи розподілу відповідно до чинного законодавства покладені на оператора системи розподілу, тобто АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», та не відносяться до функцій та обов`язків Позивача - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», який є постачальником електричної енергії».

Одночасно суд констатує, що взаємовідносини відповідача і оператора системи розподілу - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», не є предметом розгляду даної справи і відповідач не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до суду, у тому числі і щодо визначення обсягу спожитої електричної енергії у спірному періоді, як це і передбачено 12 Комерційної пропозиції «Універсальна».

При прийнятті рішення судом також врахована і та обставина, що у випадку судового встановлення іншої величина обсягу спожитої відповідачем електричної енергії у спірному періоді, дане рішення може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 638 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, ч.6 ст.232, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

ВИ Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Михайленка Сергія Сергійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (місцезнаходження: 87539,Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Шевченка, будинок 62; код ЄДРЮОФОПГФ 42086719) 88 140,28 грн. - заборгованості, 2 957,83 грн. - пені, 670,02 грн. - 3 % річних, 160,17 грн. - інфляційних втрат, 2 102,00грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 20.01.2021.

Суддя В.І. Матюхін