Ухвала суду № 94238775, 18.01.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/46/21

2/0187/199/21

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"18" січня 2021 р. смт. Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним фіктивного правочину, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Мікомп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазопт» і Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Кам`янської міської ради,-

В С Т А Н О В И В :

16.01.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним фіктивного правочину, треті особи: ТОВ «Телерадіокомпанія Мікомп», ТОВ «Укргазопт» і Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Кам`янської міської ради, підписана адвокатом Орловою О.А.

У позові представник позивача посилається на те, що ОСОБА_2 безпосередньо належала частка розміром 90% статутного капіталу зазначеного ТОВ «Телерадіокомпанія Мікомп», яка відповідає внеску в розмірі 791 100грн., а також опосередковано належить решта статутного капіталу в розмірі 10%, оскільки Відповідач є одноосібним власником другого учасника ТОВ - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторгова фірма «Мікомп». Після постановлення 04.08.2017 Петриківським районним судом ухвали про відмову в накладенні арешту на майно ОСОБА_2 , останній здійснив фіктивне безоплатне відчуження вказаних корпоративних прав, на користь власного сина - ОСОБА_3 . На виконання цього правочину між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено відповідний акт приймання-передачі частки та подано державному реєстратору.

В подальшому корпоративні права було відчужено на користь ТОВ «Укргазопт».

Після цього корпоративні права декілька разів фіктивно по черзі відчужувалися між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Укргазопт», що підтверджує фіктивний характер відчуження частки.

Таким чином представник позивача просить визнати недійсним фіктивний правочин, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та оформлений актом приймання-передачі частки у розмірі 90% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Мікомп» (код в ЄДРПОУ 25005406), на підставі якого відбувся перехід права власності на цю частку до ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження за вказаним позовом суд виходить з наступного.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (статті 55, 124).

Статтею 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950 далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Положеннями ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) визначено, справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

При цьому, в пункті 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК).

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч. 1 ст. 167 ГК України

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України)

Згідно з ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З огляду на наведені положення статті 167, 55 ГК України корпоративні права характеризуються такими ознаками:

1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації;

2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією,

3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

За наданими роз`ясненнями в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа) (п. 3).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу й характер спірних правовідносин.

Спір, що надійшов на вирішення суду не витікає з сімейних чи спадкових правовідносин.

Таким чином, враховуючи суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним фіктивного правочину за яким відбувся перехід права власності на частки у розмірі 90% статутного капіталу ТОВ «Телерадіокомпанія Мікомп» такими, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Так ж позиція, висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 907/738/16 де позивач звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ про визнання недійсним договору про купівлю-продаж частки в статутному капіталі ТДВ "Селена". Позов мотивовано тим, що: при укладенні договору відповідач шляхом зловживання довірою вчинив дії, спрямовані на незаконне заволодіння належною позивачу часткою в статутному капіталі ТДВ "Селена"; вказаний правочин укладений позивачем внаслідок введення його в оману, під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах; сторонами не було обумовлено такої істотної умови договору як ціна частки; зі сторони покупця не було вчинено жодних дій, спрямованих на оплату відчуженої частки; спірний договір підлягав нотаріальному посвідченню; дружиною позивача не надавалась згода на вчинення оспорюваного правочину. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2018 у справі №907/738/16 залишено без змін. Отже, Касаційний господарський суд дійшов висновку про вирішення спору по суті в порядку господарської юрисдикції.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.07.2018 у справі №907/738/16 у подібних правовідносинах.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки вказані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

При цьому, позивачеві роз`яснити його право звернутися до Дніпропетровського господарського суду з вищевказаними позовними вимогами, що є повноважним судом для розгляду таких вимог.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкриті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним фіктивного правочину, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Мікомп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазопт» і Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Кам`янської міської ради.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду

Суддя:В. О. Говоруха