Ухвала суду № 94252260, 15.01.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/517/21

Провадження №1-кс/369/214/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді Фінагеєвої І.О., при секретарі Заїці О.В., за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Кобець В.Е., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мазалова А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання начальника СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Ковальчук О.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020111200000500 від 21 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання начальника СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Ковальчука О.М. погоджене прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Кобець В.Е. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020111200000500 від 21 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 29 жовтня 2016 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ТОВ «ЖК «Баварія», код ЄДРПОУ 40923407, тобто юридичну особу приватного права.

З 15 листопада 2018 року по теперішній час керівником Товариства призначено ОСОБА_1 , який у відповідності до повноважень директора являється службовою особою юридичної особи приватного права.

14 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та Товариством в особі в особі ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, укладено договір купівлі-продажу майнових прав №Б/1/85/НЯ.

Згідно довідки вих. № 15/12/1 від 15 грудня 2020 року, виданої директором Товариства ОСОБА_1 , підтверджено, що ОСОБА_2 повністю виконав фінансові умови Договору купівлі-продажу майнових прав № Б/1/85/НЯ від 14 лютого 2019 року, в частині оплати майнових прав на квартиру.

Проте, директор Товариства ОСОБА_1 , діючи спільно із ОСОБА_4 , узгодили вимагання додаткових грошових коштів, як єдину умову підписання та видачі акту передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, необхідної для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на придбану квартиру.

06 червня 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 , отримав від ОСОБА_2 раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 10 016 гривень.

Сплативши неправомірну вигоду ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , отримав від останнього акт приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості та ключі від придбаної ним квартири, проте в серпні 2020 року ОСОБА_4 повернув ОСОБА_2 раніше отриману неправомірну вигоду, забрав у останнього ключі від квартири, а державну реєстрацію права власності за Покупцем на придбану квартиру не провів.

За даним фактом СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110380000008 від 02 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

23 березня 2019 року між ОСОБА_5 та Товариством в особі ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б/1/49/НМ.

Згідно довідки вих. № 18/12/2 від 18 грудня 2020 року, виданої директором Товариства ОСОБА_1 , підтверджено, що ОСОБА_5 повністю виконав фінансові умови Договору купівлі-продажу майнових прав № Б/1/49/НМ від 23 березня 2019 року, в частині оплати майнових прав на квартиру.

Проте, директор Товариства ОСОБА_1 , діючи спільно із ОСОБА_4 , узгодили вимагання додаткових грошових коштів, які не передбачено жодним усним або письмовим договором, необхідної для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на придбану квартиру.

Після чого, в червні 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 , отримав від ОСОБА_5 раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 8 920 гривень.

За даним фактом СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110380000006 від 02 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

28 вересня 2018 року між ОСОБА_6 та Товариством в особі ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності, укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б/1/25/НІМ.

Згідно Актів звірки розрахунків від 28 березня 2019 року та від 11 вересня 2020 року складених та підписаних директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , останніми засвідчено, що станом на дату підписання даних Актів, сторони зафіксували, що сума фінансових зобов`язань Покупця перед Продавцем за Договором купівлі-продажу майнових прав від 28 вересня 2018 року № Б/1/25/НІМ становить 0,00 грн., що є еквівалентом 0,00 доларів США.

Проте, директор Товариства ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , узгодили вимагання додаткових грошових коштів, як єдину умову підписання та видачі акту передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, необхідної для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_6 на придбану квартиру.

Після чого, в жовтні 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_7 , який діє на підставі нотаріально-посвідченої довіреності від імені ОСОБА_6 , частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 9 440 гривень.

Сплативши неправомірну вигоду ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , відповідно до озвученої ОСОБА_4 процедури пішов до ОСОБА_3 , яка діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримала іншу частину неправомірної винагороди в розмірі 2 200 гривень та надала ОСОБА_7 ключі від придбаної квартири та підписаний відповідний акт прийому-передачі об`єкта нерухомого майна.

За даним фактом СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110380000005 від 02 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

09 вересня 2018 року між ОСОБА_8 та Товариством в особі представника Кремця Я.С., який діє на підставі довіреності, укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б/1/35/НИ.

Згідно довідки вих. № 25/09/6 від 25 вересня 2020 року, виданої директором Товариства ОСОБА_1 , підтверджено, що ОСОБА_8 повністю виконала фінансові умови Договору купівлі-продажу майнових прав від 09.09.2018 № Б/1/35/НИ, в частині оплати майнових прав на квартиру.

Проте, директор Товариства ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , узгодили вимагання додаткових грошових коштів, як єдину умову підписання та видачі акту передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, необхідної для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_8 на придбану квартиру.

Після чого, в жовтні 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_9 , який діє на підставі нотаріально-посвідченої довіреності від імені ОСОБА_8 , частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 8 226 гривень.

Сплативши неправомірну вигоду ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , відповідно до озвученої ОСОБА_4 процедури пішов до ОСОБА_3 , яка діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримала іншу частину неправомірної винагороди в розмірі 2 200 гривень та надала ОСОБА_8 ключі від придбаної квартири та підписаний відповідний акт прийому-передачі об`єкта нерухомого майна.

За даним фактом СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110380000001 від 02 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

02 липня 2018 року між ОСОБА_10 та Товариством в особі директора ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б/1/16/ННВ.

Згідно Акту звірки розрахунків від 24 вересня 2020 року складеного та підписаного директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , сторонами засвідчено, що станом на дату підписання даного Акту, Сторони зафіксували, що сума фінансових зобов`язань Покупця перед Продавцем за Договором купівлі – продажу майнових прав від 02 липня 2018 року № Б/1/16/ННВ становить 0,00 грн., що є еквівалентом 0,00 доларів США.

Окрім того, 12 лютого 2019 року між ОСОБА_11 та Товариством в особі ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності, укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б/1/40/НИМ.

Згідно Акту звірки розрахунків від 08 серпня 2020 року складеного та підписаного директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , сторонами засвідчено, що станом на дату підписання даного Акту, Сторони зафіксували, що сума фінансових зобов`язань Покупця перед Продавцем за Договором купівлі – продажу майнових прав від 02 липня 2018 року № Б/1/16/ННВ становить 0,00 грн., що є еквівалентом 0,00 доларів США.

Проте, директор Товариства ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , узгодили вимагання додаткових грошових коштів, як єдину умову підписання та видачі акту передачі майнових прав на об`єкт нерухомості), необхідної для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на придбані ними квартири.

05 листопада 2020 року приблизно о 11:34 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_11 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 8 702 гривень.

Сплативши неправомірну вигоду ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , відповідно до озвученої ОСОБА_4 процедури направився до ОСОБА_3 , яка діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримала іншу частину неправомірної винагороди в розмірі 2 000 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 листопада 2020 року приблизно о 10:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_10 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 9 020 гривень.

Сплативши неправомірну вигоду ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , відповідно до озвученої ОСОБА_4 процедури пішов до ОСОБА_3 , яка діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримала іншу частину неправомірної винагороди в розмірі 2 000 гривень, після чого, надала ОСОБА_10 акт приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, після чого ОСОБА_4 було затримано на місці вчинення злочину.

За даним фактом Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020111200000500 від 21 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

07 серпня 2019 року між ОСОБА_13 та Товариством в особі ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б/1/53/Н.

Згідно довідки вих. № 25/09/35 від 25 вересня 2020 року, виданої директором Товариства ОСОБА_1 , підтверджено, що ОСОБА_13 повністю виконала фінансові умови Договору купівлі-продажу майнових прав № Б/1/53/Н від 07 серпня 2019 року, в частині оплати майнових прав на Об`єкт нерухомості (квартиру).

Проте, директор Товариства ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , узгодили вимагання додаткових грошових коштів, як єдину умову підписання та видачі акту передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, необхідної для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_13 на придбану квартиру.

Після чого, в листопаді 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_13 , частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 10 138 гривень.

Сплативши неправомірну вигоду ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , відповідно до озвученої ОСОБА_4 процедури, в грудні 2020 року пішла до ОСОБА_3 , яка діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримала іншу частину неправомірної винагороди в розмірі 2 200 гривень та надала ОСОБА_13 ключі від придбаної квартири та підписаний відповідний акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, проте право власності на квартиру за ОСОБА_13 зареєстровано не було.

За даним фактом СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110380000003 від 02 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

14 лютого 2018 між ОСОБА_14 та Товариством в особі директора ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б/1/28/НЛВ.

Згідно Акту звірки розрахунків складеного та підписаного директором Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , сторонами засвідчено, що станом на дату підписання даного Акту, Сторони зафіксували, що сума фінансових зобов`язань Покупця перед Продавцем за Договором купівлі-продажу майнових прав від 14 лютого 2018 року № Б/1/28/НЛВ становить 0,00 грн., що є еквівалентом 0,00 доларів США.

Проте, директор Товариства ОСОБА_1 , діючи спільно із ОСОБА_4 , узгодили вимагання додаткових грошових коштів, як єдину умову підписання та видачі акту передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, необхідної для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_14 на придбану квартиру.

Після чого, в листопаді 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділу продажу Товариства, діючи на виконання спільного умислу з директором Товариства ОСОБА_1 , отримав від ОСОБА_14 раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 7 792 гривні.

Сплативши неправомірну вигоду ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , отримала від останнього акт приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості та ключі від придбаної нею квартири.

За даним фактом СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110380000002 від 02 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

19 листопада 2020 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в порядку ст. 208 КПК України, в рамках кримінального провадження № 42020111200000500, затримано за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

20 листопада 2020 року, в рамках кримінального провадження № 42020111200000500, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, та обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

06 січня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозри у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368-3 КК України у кримінальних провадженнях зареєстрованих 02 січня 2021 року до ЄРДР за № 12021110380000001, № 12021110380000002, № 12021110380000003, № 12021110380000005, № 12021110380000006, № 12021110380000008.

06 січня 2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозри у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368-3 КК України у кримінальних провадженнях зареєстрованих 02 січня 2021 року до ЄРДР за № 12021110380000001, № 12021110380000003, № 12021110380000005.

11 січня 2021 року вище зазначені кримінальні провадження об`єднані в одне кримінальне провадження за загальним № 42020111200000500, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

11 січня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368-3 КК України, у кримінальному провадженні № 42020111200000500.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368-3 КК України, у об`єднаному кримінальному провадженні № 42020111200000500.

На даний час у кримінальному провадженні №42020111200000500 виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому. Однак слідчий відзначає, що закінчити досудове розслідування протягом двох місяців, тобто до 20 січня 2020 року, немає можливості, так як з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно час для того, щоб провести ряд судових експертиз, провести допит інших підозрюваних по справі, ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати інші процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування.

З метою продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42020111200000500, до керівника місцевої прокуратури подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 20 лютого 2021 року.

Також ОСОБА_15 звертає увагу на той факт, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ) обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за вчинені злочини, які за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Враховуючи ці обставини та тяжкість злочинів, в яких останній підозрюється, існує реальний ризик залишення підозрюваним місця проживання в будь-який час задля уникнення від кримінальної відповідальності.

Ризик впливу підозрюваного ОСОБА_1 на свідків та потерпілих у даному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 зможе незаконно впливати на свідків та потерпілого, зокрема – на зміну їх показань та уникнення ними явки до слідчого, прокурора, суду, з метою в подальшому уникнути покарання за кримінальне правопорушення, оскільки на даний час з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, а підозрюваному в ході розслідування стали відомі анкетні дані та місце проживання потерпілих та свідків, тому він буде впливати на них з метою зміни ними своїх показань.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та ризики, передбачені ч. 1, 3 ст. 177 КПК України, існують та є реальними, а тому на підставі вище наведеного слідчий просив суд застосувати відносно ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, а саме до 20 лютого 2021 року включно та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор просив долучити до матеріалів справи постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020111200000500 від 21 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити в його задоволенні та долучити до матеріалів справи витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копії технічних паспортів на чотири квартири.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчим суддею встановлено, що 11 січня 2021 року кримінальні провадження №42020111200000500, №12021110380000001, № 12021110380000002, № 12021110380000003, № 12021110380000005, № 12021110380000006, № 12021110380000008 об`єднані в одне кримінальне провадження за загальним №42020111200000500, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368-3 КК України, у об`єднаному кримінальному провадженні № 42020111200000500.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Таким чином, оцінивши в сукупності ступень тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 згідно вищевказаної норми КК України, обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про застосування запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.

Таким чином, підозрюваним та його захисником не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З викладеного вбачається, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено, яке має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту, що узгоджується з п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України»

Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_1 , ризики які зазначені у клопотанні, дані які характеризують особу, його процесуальну поведінку до та після повідомлення про підозру, а також, те що строк досудового розслідування продовжено, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне застосувати до підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження та одночасно дотримано права особи підозрюваного, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193,194, 196, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Кобець В.Е., про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020111200000500 від 21 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України – задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, до 20 лютого 2021 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати його на строк до 20 лютого 2021 року включно:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у вказаному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити строк дії ухвали до 20 лютого 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.О. Фінагеєва