Вирок № 94257002, 20.01.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/573/20

провадження № 1-кп/624/6/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220720000088 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верховцево Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, військовозобов`язаного, інвалідності немаючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Мальцевої І.В.,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 17.04.2019 близько 13-00 години, знаходячись на ділянці залізничної колії перегону станції «смт. Кегичівка – ТОВ «Цукрове», поряд із електроопорою №57, що розташована поблизу с. Козацьке, Кегичівського району, Харківської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що його дії не помічені сторонніми особами, вчинив крадіжку майна ТОВ «Цукрове» (Код ЄДРПОУ 31633236), а саме: чотирьох металевих накладок Р-65. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2658/19 від 02.08.2019 – вартість однієї металевої накладки Р-65 становить 575 грн 25 коп, вартість чотирьох залізно-дорожніх металевих накладок Р-65 становить 2301 грн. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями завдав матеріальних збитків ТОВ «Цукрове» на загальну суму 2301 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому кримінальний проступок при вищезазначених обставинах. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Представник потерпілого Зенков М.Г. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі. Претензій до обвинуваченого не має, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КППК України.

Визнавальні свідчення обвинуваченого суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до кримінального проступку.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку Кегичівського районного сектора з питань пробації не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з синдромом алкогольної залежності, примусового лікування не потребує, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально, як такий що неодружений, ніде не працює, комісіями ради не розглядався.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який не працює, обставину, яка пом`якшує, відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, а також той факт, що потерпілий претензій до обвинуваченого не має, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення покарання у виді штрафу, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, про що просив і прокурор. Це покарання сприятиме виправленню обвинуваченого, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Підстав для застосування ст. 69, чи норм ст. 69-1 даного Кодексу до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді громадських робіт є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: чотири металеві накладки до залізничної колії загальною вагою 92 кг 600 гр, що передані на зберігання представнику потерпілого Зенкову М.Г. – повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Цукрове» як законному володільцю.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.В. Крапівка