Рішення № 94251896, 15.01.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12096/20

Повадження № 2/638/463/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Цвіри Д.М., за участю секретаря Варданян К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 41443,15 грн., набутої в порядку спадкування за законом недоотриманої суми пенсії у зв`язку зі смертю батька позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько- ОСОБА_2 . Спадщина складається з недоотриманої пенсії у сумі 234786,80 грн. Позивач звернулась до ГУПФУ в Харківській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії в установленому законом порядку. Виплачено було лише 193343,65 грн. Відповідач не виплатив всю суму недоотриманої пенсії, яка зазначена у свідоцтві про право на спадщину за законом з посиланням на ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де вказано, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, представник позивача подала заяву, у якій просила справу розглянути без її участі та участі позивача, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату і час судового засідання не з`явився, про дату і час судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями. Відзиву на позов не надав, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача неодноразово в судові засідання не з`являвся. Відповідачу надіслана судова повістка відповідно до ст.128-130 ЦПК України за місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи, про що містить відмітка у поштових повідомленнях.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач будучи повідомлений належним чином про день та час судового засідання, неодноразово не з`являється в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, з`ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25.04.2019.

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є його донька- ОСОБА_1 , спадщину складає недоотримана пенсія у розмірі 234 786,80 грн.

08.04.2020 року була виплачена пенсія у розмірі 193343,65 грн., що підтверджується разовим дорученням №963290186699/13 від 08.04.2020.

Відповідно до довідки від 27.11.2019 № 6302-5000237440 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 перемістилась з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із змінами і доповненнями, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Проте, частиною другою цієї статті визначено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст.52 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

З огляду на це, вбачається, що зміст ч.3 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із змінами і доповненнями узгоджується із змістом ст.1227 ЦК України.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України №1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що суми пенсії, неодержані померлим за життя, передаються членам його сім`ї у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

При цьому, норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із змінами і доповненнями, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які увійшли до складу спадщини.

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, що належала йому за життя і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю, увійшла до складу спадщини. Тому, його донька ОСОБА_1 , прийнявши спадщину від померлого батька, має право на отримання всієї суми недоотриманої пенсії.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача розміру недоотриманої пенсії її батька.

Керуючись ст.12,13,76,77,79,80,81,89,264,265,351-353 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти у вигляді недоотриманої суми пенсії, набутої в порядку спадкування за законом в розмірі 41443 (сорок одна тисяча чотириста сорок три) гривні 15 копійок.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів, з дня його проголошення, до Дзержинського районного суду м. Харкова може бути подана письмова заява про його перегляд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Алчевським МВ УМВС України в Луганській області, ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Представник позивача: Рева Оксана Олегівна, свідоцтро про право на заняття адвокатською діяльністю №3290/10 від 19.04.2007.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ЄДРПОУ 14099344, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх.

Головуючий суддя: Д.М.Цвіра