Ухвала суду № 94253995, 20.01.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/1459/16-к Провадження 1-кп/636/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2021 Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

за участю прокурора Башкової Ю.А.,

за участю представників потерпілих – адвоката Посилкіна О.І., адвоката Перекрьостова А.В.,

за участю захисника – адвоката Кас`янова І.В.,

за участю обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016220440000494 від 15.03.2016 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України, –

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні суду з 2016 року перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 125 КК України.

Ухвалою від 22.12.2020 у справі призначено підготовче судове засідання на 19.01.2021.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту відсутні.

Представник потерпілих – адвокат Перекрьостов А.В. проти призначення кримінального провадження до судового розгляду категорично заперечував, просив суд розглянути та задовольнити подану ним 05.11.2020 скаргу на рішення про відмову у задоволенні клопотання про зміну підозри з метою врахування мотиву релігійної ненависті, в якій просив суд, із посиланням на ч.2 ст. 303 КПК України, під час проведення підготовчого судового засідання скасувати постанову ст. слідчого Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Макаренко О.П. від 28.04.2016 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28.04.2016 про зміну підозри з метою врахування мотиву ненависті в діях ОСОБА_1 .

Разом із тим, 05.11.2020 від представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. надійшло клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на підставі п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, яке в ході підготовчого судового засідання представник потерпілих – адвокат Перекрьостов А.В., підтримав та просив задовольнити.

Крім того, представник потерпілих – адвокат Перекрьостов А.В. просив суд в ході підготовчого судового засідання розглянути клопотання про арешт майна цивільного відповідача з метою забезпечення цивільного позову.

Представник потерпілих – адвокат Посилкін О.І. повністю підтримав клопотання про накладення арешту на майно цивільного відповідача з метою забезпечення цивільного позову потерпілих у провадженні та наполягав на задоволенні скарги на постанову ст. слідчого Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Макаренко О.П. від 28.04.2016 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28.04.2016 про зміну підозри з метою врахування мотиву ненависті в діях ОСОБА_1 .

Клопотання адвоката Перекрьостова А.В. про повернення обвинувального акту прокурору з мотивів його невідповідности вимогам КПК України, адвокат Посилкін О.І. також повністю підтримав та просив задовольнити.

Прокурор проти задоволення скарги представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. на постанову слідчого від 28.04.2016 про відмову у задоволенні клопотання потерпілих про зміну підозри з метою врахування мотиву релігійної ненависті, заперечувала, вказувала, що аналогічна скарга вже була розглянута по суті суддею Гуменним З.І. та ухвалою від 13.05.2016 в її задоволенні було відмовлено. Крім того, як вказала прокурор, аналогічну скаргу представником потерпілих було подано до слідчого судді, який відмовив у відкритті провадження за скаргою, ухвалою Апеляційного суду Харківської області вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Прокурор також вказувала, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору, наведені в клопотанні представника потерпілих, зокрема щодо фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого, - це фактичні дані, що містяться в поясненнях потерпілих, свідків та обвинуваченого, які можуть бути безпосередньо досліджені судом лише під час судового розгляду, який ще не розпочато. Прокурор вказувала, що КПК України не передбачено можливості надавати оцінку поясненням свідків та потерпілих, які вказані особи надавали під час попереднього судового розгляду, в ході підготовчого судового засідання при новому розгляді кримінального провадження судом.

З приводу не зазначення в обвинувальному акті обставин, передбачених ст. 67 КК України, - які обтяжують покарання винної особи, прокурор зазначила, що представники потерпілих не позбавлені права та можливості надавати докази існування таких обставин під час судового розгляду.

В зв`язку із викладеним, прокурор просила відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілих про повернення обвинувального акту прокурору.

При розгляді клопотання представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. про накладення арешту на майно цивільного відповідача з метою забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні, прокурор покладалась на розсуд суду.

Захисник – адвокат Кас`янов І.В. в ході підготовчого судового засідання підтримав думку прокурора щодо можливості призначити судовий розгляд даного кримінального провадження, проти задоволення клопотань представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та про повернення обвинувального акту прокурору – заперечував.

З приводу скарги представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. на постанову слідчого від 28.04.2016 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від про зміну підозри з метою врахування мотиву ненависті в діях ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого – адвокат Кас`янов І.В. зазначив, що підстави для зміни підозри у слідчого були відсутні, ніяких релігійних мотивів в діях його підзахисного не було, в зв`язку із чим просив у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.

Дане кримінальне провадження підсудне Чугуївському міському суду Харківської області, підстав для його закриття або зупинення немає.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд має право повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, як вказував у своєму клопотанні представник потерпілих – адвокат Перекрьостов А.В. та як вже було встановлено при розгляді аналогічного клопотання представника потерпілих попереднім складом суду в ухвалі від 28.09.2017 обвинувальний акт дійсно містить певні невідповідності вимогам п.5 ч.1 ст.291 КПК України, зокрема в частині формулювання обвинувачення. Разом із тим, суд враховує, що правилами ст.338 КПК України, прокурору надано право змінювати обвинувачення в суді, в зв`язку із чим суд вважає за можливе призначити справу до розгляду у судове засідання, оскільки ці недоліки обвинувального акту, так само як і не зазначення у ньому всіх обставин, передачених статтею 67 КК України, можуть бути усунуті в ході розгляду справи по суті.

З приводу скарги представника потерпілих на постанову слідчого від 28.04.2016 про відмову змінити обвинувачення та врахувати мотиви релігійної ненависті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, частина 1 статті 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

В свою чергу, за правилами ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді за правилами встановленими статтями 314-316 КПК України.

При цьому, ч.3 ст. 303 КПК України визначає, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті, тобто – (п.5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; (п.6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

Таким чином, КПК України взагалі не надає суду повноважень розглядати під час підготовчого судового засідання скаргу потерпілих (їх представника) на постанову слідчого про відмову у зміні підозри.

При цьому, хоча частиною 4 статті 304 КПК України і регламентовано, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню, оскільки скарга представником потерпілих неодноразово подавалась до суду вже після надходження обвинувального акту, а статтями 314-316 КПК України не передбачено прийняття таких окремих процесуальних рішень, як ухвала про відкриття провадження за скаргою або про відмову у відкритті провадження, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні вказаної скарги.

Клопотання представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. про забезпечення цивільного позову потерпілих, заявленого в кримінальному провадженні, шляхом накладення арешту на майно цивільного відповідача, суд вважає таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частина друга цієї ж статті КПК України, зокрема, пункт 4 встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

В матеріалах кримінального провадження наявна уточнена позовна заява потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , сумарна ціна вказаного позову зазначена 415321,09 грн. Представником потерпілих надано до суду належні докази на підтвердження того, що нерухоме майно про арешт якого заявлене клопотання – 1\5 частина кімнати (блок у гуртожитку), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно на праві спільної часткової власності належить обвинуваченому ОСОБА_1 , клопотання про накладення арешту на майно цивільного відповідача є належним чином обґрунтованим, а спосіб забезпечення цивільного позову, про який просив представник потерпілих, відповідає вимогам ч.4 ст. 173 КПК України, та, на думку суду, не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, але дозволить уникнути відчуження зазначеного майна обвинуваченим.

У відповідності до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Частина 11 ст. 170 КПК України передбачає, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Проаналізувавши викладені норми закону, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення, обставини його вчинення та розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що накладення арешту на належне йому особисто майно переслідує мету забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, отже необхідність в накладенні арешту на нього є очевидною.

Ризики приховування, відчуження вказаного в клопотанні майна існують та доведені представником потерпілих.

Таким чином, суд вважає можливим призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 125 КК України до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 170,173,175,291 303,304,314,315,316,317,371,372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. на постанову ст. слідчого Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Макаренко О.П. від 28.04.2016 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28.04.2016 про зміну підозри з метою врахування мотиву релігійної ненависті в діях ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Клопотання представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016220440000494 від 15 березня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.125 КК України, - залишити без задовлення.

Кримінальне провадження №12016220440000494 від 15 березня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.125 КК України, призначити до відкритого одноособового судового розгляду в залі судових засідань №16 Чугуївського міського суду Харківської області, за адресою: м. Чугуїв, пл. Соборна, 2, на 10:30 годину 29 січня 2021 року.

Для судового розгляду даного кримінального провадження на вказаний вище час та дату викликати учасників судового провадження.

Задовольнити клопотання представника потерпілих – адвоката Перекрьостова А.В. про арешт майна цивільного відповідача з метою забезпечення цивільного позову та накласти арешт на належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві спільної часткової власності 1\5 частку кімнати (блок у гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33207926, номер запису: 4797/77 в книзі 57-П), яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , 10.08.2010 Відділ житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Чугуївської міської ради.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Копію ухвали для її негайного виконання в частині накладення арешту направити прокурору.

Ухвала може бути оскаржена в частині задоволення клопотання про арешт майна обвинуваченого шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення, в решті – ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О. О. Золотоверха