Рішення № 94243051, 18.01.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3701/20

Провадження № 2/629/93/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участі секретаря Кремінь М.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, посилаючись на те, що напротязі двох років перебувала у цивільному шлюбі з відповідачем по справі. Від даного шлюбу у них народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відносини з відповідачем не склалися через відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів. З ОСОБА_2 разом не проживають, останній добровільно матеріальної допомоги на її утримання доньки не надає. Відповідач має можливість сплачувати аліменти на неї, як на дружину, з якою проживає дитина, оскільки останній є працездатною особою та може працювати. Вказала, що не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, інших доходів крім соціальних виплат не має. Крім того, має на утриманні неповнолітню дитину від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зв`язку з викладеним, просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання, як цивільної дружини, у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

13 жовтня 2020 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що вимоги позову є безпідставними, необґрунтованими. Вказав, що матеріальну допомогу на утримання дитини надає. З доводами позивача про те, що вони перебували у цивільному шлюбі два роки, не погоджується, оскільки вони проживали окремо один від одного, інколи зустрічалися, інколи ночували разом, але спільне господарство ними не велося взаємних прав та обов`язків, як подружжя, вони не мали. Навіть спроб жити як подружжя без реєстрації у них не було. Заначив, що дійсно визнав дитину, зареєстрував її на своє ім`я, радів її появі на світ. Проте останнім часом став сумніватися у тому, що він дійсно є батьком цієї дитини. Вирішивши впевнитись у дійсності того, що ОСОБА_3 є його дочкою, подав до суду позов про оспорювання батьківства.

26 жовтня 2020 року позивач надала до суду відповідь на відзив, в якому наполягала на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю, у разі неявки відповідача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти на відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони мають дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12 грудня 2019 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №495.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 22.07.2020 року Панютинським старостинським округом Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії довідки Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області за №01-01-33/09/1319 від 17.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 1-єї дитини в розмірі 860,00 грн. та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в розмірі 3114,58 грн.

У відповідності зі ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному із подружжя, як правило у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно (ст.77 СК України).

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні питання про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1 – матері його дитини, суд виходить з того, що в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу останній.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо оспорювання свого батьківства відносно дитини ОСОБА_3 , оскільки позивачем надано суду копію ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.12.2020 року по справі №629/4738/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Лозівського міськрайонного відділу ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про виключення з актового запису про народження відомостей про особу, як батька, з якої вбачається, що заява ОСОБА_2 про відмову від вказаного позову задоволено, провадження у справі закрито, роз`яснено сторонам про недопущення повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, із тих самих підстав.

Суд враховує, що дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем, а відповідач є батьком дитини, є працездатним, а отже може надавати матері своєї дитини матеріальну допомогу на її утримання.

Так, оцінюючи надані позивачем докази та зазначені нею обставини, враховуючи, що відповідач не спростував повідомлені позивачем обставини наявності у нього можливості сплачувати аліменти, також приймаючи до уваги, що відповідач як батько малолітньої дитини повинен утримувати матір його дитини в період догляду нею за дитиною до досягнення останньою трирічного віку, однак матеріальної допомоги на утримання матері не надає, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Задовольняючи позов в повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивач звільнена.

Керуючись 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280 - 284, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 80, 84 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Ширмівка, Погребищенського району, Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м.Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 13 серпня 2020 року і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м.Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , орган, що видав – 6346, дата видачі 20.11.2019 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с.Ширмівка, Погребищенського району, Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Лозівським МРВ ГУМВС України в Харківській області 25 травня 2006 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Суддя Н.А.Смірнова