Ухвала суду № 94251657, 18.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38434/20

Провадження № 1-кс/947/461/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Гораш А.С., за участю прокурора Добровольської О.І., захисника підозрюваного – адвоката Кіріяк Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Якобішвілі Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області Хоми І.В., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Добровольською О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160480002992 від 21.12.2021 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Батумі, Грузії, грузина, громадянина Грузії, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, не маючого місця реєстрації на території України, не маючого постійного місця проживання, підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_2 який перебував у квартирі АДРЕСА_1 , в гостях у своєї знайомої ОСОБА_3 , яка у той час доглядала за малолітньою дитиною ОСОБА_4 та мешкала за вказаною адресою, виник злочинний умисел направлений на викрадення майна що знаходилось у зазначеній квартирі та належить ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, з корисливих мотивів в середині грудня 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись в гостях у своєї знайомої ОСОБА_3 , в квартирі АДРЕСА_1 , таємно викрав ключі від вхідних дверей вказаної квартири.

У подальшому, 20.12.2020 року, у першій половині дня, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 прибувши за адресою АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, скориставшись сприятливою обстановкою, а саме тим, що у квартирі АДРЕСА_3 нікого немає та його дії не будуть викриті сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, за допомогою раніше викрадених ключів, відчинив вхідні двері зазначеної квартири та таємно проник до неї. У подальшому, незаконно перебуваючи у вказаній квартирі, ОСОБА_1 таємно викрав майно що належить ОСОБА_5 а саме, ігрову приставку «Sony PS 4» вартістю 17360 грн., навушники «JBL Tune 500 ВТ» вартістю 1500грн., портативну колонку «JBL GO2» вартістю 1200 грн., телевізор «KIVI» вартістю 5600 грн., всього на загальну суму 25660 грн.

Після чого, ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, при цьому завдавши потерпілому майнову шкоду в розмірі 25660 гривень.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки останній немає постійного місця роботи, немає утриманців, що вказує про відсутність міцних соціальних зв`язків та усвідомлює, що санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк до 6 років; згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є ризик, що ОСОБА_1 , буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом залякування з метою зміни їх показань, оскільки йому відоме місце мешкання останніх; згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризик вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, про що свідчить те, що підозрюваний скоїв тяжкий майновий злочин, є особою не працевлаштованою, без будь яких постійних джерел доходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, вказавши, що підозрюваний раніше не судимий, визнає вину повністю, співпрацює зі слідством.

Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

18.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Долученими до матеріалів клопотання протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 09.01.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.12.2020 року, протоколом огляду місця події від 21.12.2020 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 18.01.2021 року, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, постійного місця проживання, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя враховує також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілої та свідків, які в подальшому, у разі направлення обвинувального акту до суду, будуть допитуватися судом, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілу та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, зокрема, його корисливий характер, а також враховуючи те, що підозрюваний не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, відсутність у підозрюваного постійного місця реєстрації та проживання, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області Хоми І.В., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Добровольською О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160480002992 від 21.12.2021 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 18.03.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 18.03.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.