Ухвала суду № 94252869, 19.01.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36424/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Горовій Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

27 серпня 2020 року у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами загального провадження.

02 грудня 2020 року від сторони позивача надійшло клопотання про витребування доказів у Київської міської ради щодо особи балансоутримувача зелених насаджень за адресою, де сталася пригода, посилаючись на те, що на адвокатський запит представника позивача така відповідь не була надана.

Суд, вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про доцільність витребування доказів, з огляду на наступне.

Правилами благоустрою м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Благоустрій - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території міста з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Позивач мотивує своє клопотання тим, що, оскільки Київська міська рада є органом місцевого самоврядування та одночасно є і суб`єктом у сфері благоустрою міста Києва, то в Київської міської ради наявна інформації про те, яка юридична особа є балансоутримувачем зелених насаджень прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 та документи, які підтверджують відповідний статус юридичної особи, як балансоутримувача зелених насаджень за вказаною адресою.

Згідно п.п. 1.1.2. Правила благоустрою суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Отримання інформації про те, яка юридична особа є балансоутримувачем зелених насаджень прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 та отримання документів, які підтверджують відповідний статус юридичної особи, як балансоутримувача вказаних зелених насаджень надасть позивачу можливість справедливо (правильно) визначити належного відповідача у справі, до якого належить пред`явити позовні вимоги.

Адвокатом Білокуром В. В. 20 листопада 2020 року в інтересах позивача було надіслано до Київської міської ради засобами поштового зв`язку адвокатський запит № 20-11/2020, у відповідь на який не було надано запитуваної інформації та документів, проте повідомлено Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, що КП не є балансоутримувачем зелених насаджень за вказаною адресою.

У відповідності до частини першої ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Представник позивача, обґрунтовуючи пропуск строку подання клопотання про витребування доказів, зазначив, що на першому підготовчому засіданні 19 листопада 2020 року при вирішенні питання складу учасників судового процесу виникли сумніви щодо належності КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонд Печерського району м. Києва», як належного відповідача за даним позовом. З метою з`ясування належності відповідача адвокатом і було надіслано 20 листопада 2020 року до Київської міської ради засобами поштового зв`язку адвокатський запит № 20-11/2020 від 20 листопада 2020 року.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношень, з приводу яких виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Таким чином встановлення належного відповідача є одним з ключових факторів для правильного вирішення спору.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущенні, а власне докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході розгляду його справи, оскільки у своїх доводах Суд виходить з теорії «рівності зброї», тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді (постанова у справі «Рожков проти РФ» від 31 жовтня 2013 року). Сам принцип «рівності зброї» передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

У рішеннях у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 року та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року визначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Створення рівних можливостей учасникам процесу в доступі до суду та до реалізації та захисту їхніх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

У даному випадку, оскільки у сторони позивача є обґрунтовані перешкоди у самостійному отриманні зазначених доказів, а також з метою повного та об`єктивного встановлення обставин справи, підтвердження або спростування доводів сторін, докази необхідно витребувати.

Керуючись ст.ст. 1-19, 43, 49, 81, 83, 84, 261, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити строк для подання клопотання про витребування доказів.

Клопотання про витребування доказів у справі задовольнити.

Витребувати у Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) інформацію про те, яка юридична особа є балансоутримувачем (назва місцезнаходження та код ЄДРПОУ) зелених насаджень прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Київську міську раду надати належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують відповідний статус юридичної особи як балансоутримувача зелених насаджень вказаної території, протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про витребування.

Роз`яснити особі, у якої витребовуються судом докази, що відповідно до вимог статті 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І. В. Литвинова