Постанова № 94243065, 19.01.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6002/20

Номер провадження 3/629/22/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого - Харабадзе К.Ш., секретаря – Фалькової І.М., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яковлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, за слів має малолітню дитину, не працюючого, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікарів не знаходиться, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , якому відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснені права,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

04.12.2020 року о 21 год. 56 хв. ОСОБА_1 в м. Лозова Харківської області, по вул. Комарова керував автомобілем марки ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вказані обставини підтверджуються протоколом серії ДПР18 № 162311 від 04.12.2020 року про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, постановою серії БАА № 806131, протоколом огляду та затримання транспорту, письмовим поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), відповіддю на запит Територіального сервісного центру № 6348 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області, відеозаписом № 672 з бодикамери працівника поліції.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав в повному обсязі, зазначив на безпідставне прискіпливе ставлення до нього з боку працівників поліції, бажав здійснювати свій захист самостійно.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС У країни 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 04.12.2020 року о 21 год. 56 хв. в м. Лозова Харківської області, по вул. Комарова керував автомобілем марки ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння(запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

Відомості, що містяться в цьому протоколі, ОСОБА_1 не заперечував, про що свідчить відсутність у протоколі та в матеріалах справи будь-яких пояснень останнього з цього приводу, його власноручний підпис у протоколі.

Факт законної зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції підтверджується наявністю постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.12.2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП, а також протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 04.12.2020 року.

Відомості, зазначені у цій постанові ОСОБА_1 не оспорював в суді в порядку КАС України, отже у суду немає сумнівів щодо законності зупинки працівниками поліції саме 04.12.2020 року автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, в протоколі зазначені ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, додані відеозапис події, та письмові пояснення свідків події ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно яких вони були свідками того, що в ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе не адекватно, мав хитку ходу та з порожнини рота ОСОБА_1 доносився запах алкоголю, ОСОБА_1 відмовився пройти тест на стан алкогольного сп`яніння пристроєм «Драгер» та відмовився пройти медичний огляд на стан сп`яніння в лікарні.

Клопотань щодо допиту в судовому засіданні свідків, про необхідність виклику до суду для допиту певних осіб від ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС України 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 130 КпАП ), настає за умови, що тому, хто це робить, відомо про такий стан.

Переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних у справі доказах.

Суд критично відноситься до викладеної ОСОБА_1 версії щодо ходу подій у справі про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що в судовому засіданні було підтверджено, що у передбаченому законом порядку працівником поліції пропонувалося проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмова ОСОБА_5 від проведення огляду на стан сп`яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків, в протоколі зазначені ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, до протоколу додані письмові пояснення свідків. Ствердження ОСОБА_1 щодо того, що він не був водієм і не повинен проходити огляд на стан сп`яніння, суд сприймає як надумані з метою уникнути відповідальності за вчинене.

У рішенні по справі « О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП, яке слід накласти на ОСОБА_1 , суд враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність винного, вимоги санкції статті, згідно якої останній притягується до відповідальності, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки правопорушник не має посвідчення водія, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 гривні.

Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Суддя: К.Ш. Харабадзе