Ухвала суду № 94253972, 20.01.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

20.01.2021 Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/9348/20

Провадження № 2/644/66/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Бугера О.В., розглянувши заперечення відповідача Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (АТ «ХАРП») проти розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (АТ «ХАРП») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, - у спрощеному провадженні без виклику сторін, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду відповідну позовну заяву про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 29259,41 гривні, у зв`язку із затримкою розрахунку середнього заробітку в сумі 34616,48 гривень, а також моральну шкоду в сумі 20000 гривень. Ухвалою від 27.11.2020 року судом відкрито провадження та враховуючи положення п.2 ч.1 ч.3 ст.274 ЦПК України, визначено проводити розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. При цьому, ухвалою суду було зобов`язано відповідача у строк встановлений для подання відзиву, а саме в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати суду: довідку про розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати позивачу, довідку про розмір середнього заробітку позивача.

Копія ухвали була отримана відповідачем 14.01.2021 року, про що свідчить зворотнє повідомлення.

19.01.2021 року на адресу суду надійшли заперечення від відповідача проти розгляду справи у спрощеному провадженні. В обґрунтування заперечення зазначено, що позивач не надав у якості доказу офіційну довідку з підприємства з підтвердженням остаточної суми боргу з заробітної плати, а також довідку про розмір середнього заробітку, що є єдиним доказом виникнення боргу із заробітної плати і підтвердження розрахунку суми виплат. Вважали, що спірні правовідносини є складними та зазначена справа має суттєве значення для сторін спору, тому справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, про час та дату розгляду справи повідомити відповідача.

Оцінюючи подані заперечення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України визначено перелік справ, які розглядаються в порядку спрощеного провадження, це малозначні справи, справи що виникають з трудових відносин, справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. Тобто, справи, що виникають з трудових правовідносин розглядаються виключно в порядку спрощеного провадження. Фактично, хоча і подане заперечення представника відповідача має назву «заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні», в резолютивній частині, представник відповідача просить розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, але з викликом сторін.

Відповідно до ч.7 ст.279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В даному випадку, розмір заявленої суми до стягнення не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оцінюючи доводи відповідача про ненадання позивачем доказу у вигляді довідки про розмір заборгованості та середнього заробітку, суд враховує, що позивачем було надано копію заяви про звернення до відповідача з проханням надати довідки про розмір заборгованості та розмір середнього заробітку, та дана заява була залишена відповідачем без відповіді, а тому судом в порядку витребування доказів було зобов`язано відповідача надати такі довідки. Предметом доказування в рамках даної справи є саме розмір заборгованості та розмір середнього заробітку, тобто, відповідача зобов`язано надати відповідні довідки суду у строк визначений для подачі відзиву, для встановлення зазначених обставин не вимагається проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення поданих заперечень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 274, 279 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні відповідача Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (АТ «ХАРП»), в якому викладено вимогу про проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В.Бугера