Вирок № 94241686, 18.01.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/849/18 Провадження № 1-кп/304/19/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

з участю секретаря судового засідання — Соханич Л.Ю.,

прокурора – Бернара В.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

їх захисника – адвоката Ільницького С.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

його захисника – адвоката Кошелі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12018070130000161 від 05 квітня 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, одруженого (має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей), непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, перебуває у цивільному шлюбі (має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей), непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,

та

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, перебуває у цивільному шлюбі (має на утриманні двох неповнолітніх дітей), непрацюючого, громадянина України, раніше судимого:

- вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2020 року за ч. 1 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 1 (один) рік 5 (п`ять) місяців 26 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 березня 2018 року близько 21.00 год, обвинувачений ОСОБА_1 у групі з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні кафе-магазину, що розташований по АДРЕСА_2 , з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, у присутності відвідувачів закладу, розпочав зі ОСОБА_4 сварку, яка переросла у бійку, під час якої обвинувачений ОСОБА_1 наніс потерпілому удар пляшкою з під пива по спині та стільцем по голові, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді «забійної рани тім`яної ділянки голови, забійних саден спини», які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого, продовжуючи хуліганські дії, обвинувачені й надалі знаходячись всередині вказаного кафе-магазину, з метою пошкодження чужого майна, почали розкидати скляні пляшки з під пива, а також пошкодили п`ять стільців, замок вхідних дверей, скло вітрини, десять скляних стаканів та розбили двадцять пляшок пива «Закарпатське», ємністю 0,5 л, чим порушили громадський порядок та спокій громадян та спричинили потерпілому ОСОБА_5 як власнику закладу, матеріальну шкоду на загальну суму 2 095 грн, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що ввечері наприкінці березня 2018 року він разом з іншими обвинуваченими зайшли після роботи до кафе, що по вулиці Центральній в селі Порошково Перечинського району. Там вони вживали спиртні напої, а згодом обвинувачений ОСОБА_6 розпочав спір з потерпілим ОСОБА_7 , в результаті якого між ними виникла бійка, під час якої ними також було пошкоджено майно закладу – стільці, скло вітрини, стакани. Хто саме бив потерпілого він не пам`ятає, оскільки був дуже п`яний, але повністю підтверджує викладені у обвинувальному акті обставини. Просив суворо його не карати, оскільки шкода потерпілим відшкодована у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні також визнав вину, щиро розкаявся та додатково до показів обвинуваченого ОСОБА_1 показав, що наприкінці березня 2018 року вони знаходилися у кафе по вулиці Центральній в селі Порошково Перечинського району, де до них підійшов потерпілий ОСОБА_8 та сказав, що заклад зачиняється, оскільки його дружина працює там барменом. Він схопив його за шию та сказав, що вини покинуть заклад тоді, коли доп`ють, однак тут між іншими обвинуваченими та ОСОБА_7 розпочалася бійка, під час якої ними також було пошкоджено майно закладу. Також просив суворо його не карати, оскільки жалкує про те, що зробили та повністю відшкодували потерпілим шкоду.

Також у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та додатково до показів інших обвинувачених показав, що у 2018 році наприкінці березня, повертаючись додому з роботи з Перечинського ЛХК, зайшли з обвинуваченими до кафе, що в селі Порошково по вулиці Центральній, де замовили горілки. Згодом замовили ще і коли вже були дуже п`яними, то потерпілий ОСОБА_8 попросив їх покинути заклад, оскільки такий вже зачиняється, через що між ними виникла бійка. Потерпілого вдарили вони, але хто саме не знає, оскільки всі брали участь у бійці. Під час сутички також було пошкоджено майно закладу (пиво, стакани). На даний час шкода потерпілим відшкодована ними повністю.

Кримінальне провадження розглядається у відсутності потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , неявка яких з урахуванням положень ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду такого. При прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності потерпілих враховується те, що судом їм своєчасно надіслані повідомлення, у яких вказується про дату, час та місце розгляду справи й те, що в матеріалах провадження наявні їх заяви, у яких вони просять розглядати справу без їх участі, зазначають, що шкоду їм відшкодовано, а відтак претензій до обвинувачених ні морального, ні матеріального характеру не мають.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показами обвинувачених, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

Згідно чинного законодавства України кримінальна відповідальність за хуліганські дії настає у випадку, якщо вони вчинені способами, що грубо порушують громадський порядок, характеризуються особливою зухвалістю і винятковим цинізмом.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року хуліганство – це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Дії, що супроводжувались погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчиненні винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілого, тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалось зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Мотивом грубого порушення громадського порядку є явна неповага до суспільства. При цьому явною (очевидною як для винної особи, так і для потерпілих чи оточуючих) неповагою до суспільства вважається прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

З урахуванням наведеного та досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні (злочині) і кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили нетяжкий злочин.

Як особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем проживання характеризуються позитивно, на диспансерному обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченим, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повне відшкодування шкоди обом потерпілим, а також наявність на утриманні у всіх обвинувачених неповнолітніх дітей.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченим, суд, в межах пред`явленого обвинувачення, не знаходить.

Призначаючи покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. За змістом зазначеного закону покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2015 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, беручи до уваги інформацію, викладену у досудових доповідях, згідно якої орган пробації зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачуються вперше, вважає, що виконання ними покарання без ізоляції від суспільства можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень, а щодо ОСОБА_3 , що його виправлення можливе лише у винятковому випадку, а також враховуючи тяжкість злочину, особи винних, які свою вину визнали повністю, щиро розкаялися, добровільно відшкодували завдану шкоду, є молодими за віком, мають на утриманні неповнолітніх дітей, враховуючи позиції потерпілих та всіх учасників розгляду, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини 2 статті 296 КК України з їх звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Строки застосування запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання закінчилися 10 серпня 2018 року, протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обиралися, на даний час клопотань про обрання таких суду не подано, отже питання щодо них судом не розглядається.

Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий: Ганько І. І.