Вирок № 94251825, 19.01.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження 1кп-932/42/20 Справа 200/8774/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Супруна М.О.

захисника адвоката Кожухаря В.М.

представника потерпілого адвоката Хейлика В.В.

з участю:

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013040000000650, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, працюючого торговим представником ТОВ «Баядера Еліт», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2013 року близько 21.10 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Героїв Сталінграду з боку пр. Ілліча у напрямку вул. Гавриленко у м. Дніпропетровську, знаходячись неподалік від електроопори № 44, діючи в порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху України та проявляючи злочинну самовпевненість щодо можливих наслідків вказаного порушення, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП, а також грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3 та 1.5 Правил дорожнього руху України, якими передбачено, що:

- п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не

повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода або небезпека», не переконавшись у безпеці свого руху та можливості створити небезпеку для інших учасників дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу в районі е/о № 44 по вул. Героїв Сталінграду, не прийняв заходів до зниження швидкості, а продовжив рух, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 та її малолітнього сина ОСОБА_4 , які перетинали проїжджу частину дороги по пішохідному переходу зліва направо по напрямку руху автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: саден у лівій надбрівній ділянці, на лівій шоці, на підборідді знизу ліворуч; перелому кісток основи черепу; крововиливу під твердою мозковою оболонкою; крововиливу під м`якими мозковими оболонками на випуклій поверхні лобних тім`яних, скроневих та потиличних часток; крововиливів в речовині головного мозку, синця на передній черевній стінці ліворуч; синця по зовнішній поверхні лівого стегна у середній третині на 33 см. вище від підошви стоп та внутрішньо шкіряного крововиливу відповідно до вищезазначеного синця; перелому грудного відділу хребта між 2-м та 3-м грудними хребцями, крововиливу в товщу м`яких тканин навколо перелому хребта, крововиливів під м`якими оболонками спинного мозку на рівні перелому хребта, крововиливів в речовину спинного мозку. Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепу, яка ускладнилася крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.

Пішоходу ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3 ступеню з контузійними вогнищами у правій скроневій долі та дифузним аксональним ушкодженням головного мозку; субарахноїдального крововиливу субдуральної гематоми у правій лобно-тім`яній області, епідуральної гематоми в лобній області ліворуч, набряку головного мозку, перелому луски скроневої кістки та зовнішньої стінки орбіти ліворуч, забійно-скальпованої рани в лобній області ліворуч, забійно-скальпованої рани в області центру, скальпованої рани в тім`яній області, синця у лівій параорбітальній області, саден м`яких тканин голови, саден верхньої губи та спинки носу, стану після носової кровотечі, розриву шкіри зовнішньо слухового проходу ліворуч з явищами ушної кровотечі, з розвитком загрозливих для життя явищ: втрата свідомості – кома 2-3, порушення зовнішнього дихання – трахеостомія; закритої тупої травми тазу з осколковими переломами лонної та сідничної кісток праворуч, гематоми правої бічної стінки тіла матки, що призвело до переривання вагітності ( на момент надходження на стаціонарне лікування 12 тижнів вагітності); закритого осколкового перелому зовнішнього мищелку правої великогомілкової кістки з обривом міжмищелкової горбистості, закритого перелому голівки правої малогомілкової кістки з явищами гемартрозу правого колінного суглобу, синця передньо-зовнішній поверхні правого стегна, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 та спричинення потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння, кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що10.12.2013 року близько 21.00 год. він, керуючи власним технічно справним автомобілем «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_1 , рухався по вул. Героїв Сталінграду з боку пр. Ілліча у напрямку вул. Гавриленко у м. Дніпропетровську у крайній лівій смузі, зі швидкістю близько 65-70 км/год. Була темна пора доби, видимість була не обмежена, дорога освітлювалася міським електороосвіщенням. Оскільки була зима, дорожнє покриття було мокрим та слизьким, була ожеледиця, невелика кількість снігу на узбіччі. В салоні автомобіля в якості пасажира на передньому сидінні знаходилася його дівчина ОСОБА_5 . Під час руху, наближаючись по вул.Г.Сталінграду до другого світлофору від пр. Ілліча, перед пішохідним переходом він побачив зліва пішоходів – жінку та дитину, які стояли з лівого краю дороги, і коли відстань між ними та автомобілем складала близько пів метра, вони почали у темпі швидкого кроку переходити дорогу. Після чого він застосував екстренне гальмування, однак наїзду уникнути не вдалося і наїзд відбувся правою передньою частиною автомобіля. Після того, як він зупинив автомобіль, він вийшов на дорогу і побачив збитих пішоходів. Після цього він викликав швидку допомогу та побіг до лікарні № 16, яка знаходиться через дорогу, щоб покликати лікарів. Однак у лікарні черговий лікар відмовився йти на місце ДТП. Коли він повернувся на місце ДТП, там вже були працівники ДАІ та карети швидкої допомоги. Дитина пішохід був одітий в куртку світлого кольору, а жінка у темну куртку. Місто наїзда на пішоходів було перед розміткою «пішохідний перехід» на відстані близько 5-6 метрів. Дитина у руці тримала пакет світлого кольору, який він вже побачив після ДТП. Під час руху у попутному з ним напрямку рухалися автомобілі, які перебували позаду, та вони після ДТП зупинилися. Коли він вперше побачив пішоходів, вони знаходилися перед пішохідним переходом, біля бордюру, який був під невеликим сугробом, траекторія їх руху була перпендикулярна руху його автомобіля. Побачивши пішоходів, він не зменшив швидкість, так як пішоходи були не на пішохідному переході, вони знаходилися на безпечній відстані, а гальмувати він почав вже коли вони почали різко переходити дорогу. Огляд місця ДТП та складання схеми проводилися у його присутності. Він визнає, що скоїв наїзд на пішоходів, однак він рухався з допустимою швидкістю, напрямок руху не змінював, Правила дорожнього руху України не порушував, а тому не згоден з кваліфікацією його дій за ч.2 ст. 286 КК України. Він добровільно відшкодував потерпілому в якості компенсції моральної шкоди 68 210,43 грн.

Під час проведення слідчих експериментів 22.11.2016 та 28.05.2017 на місці ДТП обвинувачений пояснив, що він 10.12.2013 року рухався на своєму автомобілі по вул.Героїв Сталінграду у напрямку вул.Вакуленчука в лівій смузі руху та скоїв наїзд на жінку, яка вела дитину, яку він із-за жінки не бачив. При цьому пояснив, що жінка стояла на лівому краю дороги та перед наїздом відновила свій рух та почала переходити дорогу за пішохідним переходом на відстані 2,4 м. та пройшла 2,4 м. по дорозі, де і сталося ДТП, також вказав темп руху пішоходів

Незважаючи на позицію обвинуваченого, суд вважає доведеним вищевикладене обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який у суді пояснив що потерпіла ОСОБА_3 – його дружина, а загиблий ОСОБА_7 його син. 10.12.2013 року увечорі він бачився з дружиною, вона в цей вечір йшла до своєї подруги, яка живе на АДРЕСА_2 , на день народження разом із сином і оскільки він не йшов з ними, вони домовилися, що вона буде недовго у подруги. Після 21.00 год. він почав телефонувати дружині на мобільний телефон, але дружина не відповідала. Після чого він вийшов з будинку і пішов їм назустріч, розраховуя на те, що дружина не чує телефон. Подруга, у якій була дружина з сином, проживає по вул. Героїв Сталінграду неподалік від місця, де сталося ДТП. Виходячи з будинку, він продовжив телефонувати дружині і на дзвінок відповів чоловічий голос, який представився працівником поліції та повідомив йому про ДТП і сказав підійти до магазину «АТБ». Коли він прийшов на місце ДТП, то побачив за пішохідним переходом автомобіль «Ніссан», який одним колесом знаходився на трамвайних коліях, з лівого боку на проїзній частині практично біля бордюру лежало тіло його сина, а неподалік від нього на дорозі були плями крові. Дружини вже на місті не було, її забрала швидка допомога. Після чого він поїхав до лікарні, куди повезли дружину. В цей день було морозно, але асфальт був сухий, ніяких опадів не було. Сніг був тільки на трамвайних коліях і під бордюром. Його дружина ОСОБА_3 була вагітною і тому під час прогулянок вона не брала на руки сина ОСОБА_8 , якому було 2,6 років, а тримала його за руку. Він впевнений, що його дружина з сином переходили дорогу по пішоходному переходу, оскільки дружина вела сина за руку та була вагітною і виконувала завжди правила дорожнього руху, крім того, пішохідний перехід, який пересікає трамвайні колії, через який переходила дорогу його дружина з сином, оборудован спеціальними спусками, що також зручно було для переходу в таких зимових умовах. Також на місці ДТП на проїзній частині лежав пакет з іграшкою, який ніс його син. Внаслідок події даної ДТП його син помер, а дружині спричинені тяжкі тілесні ушкодження і на даний час вона знаходиться у тяжкому стані, вона перебувала у комі, вона не розуміє, що відбувається, вона не контактна.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який у суді пояснив, що 10.12.2013 року близько 21.10 год. він, керуючи автомобілем «Шкода», рухався по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську з боку пр. Ілліча у напрямку вул. Гавриленко у м. Дніпропетровську, у лівій смузі руху, зі швидкістю близько 60 км/год. Під час руху його автомобіль опередив автомобіль «Ніссан» білого кольору, який рухався з більшою швидкістю ніж він. Далі, під час руху, коли автомобіль «Ніссан» знаходився від нього на відстані близько 100-150 метрів, в районі пішохідного переходу він побачив силует пішохода, який знаходився з боку трамвайних колій та почав преходити дорогу, після чого він побачив, як два пішоходи відлетіли та впали на проїзну частину. Наїзд автомобіля «Ніссан» на пішоходів стався передньою частиною автомобіля, дуже швидко за долі хвилин. Після наїзду на пішоходів автомобіль «Ніссан» зупинився за пішохідним переходом біля трамвайних колій. Після цього він зупинився біля бордюру зправа і вийшовши з автомобіля, підійшов на місце ДТП, де побачив на асфальті дитину у крові, з якого злетіло взуття, а неподалік від неї жінку. Також на дорозі на пішоходному переході лежав пакет. Після чого він підійшов до водія автомобіля «Ніссан» раніше незнаймого ОСОБА_2 та сказав, що необхідно викликати лікарів, оскільки він не міг дозвонитися до швидкої. Після чого він побіг до лікарні № 16, щоб покликати лікарів, а коли він повернувся то на місці ДТП вже були прцівники ДАІ та швидка допомога. Після цього він залишив працівникам ДАІ свої координати та поїхав додому. Він не приймав участі під час огляду місця події. Пізніше його викликав слідчий і він надавав пояснення, а також з його участю проводився слідчий експеримент, в ході якого він надавав подробні пояснення щодо напрямку руху автомобіля «Ніссан», місця наїзду та напрямку руху пішоходів.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який у суді пояснив, що 10.12.2013 року приблизно о 21.05 год. він, керуючи автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_2 , рухався по вул. Героїв Сталінграду з боку вул. К. Лібкнехта у напрямку вул. Запорізьке шосе у м. Дніпропетровську у середній смузі зі швидкістю приблизно 60 км/год. На вулиці була темна пора доби, дорога освітлювалася вуличними ліфтарями, проїзна частина була вкрита незначним шаром мокрого снігу. Він рухався з увімкнутим ближнім світлом фар. Під час руху, наближаючись до пішохідного переходу по вул. Героїв Сталінграду в районі лікарні, він побачив, що на світлофорі горів миготливий жовтий сигнал. В цей час по лівій смузі його автомобіль випередив автомобіль «Ніссан», який рухався з більшею швидкістю ніж він. Коли автомобіль «Ніссан» знаходився від нього на відстані близько 50 метрів, він побачив, що на автомобілі «Ніссан» загорілися задні стоп-сигнали, та із-за передньої частини автомобіля полетіли пішоходи догори. Після чого він зменшив швидкість та зупинившись у правого бордюра, вийшов з автомобіля, де побачив полетиленовий пакет, який знаходився на ближній до нього межі пешохідного переходу, а за дальньою межою переходу на відстані лежав пішохід. Потім він побачив, ще одного пішохода - дитину, який лежав від тіла жінки на відстані близько 3-5 метрів ближче до пішоходного переходу. Після наїзду на пішоходів автомобіль «Ніссан» зупинився за світлофором на відстані близько 10-20 метрів ближче до трамвайних колій, тіла пішоходів також знаходилися на невеликій відстані від світлофору та пішохідного переходу. Під час руху в автомобілі, він помітив, як пакет, що потім лежав на дорозі, також взлетів у повітря одночасно у той же момент, коли із-за передньої частини автомобіля «Ніссан» з`явилися пішоходи. До наїзду автомобілем «Ніссан» на пішоходів, він цих пішоходів не бачив. Після цієї пригоди він надавав слідчому диск з відеозаписом з відеореєстратора, встановленого в його автомобілі. Він також переглядав вказане відео і судячи по відео, автомобіль «Ніссан», підїжджаючи до пішохідного переходу, гальмування не застосовував, а почав гальмувати вже після того як збив пішоходів.

Показаннями судового експерта ОСОБА_11 , який у суді підтвердив висновок комплексної судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № 4178/4179/4180 від 16.05.2014 року та пояснив, що при проведенні комплексної судової експертизи йому не вдалося встановити експертним шляхом розташування місця наїзду автомобіля «Ніссан» на пішоходів з розмірними прив`язками відносно меж проїзної частини дороги, а відносно розташування дорожнього знаку 5.35.1 та дорожньої розмітки також не представилось можливим встановити місце наїзду на них з підстав зазначених в описовій частині висновку. Такі ознаки, як дві плями крові, розташування трупу, слід гальмування, розташування автомобіля після ДТП та пакету з дитячою іграшкою можуть свідчити про зону де сталося ДТП, однак як конкретну геометричну точку місця наїзду надані дані не можуть визначити категорично. Неможливо встановити, де відносно пакета було розташовано місце зіткнення. На ті речі, які знаходились у пішоходів під час наїзду в руках впливає багато чинників: швидкість руху пішохода, як пішохід тримав пакет, як розташовувався пакет відносно його тіла, тобто всі ці чинники можуть вливати на напрямок (вектор) та відстань, на яку може віддалитися пакет від фактичного місця наїзду, тобто експертним шляхом врахувати всі чинники не виявилось можливим. Експерту заборонено самостійно відбирати вихідні дані, тому при проведенні експертизи він виходив з вихідних даних наданих слідчим. При проведенні експертизи не встановлювалася швидкість автомобіля «Ніссан» відповідно до шляху гальмування, яке було зображено на схемі до протоколу огляду місця ДТП.

Показаннями судового експерта ОСОБА_12 , яка у суді підтвердила висновок комплексної судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № 4178/4179/4180 від 16.05.2014 року та пояснила, що при проведенні комплексної експертизи їй не вдалося встановити місце наїзду на пішоходів, як геометричну точку на дорозі. Зазначила, що пішоходів на відеозображенні видно тільки в світлі фар. Підтвердила, що при проведенні дослідження проводилась розкадровка відеозапису.

Показаннями судового експерта ОСОБА_13 , який у суді підтвердив висновок транспортно-трасологічної експертизи № 70/29-246 від 14.05.2014 року та пояснив, що для проведення експертного дослідження йому надавалися матеріали кримінального провадження, а також, що при проведенні судової експертизи йому не вдалося встановити експертним шляхом розташування місця наїзду автомобіля «Ніссан» на пішоходів з розмірними прив`язками відносно меж проїзної частини дороги, тільки можна вказати, що місце наїзду розташоване перед пакетом з дитячою іграшкою на невеликій відстані у разі якщо пакет не переміщувався.

А також письмовими доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.12.2013 року, і схемою до нього, згідно якого ДТП сталося в районі буд. № 8 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську в районі пішохідного переходу біля електроопори №44 за участю автомобіля «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_1 , участок дороги освітлюється міським електроосвітленням; стан покриття дороги – чисте, на узбіччі праворуч та ліворуч є сніг забруднений піском; дорожнє покриття загальною шириною 10,3 м. має 3 смуги руху; на проїзній частині нанесені лінії розмітки, яка розділяє транспортні потоки ( п.1.5 ПДРУ), визначає пішохідний перехід, де рух регулюється світлофором ( п.1.14.3 ПДРУ); розташування транспортного засобу – на проїзній частині ліворуч, при цьому транспортний засіб має наступні пошкодження – розбито лобове скло внизу праворуч, капот спереду праворуч, зігнуто праве переднє крило біля стійки, зігнута права передня дверь біля стійки, розбитий передній бампер зправа, розбитий правий поворотник; по ходу руху автомобіля маються сліди гальмування довжиною 12,5 м.; на місці ДТП виявлені плями крові, пакет з іграшкою та труп дитини. ( т.1 а.с. 5-21);

-довідкою КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» від 10.12.2013 року, згідно якої ОСОБА_3 була госпіталізована до лікарні з діагнозом: тяжка відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, обширна скальпована рана в тім`яній області, забій головного мозку, забої та садна кінцівок, вагітність 14-16 тижнів. ( т.1 а.с. 23);

-актом судово -медичного дослідження № 2229 від 20.12.2013 року, згідно якого при дослідженні трупу дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: саден у лівій надбрівній ділянці, на лівій шоці, на підборідді знизу ліворуч; перелому кісток основи черепу; крововиливу під твердою мозковою оболонкою; крововиливу під м`якими мозковими оболонками на випуклій поверхні лобних тім`яних, скроневих та потиличних часток; крововиливів в речовині головного мозку, синця на передній черевній стінці ліворуч; синця по зовнішній поверхні лівого стегна у середній третині на 33 см. вище від підошви стоп та внутрішньо шкіряного крововиливу відповідно до вищезазначеного синця; перелому грудного відділу хребта між 2-м та 3-м грудними хребцями, крововиливу в товщу м`яких тканин навколо перелому хребта, крововиливів під м`якими оболонками спинного мозку на рівні перелому хребта, крововиливів в речовину спинного мозку. Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепу, яка ускладнилася крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. ( т.1 а.с. 28-32);

-висновком судово-медичної експертизи № 2229/342-Е від 09.01.2014 року, згідно якого при дослідженні трупу дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: саден у лівій надбрівній ділянці, на лівій шоці, на підборідді знизу ліворуч; перелому кісток основи черепу; крововиливу під твердою мозковою оболонкою; крововиливу під м`якими мозковими оболонками на випуклій поверхні лобних тім`яних, скроневих та потиличних часток; крововиливів в речовині головного мозку, синця на передній черевній стінці ліворуч; синця по зовнішній поверхні лівого стегна у середній третині на 33 см. вище від підошви стоп та внутрішньо шкіряного крововиливу відповідно до вищезазначеного синця; перелому грудного відділу хребта між 2-м та 3-м грудними хребцями, крововиливу в товщу м`яких тканин навколо перелому хребта, крововиливів під м`якими оболонками спинного мозку на рівні перелому хребта, крововиливів в речовину спинного мозку. Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепу, яка ускладнилася крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. Встановлені при експертизі трупа ушкодження прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), можливо в термін та при обставинах, вказаних у постанові слідчого (10.12.2013 року травмований в умовах ДТП). Виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, після спричинення тілесних ушкоджень потерпілий жив короткий проміжок часу, який вичислюється хвилинами, десятками хвилин. Беручи до уваги характер та механізм утворення тілесних ушкоджень, експертних даних, які б вказували про переїзд колесом (колесами) через тіло потерпілого немає. ( т.1 а.с. 33-35);

-протоколом огляду від 11.12.2013 року, згідно якого був переглянутий DVD-R диск «RIDATA» з відеозаписом з відео реєстратора, встановленого на автомобілі «Тойота» д/н НОМЕР_3 , з записом дорожньої-транспортної пригоди, яка мала місце 10.12.2013 року по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську. ( т.1 а.с. 64);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.12.2013 року за участю свідка ОСОБА_9 , згідно якого ОСОБА_9 , знаходячись на місці ДТП, розказав та показав місце відносно меж проїзної частини від бордюру справа, де був розташований автомобіль під його керуванням під час руху, місце розташування автомобіля «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_1 відносно розташування його автомобіля під час руху, а також місце, де знаходилися пішоходи. ( т.1 а.с. 70-72);

-довідкою КП «Дніпродорсервіс» від 24.04.2014 року щодо розташування світлофорного об`єкту по вул. Героїв Сталінграду, 8 у м. Дніпропетровську та встановлення дорожніх знаків, відповідно до якого в районі електроопори №44 по вул.Героїв Сталінграду в районі буд.8 в м.Дніпропетровську встановлений світлофор, а в районі світлофорного об`єкту встановлені дорожні знаки 5.35.1 «пішохідний перехід» - 2 одиниці, та наносилася розмітка 1.1 «позначення смуг руху», 1.5 «позначення смуг руху», 1.6 «позначення ділянки наближення до суцільної лінії повздовжньої розмітки», 1.12 «позначення місця зупинки ДТЗ», 1.14.2 «позначення регульованого пішохідного переходу». ( т.1 а.с. 150);

-протоколом додаткового огляду місця події та схемою до нього від 21.04.2014 року, проведеного з метою встановлення конкретної відстані між нерухомими об`єктами (світлофором, дорожніми знаками та дорожньою горизонтальною розміткою) згідно якого було встановлено, що на електроопорі №44 встановлений світлофор та дорожній знак 5.35.1 ПДРУ «пішохідний перехід», перед зазначеним об`єктом на дорожньому покритті є розмітка стоп-лінії від якої на відстані 10,7 м. розташована розмітка «пішохідний перехід» у вигляді горизонтальної розмітки лініями з відстанню між ними 4,4 м. (відстань між світлофором та розміткою «пішохідний перехід» складає 3,9 м.), також встановлено, що ширина дороги в місці розташування стоп лінії від правого бордюра до лівого бордюра складається з трьох смуг руху та посадочної площадки (4,0 м., 3,6 м., 2,4 м., 1,6 м. = 11,6 м.), відстань від лівого бордюра до рельс складає 0,7 м. в зазначеному місці та в місці після пешеходного переходу; відстані між електроопорою №42 та №44 складає 29,35 м., а між електроопорами № 44 та №46 – 31,2 м. Також під час здійснення огляду було здійснено заміри відстаней на полосі зустрічного руху та встановлено наявність пішохідного переходу та трамвайних рельс. ( т.1 а.с. 151-152);

-висновком комплексної судової криміналістичної експертизи відео-,звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № 4178/4179/4180 від 16.05.2014 року, згідно якого в результаті візуального покадрового аналізу відеофайлу «drf_20131210_210541_I1.mp4» на DVD-R диску «RIDATA» встановлено, що кількість кадрів на секунду перемінна та складає від 28 до 30 кадрів. При дослідженні відеозапису, зафіксованому у відеофайлі«drf_20131210_210541_I1.mp4» ознак монтажу не виявлено. Експертним шляхом встановити розташування місця наїзду автомобіля «Nissan Maxima» на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з розмірними прив`язками відносно меж проїзної частини дороги, а відповідно і відносно розташування дорожнього знаку 5.35.1 та дорожньої розмітки 1.14.3 не уявляється можливим. В даній дорожньо-транспортній обстановці водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.4.18.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_2 по вибору швидкісного режиму в темний час доби не суперечили п. 12.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній обстановці технічна можливість уникнути наїзду на пішоходів для водія ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України та знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. Дії водія ОСОБА_2 , який рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 70 км/год. не відповідали вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, але дані невідповідності, з технічної точки зору, не знаходяться у причинному зв`язку з виникненням ДТП. ( т.1 а.с. 153-164);

-висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 70/29-246 від 14.05.2014 року, згідно якого місце наїзду автомобіля «Nissan Maxima» на пішохода в повздовжньому напрямку відносно меж проїзної частини було розташоване на деякій відстані перед пакетом з дитячою іграшкою. ( т.1 а.с. 168-170);

-висновком судово-медичної експертизи № 1412-е від 28.04.2014 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3 ступеню з контузійними вогнищами у правій скроневій долі та дифузним аксональним ушкодженням головного мозку; субарахноїдального крововиливу субдуральної гематоми у правій лобно-тім`яній області, епідуральної гематоми в лобній області ліворуч, набряку головного мозку, перелому луски скроневої кістки та зовнішньої стінки орбіти ліворуч, забійно-скальпованої рани в лобній області ліворуч, забійно-скальпованої рани в області центру, скальпованої рани в тім`яній області, синця у лівій параорбітальній області, саден м`яких тканин голови, саден верхньої губи та спинки носу, стану після носової кровотечі, розриву шкіри зовнішньо слухового проходу ліворуч з явищами ушної кровотечі. З розвитком загрозливих для життя явищ: втрата свідомості – кома 2-3, порушення зовнішнього дихання – трахеостомія; закритої тупої травми тазу з осколковими переломами лонної та сідничної кісток праворуч, гематоми правої бічної стінки тіла матки, що призвело до переривання вагітності ( на момент надходження на стаціонарне лікування 12 тижнів вагітності); закритого осколкового перелому зовнішнього мищелку правої великогомілкової кістки з обривом міжмищелкової горбистості, закритого перелому голівки правої малогомілкової кістки з явищами гемартрозу правого колінного суглобу, синця передньо-зовнішній поверхні правого стегна. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла спричинені від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, за умов дорожньо-транспортної пригоди та відповідає наступним фазам: удар виступаючою частиною рухомого транспортного засобу в область зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, закидання тіла на транспортний засіб та відкидання тіла з падінням його на шляхове покриття. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, дані медичної документації та тяжкість отриманої травми, можливо вказати, що вони спричинені незадовго до надходження на стаціонарне лікування до лікарні ім. Мечникова, тобто в термін, на який вказав слідчий в постанові. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що в момент первинного контакту потерпіла знаходилася у вертикальному положенні та була звернена правою бічною поверхнею тіла до транспортного засобу. У зв`язку з відсутністю тілесних ушкоджень на лівій нижній кінцівці, конкретизувати стояла чи знаходилася у русі потерпіла у момент первинного контакту, не представляється можливим. ( т.1 а.с. 177-183);

-речовим доказом - DVD-R диском «RIDATA» з відеозаписом з відео реєстратора, встановленого на автомобілі «Тойота» д/н НОМЕР_3 , з записом дорожньої-транспортної пригоди, яка мала місце 10.12.2013 року по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську, який знаходиться на зберіганні у матеріалах кримінального провадження та при відтворенні якого в судовому засіданні було встановлено, що на ньому зафіксований рух автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_10 по вул.Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську і на якому видно, як зазначений автомобіль зліва випереджає автомобіль «Nissan Maxima» під керуванням ОСОБА_2 зі значною швидкістю і в світлі фар цього автомобіля коли він рухається від електроопори №42 до електроопори №44 на якій встановлений світлофор, працюючий в режимі жовтого міготіння видно пішоходів, які рухаються по трамвайним коліям, а потім виходять на пішохідний перехід і рухаються по ньому, також видно місце наїзду на пішоходів, яке знаходиться за світлофором, т.б. в зоні пішохідного переходу, крім того видно, як після удару взлітає в повітря та падає на дорогу пакет, який після падіння знаходиться на пішоходному переході біля правого бордюру дороги, а тіла пішоходів взлітають та потім знаходяться за пешохідним переходом також ближче до правого бордюру. Крім того видно, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зупинився з лівого боку дороги ближче до трамвайних колій на снігу ( т.1 а.с. 65-66).

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого доведена повністю, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи.

Суд не може розцінювати як доказ невинуватості обвинуваченого його пояснення у суді про те, що пішоходи рухалися не по пішоходному переході і тому в його діях не вбачається порушень правил дорожнього руху зазначених в обвинуваченні, та вважає, що вони дані ним з метою ухилення від відповідальності за скоєне. Провина обвинуваченого у вчиненні злочину, а саме у наїзді на пішоходів, які рухалися по «пішоходному переходу» повністю підтверджується показами потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив, що його дружина, яка була вагітна разом з сином були у гостях і повертаючись додому їм потрібно було перейти дорогу, при цьому його дружина з врахуванням свого стану не могла взяти сина на руки і тому вірогідніше тримала його за руку та переходила дорогу по пішохідному переходу, оскільки вона завжди дотримувалася правил дорожнього руху та у цьому місці було зручніше перейти дорогу, також переглянутим відеозаписом з відео реєстратора, встановленого на автомобілі «Тойота» д/н НОМЕР_3 , яким керував допитаний у суді свідок ОСОБА_10 , з записом дорожньої-транспортної пригоди, яка мала місце 10.12.2013 року по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську, з якого вбачається, що під час руху автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_10 по вул.Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську його автомобіль зліва випереджає автомобіль «Nissan Maxima» під керуванням ОСОБА_2 зі значною швидкістю і в світлі фар цього автомобіля коли він рухається від електроопори №42 до електроопори №44 на якій встановлений світлофор, працюючий в режимі жовтого міготіння видно пішоходів, які рухаються по трамвайним коліям, а потім виходять на пішохідний перехід і рухаються по ньому, також видно місце наїзду на пішоходів, яке знаходиться за світлофором, т.б. в зоні пішохідного переходу, крім того видно, як після удару взлітає в повітря та падає на дорогу пакет, який після падіння знаходиться на пішоходному переході біля правого бордюру дороги, а тіла пішоходів взлітають, а потім знаходяться за пешохідним переходом також ближче до правого бордюру. Відповідно до висновку комплексної судової криміналістичної експертизи відео-,звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № 4178/4179/4180 від 16.05.2014 року, при дослідженні вищезазначеного відеозапису ознак монтажу не виявлено. Відображена на зазначеному відео інформація також підтверджується послідовними показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , які як на досудовому слідстві, у тому числі при проведенні слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_15 , так і в суді стверджували, що ДТП та наїзд на пішоходів сталися в зоні дії світлофору, знаку та дорожньої розмітки «пішохідний перехід». Також провина обвинуваченого підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 1412-е від 28.04.2014 року, згідно якого виявлені у потерпілої ОСОБА_3 тілесні пошкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла спричинені від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, за умов дорожньо-транспортної пригоди та відповідає наступним фазам: удар виступаючою частиною рухомого транспортного засобу в область зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, закидання тіла на транспортний засіб та відкидання тіла з падінням його на шляхове покриття, та з врахуванням характеру та локалізації виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що в момент первинного контакту потерпіла знаходилася у вертикальному положенні та була звернена правою бічною поверхнею тіла до транспортного засобу. Визначений експертом механізм ДТП підтверджується вищезазначеним відео, протоколом огляду місця ДТП відносно розташування трупа дитини та слідів крові на дорозі, атакож зафіксованих пошкоджень автомобіля, які всі розташовані з правої сторони автомобіля. Крім того, провина обвинуваченого також підтверджується і висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 70/29-246 від 14.05.2014 року, та показаннями експерта Прилєпіна, згідно яких місце наїзду автомобіля «Nissan Maxima» на пішохода в повздовжньому напрямку відносно меж проїзної частини було розташоване на невеликій відстані перед пакетом з дитячою іграшкою. Відповідно до протоколу повторного огляду місця ДТП та вищезазначеному дослідженому у суді відео пакет з іграшкою після падіння знаходиться на пішоходному переході біля правого бордюру дороги, а відстань між смугами пішохідного переходу складає 4,4 м., а також зазначений відрізок дороги має пішохідний перехід на обох напрямках руху, що свідчить про те, що потерпіла з сином перейшли дорогу зустрічного напрямку та рухалися по пішохідному переходу по полосі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 .

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений з потерпілим та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_9 раніше не були знайомі, а тому у останніх не має приводів оговорювати обвинуваченого. Крім того, обвинувачений неодноразово змінював свої покази щодо подій які мали місце 10.12.2013 року та зазначав радікально різні обставини ДТП.

Таким чином з огляду на вищедосліджені докази, які узгоджуються між собою, суд приходить до висновку про те, що місцем наїзду автомобіля «Ніссан» на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був «пішохідний перехід» і ДТП сталося під час їх руху по пішохідному переходу при контакті пішоходів з правою передньою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_16 , а як вбачається з протоколу огляду місця ДТП та схеми на ділянці дороги де сталося ДТП встановлений знак «Пішохідний перехід» та є дорожня розмітка, що відповідно до Правил дорожнього руху України вимагає від водіїв крайньої уважності при русі на зазначеній ділянці дороги.

Посилання захисту, як на доказ невинуватості обвинуваченого саме у порушенні ПДРУ на висновок комплексної судової криміналістичної експертизи відео-,звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № 4178/4179/4180 від 16.05.2014 року, згідно якого експертним шляхом встановити розташування місця наїзду автомобіля «Nissan Maxima» на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з розмірними прив`язками відносно меж проїзної частини дороги, а відповідно і відносно розташування дорожнього знаку 5.35.1 та дорожньої розмітки 1.14.3 не уявляється можливим суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до описової частини зазначеного висновку експертним шляхом встановити розташування місця наїзду автомобіля на пішоходів не надалося можливим з тих підстав, що при наїзді транспортних засобів на пішоходів на проїзній частині дороги зазвичай залишаються окремі предмети, частини, деталі, місце розташування таких предметів частіше за все може свідчити про ділянку, на якій відбулася ДТП, але не про точку (місце наїзду), тому, що в залежності від швидкості руху транспортного засобу, розташування пішоходів відносно транспортного засобу в момент контакту, уламки скла та пластмаси, а також пішохід та його речі можуть переміщуватися на значні відстані від безпосереднього місця контактування і аналізування розташування наведеної вище слідової інформації привело експертів до висновку про те, що в данному випадку відсутні наведені вище інформативні ознаки, які б свідчили про розташування місця наїзду автомобіля Ніссан на пішоходів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .. Таким чином зазначений висновок експертизи категорично не свідчить про те, що пішоходи рухалися поза межами пішоходного переходу.

Суд не приймає твердження захисту щодо недопустимості доказів по справі: протоколу перегляду диску від 11.12.2013 року, згідно якого був переглянутий DVD-R диск «RIDATA» з відеозаписом з відео реєстратора, встановленого на автомобілі «Тойота» д/н НОМЕР_3 , з записом дорожньої-транспортної пригоди, яка мала місце 10.12.2013 року по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську, оскільки слідчий всупереч висновкам експертизи про неможливість встановлення місця наїзду на пішоходів зробив висновок про те, що місцем наїзду на пішоходів був саме пішохідний перехід, оскільки вищезазначений доказ отриманий у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимим, належним та достовірним, та він відповідає фактичним обставинам справи. Огляд слідчим здійснювався з дотриманням вимог ст.223,237 КПК України у присутності понятих і висновків щодо переглянутого відео він не містить.

Твердження захисту про виключення з доказів схеми складеної до протоколу огляду місця ДТП від 10.12.2013 року з причини її технічної неспроможності щодо встановлених розмірів меж проїзної частини, місця знаходження пакету з іграшкою, суд вважає частково обгрунтованими тільки стосовно розмірів меж проїзної частини, оскільки їх вимір зроблений без врахування наявності снігу з лівого узбіччя та посадочної площадки, а інші виміри з прив`язкою до правого бордюра дороги є правильними та достовірними, а зазначення місця знаходження пакету з іграшкою на схемі відповідає його місцю розташування при огляді, що свідчить про його переміщення після ДТП, тому схема складена при огляді місця ДТП в частині вимірів щодо знаходження об`єктів на місці ДТП з прив`язкою до правого бордюра, окрім меж проїзжої частини є технічно достовірною та спроможньою, що підтверджується протоколом повторного огляду місця ДТП та схемою до нього.

Суд також приходить до висновку про відсутність порушення права на захист обвинуваченого під час судового розгляду, зазначених захистом, та які на думку захисту полягали у не призначенні повторної, додаткової, комплексної, комісійної судової криміналістичної відео-,фототехнічної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи на підставі даних отриманих під час проведених з участю обвинуваченого ОСОБА_2 слідчих експериментів з наступних підстав. Відповідно до ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд під час судового провадження за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Під час досудового розслідування слідчий експеримент за участю ОСОБА_2 проведено не було, а тому при проведенні автотехнічної експертизи не були прийняті до уваги показання ОСОБА_2 стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди., і тому з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перевірки показань обвинуваченого ОСОБА_2 ,які ним надані в суді, та з`ясування вихідних даних для проведення в подальшому експертизи з питань встановлення місця наїзду автомобіля «Ніссан Максіма» на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відстані, яку подолали пішоходи з моменту коли вони відновили рух до моменту наїзду на них автомобілем, часу, за який пішоходи подолали відстань з моменту відновлення руху до моменту наїзду на них автомобілем судом було призначено проведення слідчих експериментів, однак в ході проведення останніх обвинуваченим був повідомлений інший механізм вчинення ДТП з іншими вихідними даними відносно знаходження пішоходів відносно розмітки на дорозі, їх руху, тощо, що суперечили його показам наданим у суді, що і стало підставою для відмови в задоволенні зазначеного клопотання.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху, п. 1.3, 1.5, 18.1 Правил Дорожнього Руху України, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 , а потерпілій ОСОБА_3 завдання тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяннядоведена повністю та знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.

З врахуванням наведеного, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_2 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 та спричинення потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння, правильно кваліфікованими за ч. 2 ст. 286 КК України

При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховуючи тяжкість скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, однак неодноразово до події ДТП протягом останнього року притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, добровільно частково відшкодував завдану злочином шкоду в частині спричинення моральної шкоди і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі у межах строку, визначеного санкцією статті Кримінального кодексу України, з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого в повному обсязі.

У відповідності до ст. 100 КПК України, речовий доказ по справі – DVD-R диск «RIDATA» з відеозаписом з відео реєстратора, встановленого на автомобілі «Тойота» д/н НОМЕР_3 , з записом дорожньої-транспортної пригоди, яка мала місце 10.12.2013 року по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську, який знаходиться на зберіганні у матеріалах кримінального провадження, суд вважає необхідним зберігати у матеріалах кримінального провадження, а автомобіль «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання ТОВ «Династія Дніпро», суд вважає необхідним повернути законному володільцю.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_2 .

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_2 у вигляді застави в розмірі 45880 (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після набрання вироком законної сили внесену суму застави у розмірі 45880 гривень на рахунок ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області згідно квитанції №71 АТ «Укрсиббанк» від 12 грудня 2013 року – повернути ОСОБА_19 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати ХНДСЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса при проведенні комплексної судової криміналістичної експертизи відео-,звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи у сумі 2558 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати НДЕКЦ при ГУВС України у Дніпропетровській області при проведенні судової транспортно-трасологічної експертизи у сумі 589 (п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 68 копійок.

Речові докази:

-DVD-R диск «RIDATA» з відеозаписом з відео реєстратора, встановленого на автомобілі «Тойота» д/н НОМЕР_3 , з записом дорожньої-транспортної пригоди, яка мала місце 10.12.2013 року по вул. Героїв Сталінграду у м. Дніпропетровську, який знаходиться на зберіганні у матеріалах кримінального провадження,- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання ТОВ «Династія Дніпро», повернути власнику - ОСОБА_2 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Бабушкінського

районного суду м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна