Ухвала суду № 94243219, 19.01.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.01.2021

ЄУН 937/9294/20

№ 1-КП/937/540/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Честнєйшої Ю.О.,

секретаря – Піщевої А.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12015080140001340 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч. 2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

за участю:

прокурора – Довгань М.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Гречко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015080140001340 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч. 2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 Запорізької області, строком на 60 дні, посилаючись на те, що під час досудового слідства, після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до ч. 2 ст. 200 КПК України, виникли обставини, які вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_1 не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні слідчим суддею раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме: протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, продовжив свою злочинну діяльність та вчинив нові умисні злочини з корисливих мотивів. Так; 01.11.2020, 02.11.2020, 09.11.2020, 09.11.2020, 11.11.2020, 08.12.2020, 09.12.2020 ОСОБА_1 скоїв нові кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України. 30 грудня 2020 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 скеровано для розгляду до Мелітопольського міськрайонного суду; протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від органу досудового слідства та суду, порушуючи встановлений слідчим суддею обов`язок залишати цілодобово місце мешкання, залишив місце мешкання в наступні дні 17.12.2020, 14.12.2020 не повідомивши про це орган досудового слідства. Таким чином, відповідно до ст. 200 КПК України, у сторони обвинувачення виникла необхідність змінити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, у зв`язку з вищевикладеним. На теперішній час ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних злочинів з корисливих мотивів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення яких передбачено покарання до шести років. ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи, в зв`язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інше кримінальне правопорушення з метою збагачення. За місцем проживання не проживає. У зв`язку з чим, є достатні підстави вважати, що він буде і надалі з метою ухилення від кримінального покарання переховуватися від органів досудового розслідування та суду. На думку прокурора, застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Також прокурор просив призначити справу до судового розгляду.

Потерпілі у судове засідання не з`явилися, до суду надійшли заяви про слухання справи за їхньої відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні проти призначення справи до судового розгляду не заперечував. Клопотання прокурора про зміну раніше обраного запобіжного заходу просив залишити без задоволення. Однак підтвердив, що дійсно порушував умови застосованого до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, залишаючи місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, та вчиняв нові кримінальні правопорушення. Через те, що посварився з матір`ю, вона звернулася до суду із заявою про те, що заперечує, щоб він знаходився під домашнім арештом за її адресою.

Захисник обвинуваченого адвокат Гречко О.В. заперечував щодо зміни раніше обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено ризики та неможливість продовження застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2020 обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати місце мешкання з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без використання електронних засобів контролю, строком на 2 (два) місяці.

У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст.177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою – є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Розглядаючи клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово на тримання під вартою, суд дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість зміни запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування підстав для задоволення клопотання. Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд встановив, що доводи є обґрунтованими, а заявлені у клопотанні ризики на даний час існують.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд ( справа «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року), ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя ( справа «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року), вчинення ним подальших правопорушень ( справа «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року.

Між тим, суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового вироку, та це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення, тобто суд повинен враховувати, зокрема, особистість обвинуваченого.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних злочинів з корисливих мотивів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років. ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи, в зв`язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інше кримінальне правопорушення з метою збагачення.

Суд бере до уваги те, що під час досудового слідства, після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до ч. 2 ст. 200 КПК України, виникли обставини, які вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_1 не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні слідчим суддею раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від органу досудового слідства та суду, порушуючи встановлений слідчим суддею обов`язок залишати цілодобово місце проживання, залишив місце проживання у наступні дні 14.12.2020 та 17.12.2020, не повідомивши про це орган досудового слідства, що підтверджуються наданими прокурором у судовому засіданні доказами: рапортами в.о. помічника чергового Мелітопольського ВП ГУНП від 14.12.2020 та 17.12.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , а також поясненнями самого обвинуваченого, наданими у судовому засіданні.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 18.01.2021, адресованої суду, остання зазначила, що її син ОСОБА_1 не виконує обов`язки, покладені на нього ухвалою суду, веде себе агресивно, конфліктує з нею, вживає наркотичні засоби, часто відсутній за адресою місця проживання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2020 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлений обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України. Злочини, вчинення яких інкримінується ОСОБА_1 , вчинені, зокрема, 08.12.2020, 09.12.2020, тобто протягом дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання ризикам, зазначеним вище. Наявні наведені ризики виключають на даний час можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22700 гривень. Суд вважає, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.

При підготовці до судового розгляду прокурором також заявлені клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та виклик в судове засідання осіб для допиту, проти яких не заперечували інші учасники процесу і які підлягають задоволенню.

Враховуючи думку сторін та те, що всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження, та призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Керуючись ст. 217, 314-316, 334, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, на 26 січня 2021 року о 16 годині 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11).

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою – задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 19 січня 2021 року до 19 березня 2021 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання з 19 січня 2021 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 березня 2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику Запорізького СІЗО для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду проголошено 19 січня 2021 року о 13-45 годині.

Суддя: