Ухвала суду № 94252612, 20.01.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6162/20

Провадження 1-кп/711/178/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.,

при секретарі Бак М.А.,

за участі прокурора Пилипаса Р.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Руденко О.А.,

під час проведення у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за звинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Усть-Омчуг Тенькінського району Магаданської області (РФ), мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 161 КК України,

встановив:

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначення судового розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження із-за відсутності події кримінального правопорушення.

Захисник заявила клопотання про те, що у випадку, коли суд відмовить у задоволенні клопотання її підзахисного, то в судове засідання необхідно викликати свідків та експерта, а також під час судового розгляду потрібно дослідити певний документ.

Суд виходить із наступного.

У відповідності з положеннями ч.1 ст. 337 КПК України (надалі – КПК) судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тому формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов`язковим.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт вказаним вимогам не відповідає.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Під фактичними обставинами, які прокурор вважає встановленими, слід вважати й час, місце та спосіб вчинення злочину, що забезпечує право обвинуваченого на захист, тобто знати, в чому його обвинувачують.

В даному конкретному випадку в формулюванні обвинувачення зазначено час і дата вчинення ОСОБА_2 певних дій, які вважаються кримінальним правопорушенням (в обвинувальному акті вказано, що час і дата невстановлені), але не зазначено такої важливої складової частини фактичних обставин кримінального правопорушення як місце його вчинення.

Від визначення місця вчинення кримінального правопорушення залежить і те, якому суду підсудне кримінальне провадження, тому що згідно з приписами п.6 ч.2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, то це необхідно вказати у формулюванні обвинувачення, і у такому випадку кримінальне провадження повинно здійснюватися судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, що передбачено п.1 ч.1 ст. 32 КПК. З цієї норми закону випливає, що законодавець пов`язує територіальну підсудність не із місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, а з місцем закінчення досудового розслідування.

Суд враховує висновок, який міститься у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 р. у справі 607/16332/20, і вважає, що рішення суду першої інстанції не суперечить вказаному висновку, адже Верховний Суд розглядав питання про визначення територіальної підсудності скарг на рішення слідчого, яка визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. У цьому кримінальному провадженні йдеться про територіальну підсудність, пов`язану не з місцем знаходження (реєстрації) державного органу, а з місцем закінчення досудового розслідування.

Досудове розслідування цього кримінального провадження закінчено складанням обвинувального акта в приміщенні слідчого управління головного управління Національної поліції в Черкаській області за адресою: вул. Благовісна, 189 м. Черкаси (а.с.9), яке розташоване на території Соснівського району м. Черкаси, тому що по цій вулиці до Придніпровського району м. Черкаси відносяться такі будівлі: з парними номерами - з 176 до кінця, з непарними – з 249 до кінця. Тобто досудове розслідування закінчено не у межах територіальної юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Якщо припустити, що кримінальне правопорушення вчинено за місцем проживання обвинуваченого (це випливає з того, що згідно із реєстром матеріалів досудового розслідування у нього вдома проводився обшук і вилучались ноутбук, системний блок комп`ютера, тощо), то обвинувачений ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 , що також відноситься до території Соснівського району м. Черкаси, тому що до території Придніпровського району м. Черкаси відносяться будівлі з непарними номерами з 1 по 75.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За таких обставин суд із метою забезпечення права обвинуваченого на справедливий суд приходить до висновку про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліку – зазначення в формулюванні обвинувачення місця вчинення кримінального правопорушення, встановленого стороною обвинувачення, від чого залежить підсудність кримінального провадження.

У зв`язку з тим, що перед судом не доведено те, що саме Придніпровський районний суд м. Черкаси, а не інший, уповноважений законом здійснювати судове провадження, то цей суд не може вирішувати заявлені під час підготовчого судового засідання клопотання, тому клопотання сторони захисту залишаються без розгляду.

Керуючись ст. 314 КПК України, суд

у х в а л и в :

Повернути обвинувальний акт за звинуваченням ОСОБА_1 прокурору Черкаської обласної прокуратури як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження і про дослідження доказів залишити без розгляду.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 08 год. 30 хв. 20.01.2021 р.

Головуючий: В. В. Угорчук