Ухвала суду № 94253026, 15.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/886/21

Провадження № 2/761/5483/2021

У Х В А Л А

15 січня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними, скасування арешту та розшуку майна,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ст. 177 ч. 5 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, жодного доказу на підтвердження позовних вимог позивачем не надано.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Позивачу необхідно сплатити 2102,00 грн судового збору на рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 , код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466, отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов про розшук майна та арешт майна неправомірними, скасувати постанови про арешт та розшук майна.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Ч. 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

З змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Крім цього, необхідно зазначити, що згідно п. 5 Постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 р. №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов`язаний з їх підприємницькою діяльністю.

Тому, позивачу необхідно надати позовну заяву, в якій уточнити позовні вимоги у відповідності до способів захисту, які визначені у ст. 16 ЦК України, надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Після виправлених недоліків надати відповідну позовну заяву з додатками та їх копії у відповідності до кількості учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними, скасування арешту та розшуку майна,- залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.