Вирок № 94239118, 18.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13971/20

Провадження № 1-кп/127/580/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2021 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретарі судового засідання: Жовмір А.І., Свистун О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2020 р. за № 12020020020000784 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одруженого, який має малолітню дитину, непрацюючого, громадянина України, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Петришина П.І., Лащук О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Слабого О.В.,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 року з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. 29.04.2020 року відповідно до розстановки сил та засобів Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, екіпаж "Юнкер-105" у складі поліцейських вказаного Управління поліції - поліцейського ОСОБА_2 та інспектора ОСОБА_3 , під час несення служби забезпечували публічну безпеку та громадський порядок на території м. Вінниці. Під час виконання вказаними працівниками поліції службових обов`язків, 28.04.2020 року близько 23 год. 38 хв. по спецлінії «102» від оперативного чергового було отримано виклик з приводу того, що особа потребує допомоги за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши за вищевказаною адресою, вказані працівники поліції виявили ОСОБА_4 , яка звернулась з усним повідомленням про те, що її брат ОСОБА_1 за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняє насильство в сім`ї відносно неї, їх матері та своєї дружини, а саме - застосовує фізичну силу. Проїхавши до місця, яке вказала ОСОБА_4 та, зайшовши до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виявили ОСОБА_4 , який у присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у стані алкогольного сп`яніння та поводив себе агресивно, намагався вчинити бійку з працівниками поліції та кинув у напрямку їхнього місця перебування ліхтар та кружку. Поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запропонували ОСОБА_4 припинити протиправні дії і вийти на вулицю, повідомивши, що в разі продовження протиправних дій він буде притягнутий до відповідальності, після чого працівники поліції вийшли з будинку та очікували ОСОБА_4 біля вхідних дверей до будинку, однак, на попередження ОСОБА_4 не відреагував та, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються працівниками правоохоронного органу, відмовившись виконати їх законні вимоги, вийшов до виходу з будинку, біля якого перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тримаючи в руках мисливську рушницю «ТОЗ 34» та на руці маючи підсумок для набоїв. В подальшому ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на погрозу вбивством працівникам правоохоронного органу, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають при виконанні службових обов`язків, діючи умисно, почав рух у їх сторону із усним висловленням погрози вбивством, при цьому заряджаючи набої до мисливської рушниці "ТОЗ 34" та спрямовуючи її на працівників поліції, які сприйняли дану погрозу як реальну та таку, що може бути втілена у життя, а тому одразу ж вибігли з подвір`я та сховались за паркан. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 вийшов за працівниками поліції на подвір`я з висловленням погрози вбивством, після чого через деякий час ОСОБА_4 забіг до приміщення будинку та зачинився.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав, що дійсно вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що у вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та просить вибачення у потерпілих, завіряє суд, що подібне більше не повториться. Просить суд його суворо не карати та врахувати, що він одружений, має малолітню дитину.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак надали до суду заяви про проведення судового розгляду у їх відсутності.

Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілих, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілих, які надали відповідні заяви.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 345 Кримінального кодексу України, як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховуючи положення статті 12 Кримінального кодексуУкраїни, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також суд враховує відсутність будь-яких майнових вимог потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до обвинуваченого.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

При цьому суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро кається та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить не позбавляти його волі та суворо не карати.

Суд вважає, що викладені обставини дають підстави вважати можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 345Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину) із звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно положень ст. 75 Кримінального кодексу України та з покладенням на нього обов`язків згідно ст. 76 Кримінального кодексу України.

Суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2020 року на майно, яке було вилучене 29.04.2020 року під час огляду будинку АДРЕСА_1 , а саме, предмет, ззовні схожий на гладкоствольну рушницю марки «ТОЗ 34» серійний номер НОМЕР_1 , яку було поміщено до чохла; 9 предметів, ззовні схожих на гільзи з маркуванням «Торнадо, 70 мм, 34 г, 12», які були поміщені до спецпакету НПУ ГСУ № INZ 2013960; змив з поверхні спускового гачка предмету, ззовні схожого на гладкоствольну рушницю, який було поміщено до паперового конверту, скріпленого підписами понятих та слідчого; змив з поверхні ців`я предмету, ззовні схожого на гладкоствольну рушницю, який було поміщено до паперового конверту, скріпленого підписами понятих та слідчого; дозвіл на зброю, виданий на ім`я ОСОБА_1 та патронташ, які поміщено до спецпакету НПУ ГСУ № INZ 2013959, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 345 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину), та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку виконає покладені на нього обов`язки та не вчинить нового кримінального правопорушення.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2020 року на майно, яке було вилучене 29.04.2020 року під час огляду будинку АДРЕСА_1 , а саме, предмет, ззовні схожий на гладкоствольну рушницю марки «ТОЗ 34» серійний номер НОМЕР_1 , яку було поміщено до чохла; 9 предметів, ззовні схожих на гільзи з маркуванням «Торнадо, 70 мм, 34 г, 12», які були поміщені до спецпакету НПУ ГСУ № INZ 2013960; змив з поверхні спускового гачка предмету, ззовні схожого на гладкоствольну рушницю, який було поміщено до паперового конверту, скріпленого підписами понятих та слідчого; змив з поверхні ців`я предмету, ззовні схожого на гладкоствольну рушницю, який було поміщено до паперового конверту, скріпленого підписами понятих та слідчого; дозвіл на зброю, виданий на ім`я ОСОБА_1 та патронташ, які поміщено до спецпакету НПУ ГСУ № INZ 2013959, - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - диск із відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період часу з 28.04.2020 року з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. 29.04.2020 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази у кримінальному провадженні - предмет, ззовні схожий на гладкоствольну рушницю марки «ТОЗ 34» серійний номер НОМЕР_1 , яку було поміщено до чохла; дозвіл на зброю, виданий на ім`я ОСОБА_1 та патронташ, які поміщено до спецпакету НПУ ГСУ № INZ 2013959, які відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 29.04.2020 року та квитанції №813 від 24.06.2020 року передані до кімнати зберігання речових доказів Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_1 .

Речові докази у кримінальному провадженні - 9 предметів, ззовні схожих на гільзи з маркуванням «Торнадо, 70 мм, 34 г, 12», які були поміщені до спецпакету НПУ ГСУ № INZ 2013960; змив з поверхні спускового гачка предмету, ззовні схожого на гладкоствольну рушницю, який було поміщено до паперового конверту, скріпленого підписами понятих та слідчого; змив з поверхні ців`я предмету, ззовні схожого на гладкоствольну рушницю, який було поміщено до паперового конверту, скріпленого підписами понятих та слідчого, – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілим та прокурору.

Суддя