
Справа № 713/1660/20
Провадження №2/713/23/21
РІШЕННЯ
іменем України
19.01.2021 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Осокіна А.Л., при секретарі судових засідань Поляк А.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Банилівської сільської ради Вижницького району, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд з позовом, який у подальшому уточнила, про визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на таке.
05.11.1960 року її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , уклали шлюб, а у 1965 році побудували будинковолодіння, що знаходяться в АДРЕСА_1 , яке відповідно до технічного паспорта складається з: житлового будинку літ. «А», з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею з підвалом літ. «Б», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Г», сараєм літ. «Д», банею літ. «Е», убиральнею літ. «Ж», водяною помпою літ. «В.п.», входом у підвал літ. «Вх».
Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер якої 7320580500:01:003:0308, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
З копії особового рахунку № НОМЕР_1 , вбачається, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 відносилось до категорії колгоспних дворів та станом на 15.04.1991 р. в ньому були зареєстровані членами двору та проживали позивач, її батько - ОСОБА_5 голова двору, а також її мама - ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.120 ЦК УРСР, вказане будинковолодіння належало їм на праві спільної сумісної власності по 1/3 ідеальній частині будинковолодіння кожному. Але право власності вони на нього не зареєстрували.
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на все його майно, в тому числі і на належну йому 1/3 ідеальну частину у спірному будинковолодінні. За життя батько не складав ніяких посмертних розпоряджень відносно свого майна, а тому спадкування здійснюється за законом.
Позивач, будучи спадкоємцем за законом першої черги, вчасно прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки 27.07.2020 року, тобто у передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк та відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, де того ж дня було заведено спадкову справу №26/2020.
Крім неї, спадкоємцями за законом першої черги є її мама, а дружина померлого – ОСОБА_2 , та її сестри, а діти померлого – ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 . Інших спадкоємців та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині батька немає.
Її мама ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки була зареєстрована та проживала з ним у спадковому будинку на день його смерті, однак у встановлений законом шестимісячний строк відмовилася від спадщини, про що подала відповідну заяву приватному нотаріусу, копія якої додана до позову. Вказана заява нею не відкликана.
Її сестри ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк відмовилися від спадщини після смерті батька, про що подали відповідні заяви приватному нотаріусу, копії яких додані до позову. Вказані заяви ними не відкликані.
Вказане означає, що вона є єдиним спадкоємцем за законом 1-ї черги, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Після прийняття спадщини вона стала власником 2/3 ідеальних частин спірного будинковолодіння. Але оформити право власності на спадкове майно не може, оскільки батько за життя не зареєстрував за собою право власності на свою частку.
Крім того, її мама, ОСОБА_2 не претендує на належну їй 1/3 ідеальну частку у майні колишнього колгоспного двору, розташованого по АДРЕСА_1 , і відмовилася від своєї частки на її користь, про що у виконавчому комітеті Банилівської сільської ради посвідчено відповідну заяву.
Вказане означає, що після отримання у спадщину 1/3 ідеальної частини спірного будинковолодіння та відмови мами від права власності на свою частку у спірному будинковолодіння на її користь – вона, вже будучи власником 1/3 ідеальної частини цього будинковолодіння, стала власником всього спірного будинковолодіння. Але оформити право власності на вказане майно не може, оскільки за життя батька не було зареєстровано право власності на це будинковолодіння.
Просила визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «А», літню кухню з підвалом літ. «Б», сараї літ. «В, Г, Д», баню літ. «Е», убиральню літ. «Ж», водяну помпу літ. «В.п.», вхід у підвал літ. «Вх», що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Позовна заява надійшла до суду 08.09.2020р. Ухвалою від 09.09.2020р. її було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ЦПК. У визначений в ухвалі строк позивач усунула недоліки, та ухвалою від 22.09.2020р. було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Повне рішення складено 19.01.2021р.
В підготовче засідання позивачка не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач - Банилівська сільська рада Вижницького району у підготовче засідання свого представника не направив, надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що уточнені позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд здійснити розгляд справи у відсутності свого представника.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, надала суду заяву, у якій зазначила, що уточнені позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд здійснити розгляд справи у її відсутності.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у підготовче засідання не з`явилися, надали суду заяви, у яких зазначили, що уточнені позовні вимоги визнають у повному обсязі та просять суд здійснити розгляд справи у їх відсутності.
Суд вирішує розглянути справу у відсутності сторін на підставі наданих документів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, та ухвалити судове рішення у підготовчому засіданні.
Проаналізувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вирішує, що позов підлягає задоволенню, у зв`язку з таким.
05.11.1960р. батьки позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження.
У 1965 році батьки позивача побудували будинковолодіння що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорта, це будинковолодіння складається з: житлового будинку літ. «А», з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею з підвалом літ. «Б», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Г», сараєм літ. «Д», банею літ. «Е», убиральнею літ. «Ж», водяною помпою літ. «В.п.», входом у підвал літ. «Вх».
Згідно довідки Банилівської сільської ради від 22.12.2020р. зазначене будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер якої 7320580500:01:003:0308, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно копії погосподарської книги Банилівської сільської ради №6, сторінка №18 за 1991-1995рр. по особовому рахунку № НОМЕР_1 у господарстві по АДРЕСА_1 значилися зареєстрованими: батько позивача - ОСОБА_5 голова двору; мама позивача - ОСОБА_2 ; та позивач – ОСОБА_6 – їх дочка.
З 1948р. по 1995р. батько позивача ОСОБА_5 був членом колгоспу ім. Ю. Федьковича Банилівської сільської ради, що підтверджується записом у його трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 (16) від 18.10.1968 року.
Тобто, станом на 15.04.1991р. господарство по АДРЕСА_1 відносилось до суспільної групи колгоспних дворів, та його членами були – позивач ОСОБА_7 , її батько – ОСОБА_5 та її мама - ОСОБА_2 .
Відповідно до роз`яснень ПВС України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року №20 із змінами, внесеними згідно з ПВС України №15 від 25.05.1998 року, спори стосовно майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Згідно ст.120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користування, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю.
Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ст.123 ЦК УРСР 1963 року).
Викладене означає, що відповідно до ст.120 ЦК УРСР, спірне будинковолодіння належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 по 1/3 ідеальній частині будинковолодіння кожному. Але право власності вони на нього не зареєстрували.
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Після його смерті відкрилася спадщина на все його майно, в тому числі і на належну йому 1/3 ідеальну частину у спірному будинковолодінні.
За життя ОСОБА_5 не складав ніяких посмертних розпоряджень відносно свого майна, а тому спадкування здійснюється за законом.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки є його дочкою, що підтверджується копіями свідоцтва про її народження, повторного свідоцтва про шлюб та її паспорта.
Позивач ОСОБА_1 вчасно прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки 27.07.2020р. звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, де того ж дня було заведено спадкову справу №26/2020, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Згідно довідки виконавчого комітету Банилівської сільської ради №504 від 16.06.2020 року крім позивача, спадкоємця за законом першої черги є дружина померлого – ОСОБА_2 , та діти померлого – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Інших спадкоємців та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_5 немає.
Відповідач ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки була зареєстрована та проживала з ним у спадковому будинку на день його смерті, однак у встановлений законом шестимісячний строк відмовилася від спадщини, про що подала відповідну заяву приватному нотаріусу, яка нею не відкликана.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк відмовилися від спадщини після смерті ОСОБА_5 , про що подали відповідні заяви приватному нотаріусу, які ними не відкликані.
Згідно вимог ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Вказане означає, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом 1-ї черги, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , а тому після прийняття спадщини ОСОБА_1 стала власником 2/3 ідеальних частин спірного будинковолодіння. Але оформити право власності на спадкове майно не може, оскільки батько за життя не зареєстрував за собою право власності на свою частку.
Крім того, мама позивача, ОСОБА_2 не претендує на належну їй 1/3 ідеальну частку у майні колишнього колгоспного двору, розташованого по АДРЕСА_1 , і відмовилася від своєї частки на користь позивача ОСОБА_1 , про що у Банилівській сільській раді 23.12.2020р. посвідчено відповідну заяву.
Підсумовуючи викладене, суд вважає доведеним, позивач, вже будучи власником 1/3 ідеальної частини спірного будинковолодіння, після отримання у спадщину 1/3 ідеальної частини спірного будинковолодіння та відмови мами позивача ОСОБА_2 від права власності на свою 1/3 частку у спірному будинковолодінні на користь позивача, стала власником всього спірного будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Але оскільки спадкодавець ОСОБА_5 за життя не зареєстрував за собою право власності на свою частку у цьому будинковолодінні, позивач не може оформити за собою право власності на нього.
Виходячи з вказаного суд вирішує, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.120 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст.1216, 1220, 1261, 1268, 1270 ЦК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Банилівської сільської ради Вижницького району, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на житловий будинок літ. «А», літню кухню з підвалом літ. «Б», сараї літ. «В, Г, Д», баню літ. «Е», убиральню літ. «Ж», водяну помпу літ. «В.п.», вхід у підвал літ. «Вх», які знаходяться по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та жителька: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04418204, юридична адреса: 59216, вул. Гостинець, 63, с. Банилів, Вижницький район, Чернівецька область.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та жителька: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована та жителька: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , СНІОР: НОМЕР_6 , паспорт: НОМЕР_7 , виданий 02.03.2011 року відділенням УФМС Росії по Республіці Комі в Сиктивдінському районі, зареєстрована та жителька: АДРЕСА_5 .
Повне рішення складено 19.01.2021 року.
Суддя А. Л. Осокін
Судове рішення № 94253996, Вижницький районний суд Чернівецької області було прийнято 19.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 713/1660/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: