Рішення № 94246302, 19.01.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7732/20

Провадження № 2/591/1004/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю секретаря cудового засідання – Терещенко М.П.,

представника позивача – Ейсмонта Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 591/7732/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхової виплати, пені та трьох процентів річних, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі – ТДВ СК «Кредо»), мотивуючи вимоги тим, що 16 січня 2017 року між ним та ТДВ СК «Кредо» був укладений договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків за № SUN1NS-170G47H на строк з 17 січня 2017 року по 16 січня 2018 року включно, який в подальшому був пролонгований на такий самий строк шляхом сплати ним щомісячних страхових платежів.

09 травня 2020 року з ним стався нещасний випадок, а саме: компресійний перелом тіла Л1 1 ст. внаслідок падіння з висоти 3-х метрів. У результаті отриманих ушкоджень він перебував на стаціонарному лікуванні з 09 травня 2020 року по 15 травня 2020 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради, після чого продовжив лікування амбулаторно у лікаря ортопеда-травматолога цієї ж лікарні з 15 травня 2020 року по 05 серпня 2020 року.

Після проведення лікування на стаціонарі та проходження відповідної реабілітації амбулаторно 01 липня 2020 року він звернувся до Сумського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про настання страхового випадку, на яку отримав відповідь, згідно з якою подію, що трапилась з позивачем було визнано страховим випадком, однак у виплаті страхового відшкодування було відмовлено у зв`язку з тим, що він не дотримався встановленого у договорі строку повідомлення відповідача про настання страхового випадку.

Посилаючись на обставини того, що ним дотримано строк повідомлення відповідача про настання страхового випадку, так як він звернувся до страховика із заявою про настання страхової події не пізніше тридцяти робочих днів з дня закінчення лікування, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 5000 грн, яку він визначив відповідно до Таблиці № 1 «Ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат по страховим випадкам», пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати страхової виплати відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань» за період з 02 липня 2020 року по 30 листопада 2020 року у сумі 249 грн 86 коп. та три проценти річних від простроченої суми у сумі 62 грн 46 коп.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач ТДВ СК «Кредо» просить відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому, зазначає, що тільки з отриманням ТДВ СК «Кредо» додаткових медичних документів страховик внаслідок своєї лояльності пішов на зустріч позивачу та страховим актом від 16 грудня 2020 року прийняв рішення про здійснення страхової виплати у розмірі 5000 грн. Страхове відшкодування перераховане до АТ КБ «ПриватБанк» для нарахування на картковий рахунок позивача. Згідно платіжного доручення від 17 грудня 2020 року № 1 зазначена сума перерахована на рахунок позивача. Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то відповідач зауважив, що відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,01 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення передбачено п. 1.1.3 Умов страхування до договору страхування, тому до спірних правовідносин мають застосовуватись умови договору, а не положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань». Водночас, відповідач заперечив проти стягнення пені, посилаючись на те, що медичної картки, довідки медичного закладу на адресу відповідача на момент прийняття рішення страховиком позивачем надано не було. Також відповідач заперечив проти стягнення трьох процентів річних, оскільки виконав умови договору та сплатив страхове відшкодування у встановлені п. 3.5 умов страхування по договору строки.

У відповіді на відзив позивач погодився з тим, що ним невірно обраховано розмір пені, проте не погоджується з твердженням відповідача про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді сплати пені та трьох процентів річних, оскільки підставою для відмови стало те, що він не дотримався встановленого у договорі строку повідомлення відповідача про настання страхового випадку, а не через відсутність документів, які б надали йому право на отримання страхової виплати. За таких обставин, вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати страхової виплати у сумі 76 грн 00 коп. та три проценти річних від страхової виплати у сумі 62 грн 46 коп.

Разом з тим, позивач не подав ні заяви про зменшення позовних вимог, ні заяви про відмову від частини позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у відповіді на відзив та просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати страхової виплати у сумі 76 грн 00 коп. та три проценти річних від страхової виплати у сумі 62 грн 46 коп. Також представник позивача підтвердив факт отримання позивачем від відповідача 5000 грн страхового відшкодування на банківську картку. Разом з тим, ураховуючи, що первісна відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, наполягає на стягненні пені та трьох процентів річних від простроченої суми.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, при подачі відзиву ТДВ СК «Кредо» просило провести розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 січня 2017 року між ТДВ СК «Кредо» та ОСОБА_1 був укладений договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків за № SUN1NS-170G47H, згідно з умовами якого і правилами страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору і Правил страхування (а.с. 13-14).

Вказаний договір був пролонгований: спочатку на 12 місяців (до 16 січня 2019 року), потім ще на 12 місяців (з 17 січня 2019 року до 16 січня 2020 року) шляхом сплати позивачем щомісячних страхових платежів (а.с. 25-26).

Підпунктом п. 6.1 пункту 6 договору страхування передбачено, що страховими випадками згідно цього Договору і Правил страхування є події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії Договору страхування та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом, тощо). Зокрема, страховим випадком згідно з п.п. 6.1.2 Договору є ушкодження здоров`я застрахованої особи внаслідок нещасного випадку згідно з Додатком №1 до Правил страхування. Цим же підпунктом договору встановлено, що розмір виплати у разі ушкодження хребта та тазу становить від 5 % до 40 %.

Як передбачено п. 6.2 договору, нещасним випадком за цим Договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну незалежну від волі застрахованої особи (страхувальника, вигодо набувача, спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я, в тому числі, травматичне пошкодження.

09 травня 2020 року позивач впав з висоти 3 метрів, внаслідок чого отримав компресійний перелом тіла L1 1 ст., забій лівого зап`ястного суглоба на фоні остеоартроза з больовим синдромом. У результаті отриманих ушкоджень він перебував на стаціонарному лікуванні з 09 травня 2020 року по 15 травня 2020 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради, після чого продовжив лікування амбулаторно у лікаря ортопеда-травматолога цієї ж лікарні з 15 травня 2020 року по 05 серпня 2020 року та з 10 серпня 2020 року по 25 серпня 2020 року (а.с. 9, 10, 11, 12).

01 липня 2020 року позивач звернувся до ТДВ СК «Кредо» із заявою про настання страхової події за договором страхування, проте, листом від 02 липня 2020 року ТОВ СК «Кредо» відмовило йому у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком, посилаючись на те, що ним пропущений встановлений договором страхування строк повідомлення страховика про настання події без поважних на те причин (а.с. 23).

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, а підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Правовідносини сторін виникли на підставі договору добровільного страхування.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (стаття 982 ЦК України).

Обов`язки страхувальника передбачені статтею 989 ЦК України.

Зокрема, пунктом 5 частини 1 статті 989 ЦК України визначено, що страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Аналогічний обов`язок страхувальника встановлений і в пункті 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про страхування».

Як передбачено пунктом 5 частини 1 статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Відповідно до пункту 3.2 Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків для отримання страхової виплати страхувальник або застрахована особа у строк не пізніше тридцяти робочих днів після настання страхового випадку (при тимчасовій непрацездатності – з дня закінчення лікування), а у випадку смерті застрахованої особи – спадкоємець (-ці) у строк не пізніше 1 (одного) року з дня настання події, повинні звернутися до страховика з заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку (а.с. 15-21).

На підставі наведених норм права та встановлених обставин суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пропущення строку для звернення до страховика із заявою про страхову виплату, так як матеріалами справи доведено, що після закінчення 15 травня 2020 року стаціонарного лікування позивач з 15 травня 2020 року по 05 серпня 2020 року та з 10 серпня 2020 року по 25 серпня 2020 року лікувався амбулаторно. Відтак, звернувшись до відповідача 01 липня 2020 року із заявою про настання страхової події, позивач, тим самим, дотримався передбаченого пунктом 3.2 Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків строку для звернення до страховика із заявою про страхову виплату.

Разом з тим, приймаючи до уваги обставини того, що відповідач у відзиві на позовну заяву надав докази про те, що 17 грудня 2020 року, тобто після пред`явлення позову до суду, він виплатив позивачу страхову виплату у сумі 5000 грн (а.с. 65, 66), чого не заперечував і представник позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині, ураховуючи, що позивач не подав заяви про зменшення позовних вимог чи про відмову від частини позовних вимог.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати, суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач послався як на підставу для стягнення пені на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань» та просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне здійснення страхової виплати за період з 02 липня 2020 року по 30 листопада 2020 року у сумі 249 грн 86 коп.

У той же час, згідно з пунктом 1.1.3 Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,01 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Таким чином, розмір пені визначається відповідно до умов договору наступним чином: 5000 грн * 0,01 % * 152 днів = 76 грн 00 коп.

Із зазначеним розрахунком погодився також і позивач у відзиві на позовну заяву. Однак, оскільки позивач не подав заяви про зменшення позовних вимог чи про відмову від частини вимог, тому суд на підставі первісно заявлених позовних вимог дійшов висновку про часткове задоволення вказаної позовної вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати за період з 02 липня 2020 року по 30 листопада 2020 року у сумі 76 грн 00 коп.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення пені та трьох процентів річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором добровільного страхування з посиланням на те, що він своєчасно виплатив страхове відшкодування після того, як позивач надав медичну документацію для підтвердження обставин його лікування, оскільки підставою для відмови у здійсненні страхової виплати стало саме порушення позивачем строку повідомлення страховика про настання події, а не ненадання ним відповідних документів (а.с. 23).

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за період з 02 липня 2020 року по 30 листопада 2020 року у сумі 62 грн 46 коп. та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 76 грн 00 коп. пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати та 62 грн 46 коп. три проценти річних від простроченої суми.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 2,6 % від заявлених позовних вимог (138,46 грн * 100 % / 5312,46 грн) у сумі 21 грн 86 коп. (2,6 % від 840,80 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-82, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 76 грн 00 коп. пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати та 62 грн 46 коп. три проценти річних від простроченої суми.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь держави судовий збір у сумі 21 грн 86 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», місцезнаходження: м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34, ЄДРПОУ 13622789.

Повне судове рішення складено 19 січня 2021 року.

Суддя А.С. Северинова