Вирок № 94246264, 19.01.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 579/957/20

Провадження № 1-кп/576/45/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області:

у складі головуючого - судді Мазура С.А.

за участі:

секретаря судового засідання Пугач В.Л.

прокурорів, які приймали участь: Федоткіної М.Ю., Лісненка А.А.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника Сомок О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глухові кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта повна середня, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

-29.07.1999 Кролевецьким районним судом за ст. 17 ч.2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі, умовно, звільнений відповідно до ст. 45 КК України з іспитовим строком 1 рік;

-12.10.1999 Кролевецьким районним судом за ч.3 ст. 81, ст. 43 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 25 днів;

-22.10.2001 Кролевецьким районним судом за ч.1 ст. 296, ст. 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільнився 03.08.2002 по відбуттю покарання;

-25.02.2003 Кролевецьким районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

-14.10.2004 Кролевецьким районним судом за ст. 395, ч.3 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі;

-07.06.2007 Кролевецьким районним судом за ч. 2 с. 185 КК України до 1 року обмеження волі;

-01.03.2013 Кролевецьким районним судом за ч.2 ст. 263 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 , 31 серпня 2015 року близько 21 год. 30 хв., біля приміщення тиру, розташованого у парку відпочинку по площі Свободи в м. Кролевець, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно та цілеспрямовано наніс один удар колючо-ріжучим предметом, в область живота потерпілому ОСОБА_1 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням підшлункової залози, поперечно-ободочної кишки, шлунково-ободочної зв`язки, внутрішньо-черевної кровотечі, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, так як є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину не визнав та дав свідчення про те, що дійсно зустрічався в парку з потерпілим, але жодних тілесних ушкоджень останньому не наносив, і звідки у нього рана не знає. Одразу ж після зустрічі зранку поїхав до РФ на заробітки, оскільки поїздка була запланована, чому на нього наговорює потерпілий він не знає, жодних конфліктів чи неприязних відносин з потерпілим у нього не було.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитаний потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 31 серпня 2015 року відпочивав з друзями. До них прийшла його дівчина ОСОБА_3 та повідомила, що її ображав ОСОБА_2 . Взявши у неї телефон, подзвонив до ОСОБА_2 та домовився про зустріч. В подальшому поїхав до парку, де назустріч вийшов ОСОБА_2 , який одразу ж підійшовши до нього та нічого не пояснювавши наніс один удар рукою по обличчю. Коли почав відмахуватись відчув різкий біль внизу живота та глянувши, зрозумів, що ОСОБА_2 вдарив його ножем та пішла кров, при цьому самого удару не бачив, оскільки ОСОБА_2 стояв дуже близько. Почав відходити, коли назустріч йшли друзі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким повідомив, що ОСОБА_2 його порізав. В подальшому бачив, що ОСОБА_2 стояв на місці, а його посадивши в таксі відвезли до лікарні.

Допитаний свідок ОСОБА_9 пояснив, що дійсно в кінці серпня 2015 року, точної дати не пам`ятає, він з друзями відпочивали в гаражі ОСОБА_1 . В ході спілкування, ОСОБА_1 , поспілкувавшись з кимось по телефону, повідомив, що з`їздить до парку та поспілкується зі ОСОБА_2 . Хвилин через 10 дівчина ОСОБА_1 , ОСОБА_3 повідомила, що це із-за неї виник конфлікт і можлива бійка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Тому він разом з ОСОБА_8 , вирішили поїхати до парку та не допустити бійки. Коли приїхали до парку то побачили, як їм назустріч йшов ОСОБА_1 , тримаючись за бік, і повідомив, що його підрізав ОСОБА_2 , який стояв позаду. Спитав у ОСОБА_2 , навіщо він підрізав ОСОБА_1 , останній нічого не відповів. Оскільки ОСОБА_1 втрачав свідомість та йшла кров, він зупинив знайомого таксиста та одразу ж поїхали в лікарню.

Аналогічні покази надав свідок ОСОБА_8 , пояснивши, що не бачив ОСОБА_2 , оскільки займався ОСОБА_1 та слідкував, щоб останній не втрачав свідомість.

Свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що в 2015 році займався підприємницькою діяльність та в парку відкрив тир. Так, в серпні 2015 року у ввечері, він пам`ятає, що в тирі відпочивав ОСОБА_2 з якимось хлопцем. Пробувши в тирі хвилин 30 та виходячи час від часу ОСОБА_2 пішов, а через деякий час зайшли працівники поліції та цікавились саме ОСОБА_2 пояснивши, що відбулась різанина. Більше по суті нічого додати не може.

Свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що дійсно в кінці серпня 2015 року, точної дати не пам`ятає, вона зі своїм хлопцем потерпілим ОСОБА_1 та друзями відпочивали в його гаражі. Їй на мобільний телефон подзвонив знайомий ОСОБА_2 та повідомив, що її хлопець ОСОБА_1 погано до неї ставиться, вона про це розповіла ОСОБА_1 . Він взяв телефон та передзвонив ОСОБА_2 , а потім сказав, що поїде до ОСОБА_2 та поговорить з ним про дану обставину. Хвилин через п`ять ОСОБА_9 з ОСОБА_8 вирішили поїхати за ОСОБА_1 . В подальшому ввечері вона дізналась, що ОСОБА_1 у лікарні і його оперують, а потім він розповів, що його порізав ОСОБА_2 , при цьому раніше зі ОСОБА_2 конфліктів не було, були у нормальних відносинах. Більше по суті нічого додати не може.

Допитаний свідок захисту ОСОБА_20 повідомив, що був свідком зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_1 у парку в місті Кролевець, що відбулась біля 22 години вечора. Так він стояв спілкувався з ОСОБА_9 , а неподалік стояв ОСОБА_2 з ОСОБА_1 і він чув, як ОСОБА_2 казав, що буде спілкуватись по тверезому з ОСОБА_1 та розвернувшись пішов. При цьому він не бачив, щоб ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_1 . В подальшому хвилин через 20 він помітив, що ОСОБА_1 лежить поранений на землі, але хто його поранив він не знає.

Свідок ОСОБА_23 повідомив суд, що в серпні 2015 року відпочивав разом зі ОСОБА_2 в тиру в парку міста Кролевець. Він був у сильному алкогольному сп`янінні, а тому деталей не пам`ятає. Проте пояснив, що дійсно ОСОБА_2 спілкувався з ОСОБА_1 , але про що він не знає і жодного конфлікту чи бійки не бачив, лише ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 був в алкогольному сп`янінні, а тому розмови не вийшло. Потім вони зі ОСОБА_2 розійшлись по домівкам. Більше по суті нічого пояснити не зміг.

Сідок захисту ОСОБА_26 пояснив, що являється знайомим обвинуваченого. В серпні 2015 року відпочивав в парку в м. Кролевець разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_2 . Помітив, як ОСОБА_2 гукали декілька агресивно налаштованих хлопців, бачив як ОСОБА_2 розмовляв з потерпілим, але жодної бійки не було, і вони розійшлись.

Крім того, в ході судового розгляду були досліджені наступні документи:

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.09.2015 від потерпілого ОСОБА_1 про нанесення ножового поранення ОСОБА_2 , в якій потерпілий вказав на ОСОБА_2 , як особу, що завдала йому тілесні ушкодження (а.с. 132 т.1);

-протокол огляду речових доказів, під час якого оглянута футболка потерпілого на якій виявлено розрив воротника та отвір розмірами 16х2 мм на передній стороні (а.с. 133-134 т.1);

-довідка Кролевецької центральної районної лікарні від 01.09.2015 про наявність ножового поранення в потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 136-137 т.1);

-висновок експерта № 116 від 03.12.2015, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено при прибутті до Хірургічного відділення Кролевецької ЦРЛ рани в лівому підребер`ї та садно лівої підключичної ділянки і після обстеження був встановлений клінічний діагноз «Проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням підшлункової залози, поперечно-ободочної кишки, шлунково-ободочної зв`язки, внутрішньочеревнева кровотеча». Вказані ушкодження могли виникнути внаслідок удару колюче-ріжучим предметом типу ножа в напрямку з переду на зад і по ступеню тяжкості це тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння (а.с. 141-142 т.1);

-висновок експерта № 1185 від 19.11.2015 згідно якого походження виявленої крові на футболці потерпілого можливе від потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 143-145 т.1);

-висновок експерта № 357 від 05.10.2015 згідно якого на передній поверхні футболки ОСОБА_1 в нижній третині зліва, виявлено колото-різане пошкодження, яке могло утворитись від колото-ріжучого плоского клинкового знаряддя, типу ножа (а.с. 148-150 т.1);

-протокол огляду місця події від 08.01.2016 в ході огляду якого оглянута територія лівої частини площі Свободи в місті Кролевець та ліва частина центрального парку де сталась подія кримінального правопорушення (а.с. 151-158 т.1);

-протокол проведення слідчого експерименту від 06.01.2016 з потерпілим ОСОБА_1 , в ході якого потерпілий показав і розповів обставини нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що в цілому співпадає з наданими показами в судовому засіданні (а.с. 159-166);

Твердження обвинуваченого, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілому, суд розцінює критично, як обраний останнім спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Дані твердження обвинуваченого повністю спростовуються дослідженими по справі доказами, зокрема потерпілий ОСОБА_1 чітко і послідовно в судовому засіданні розповів обставини нанесення йому тілесного ушкодження саме ОСОБА_2 , що повністю співпадає з наданими поясненнями потерпілим під час проведення слідчого експерименту та наданими показами допитаних свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_18 .

Жодних підстав не довіряти показам потерпілого та свідків чи підстав оговорювати обвинуваченого судом встановлено не було, а покази обвинуваченого є нічим іншим, як намаганням останнього уникнути відповідальності за скоєне. Водночас покази свідків захисту не спростовують факту нанесення тілесного ушкодження саме ОСОБА_2 , а пов`язані зі суб`єктивним сприйняттям події даними свідками та відносно коротким періодом події кримінального правопорушення. Крім того, свідок ОСОБА_20 пояснив, що одразу після події він бачив рану на животі потерпілого та інших сторонніх осіб не було.

Стосовно посилання сторони захисту на недопустимість висновку експерта №116 від 03.12.2015, який зазначений в обвинувальному акті від 02.09.2015, оскільки експерт самостійно збирав медичну документацію для проведення експертизи не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Зокрема, за наявними в матеріалах провадження супровідними листами слідчого (а.с. 138-139) вбачається, що медична документація для проведення експертизи була надана експертом саме на прохання слідчого, доказів того, що експерт самостійно збирав матеріали для проведення експертизи суду не надано. За таких обставин, вказаний висновок експерта відповідає вимогам статті 102 КПК України та судом не встановлено обставин, які свідчать про невідповідність висновку експертизи матеріалам кримінального провадження.

Порушень процесуальних норм, які регламентують саме порядок призначення й проведення експертизи, порушення чи обмеження прав обвинуваченого про проведенні експертизи судом не встановлено, а зазначення іншої дати проведення експертизи в обвинувальному акті не є тією обставиною, в розумінні статті 87 КПК України для визнання його недопустимим доказом.

За таких обставин, аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, які є належними і допустимими, з точки зору їх достовірності, достатності та взаємозв`язку суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 121 КК України доведена повністю, і його дії кваліфікує, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_2 за скоєний злочини, суд враховує, тяжкість вчиненого злочину, який відносить до тяжких злочинів, спосіб та характер його вчинення, обставини та відомості щодо особи обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання негативно, думку потерпілого, офіційно не працює, його стан здоров`я, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також суд враховує, відсутність обставин які пом`якшують покарання та рецидив, злочинів, що є обставиною яка обтяжує покарання.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства і йому слід визначити покарання в межах санкції частини першої статті 121 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З огляду на приписи частини п`ятої статті 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.10.2019 до 25.11.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).

З метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання настанню ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України, враховуючи визначення судом покарання у виді позбавлення волі та з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення і для забезпечення гарантування присутності обвинуваченого під час подальшого провадження, суд вважає необхідним до набрання цим вироком законної сили, обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільні позови не заявлені.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 126, 127-130, 368, 370, 373, 374, 392,393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний цілодобовий домашній арешт.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 22 жовтня 2019 року, тобто з моменту затримання, зарахувавши у строк покарання час його попереднього ув`язнення з 22.10.2019 до 25.11.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили речові докази: футболку повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя С.А. Мазур