Ухвала суду № 94238305, 19.01.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8389/20

1-кп/212/325/21

У Х В А Л А

19 січня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Власенко М.Д., за участю секретаря – Яцик А.Д., прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 – Малініна Р.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Голубок М.В., обвинуваченої – ОСОБА_2 та її захисника – адвоката Готовського С.В., обвинуваченої – ОСОБА_3 та її захисника – адвоката Орлова В.І., обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката –Верхуші Я.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12020040730001896 від 09.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в с т а н о в и в:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, оскільки на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченим такої міри запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Голубок М.В. заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили змінити на домашній арешт, мотивуючи тим, що підозра є необґрунтованою, у обвинуваченого наявне неофіційне місце роботи та постійне місце проживання.

Обвинувачена ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на домашній арешт із забороною залишати житло у нічний час, посилаючись на недоведеність ризиків, вказаних прокурором, а також наявності у неї постійного місця проживання та малолітньої доньки, яка на час її затримання перебуває під наглядом соціальних служб. Крім того, вважала невірною кваліфікацію її дій, оскільки не є наркозалежною особою, а наркотичні засоби купувала під впливом свого чоловіка.

Захисник – адвокат Готовський С.В. підтримав клопотання обвинуваченої ОСОБА_2 .

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисника – адвокат Орлов В.І. заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати домашній арешт в нічний час, вказуючи, що обвинувачена мала групу інвалідності, яку не змогла продовжити, має постійне місце проживання та соціальні виплати. Крім того обвинувачена ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 мешкали до затримання однією родиною, мають родичів, які можуть їх забезпечити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат – Верхуша Я.О., заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили також обрати домашній арешт в нічний час, оскільки обвинувачений мав групу інвалідності, до затримання перебував на замісній терапії в КПНД, працював, крім того має ряд невиліковних захворювань.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 60 днів, при цьому враховує, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу.

Судом встановлено, що 25.11.2020 року обвинуваченим ухвалою суду було продовжено строк тримання під вартою до 23.01.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного джерела доходу, міцних сімейних та соціальних зав`язків, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує дані про особу обвинуваченої, наявність постійного місця проживання, неповнолітньої дитини, відсутність постійного джерела доходу, а також те, що обвинувачена ОСОБА_2 , будучи засудженою за вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, знову, в період іспитового строку за попереднім вироком обґрунтовано підозрюється у збуті наркотичних засобів, а також тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання її винною, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою або на підтвердження міцних сімейних, соціальних зв`язків в місці їх постійного проживання, наявності місця роботи чи навчання суду не надано. Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на даному етапі, судом не встановлено та сторонами не доведено.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує дані про її особу, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного підтвредженого джерела доходу, міцних сімейних та соціальних зав`язків, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання її винною, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Суд враховує надані стороною захисту відомості щодо наявності у ОСОБА_3 групи інвалідності, строк встановлення якої сплинув 01.11.2020 року, однак не вважає вказані обставин єдиним стимулюючим фактором, який переважав би ризику її ухилення від суду, ризику продовження злочинної діяльності або можливого впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою або на підтвердження міцних сімейних, соціальних зв`язків в місці її постійного проживання, наявності родини й утриманців, наявності місця роботи чи навчання суду не надано.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку тримання під вартою та можливість застосування альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує дані про його особу, наявність постійного місця проживання, відсутність постійного офіційного джерела доходу, міцних сімейних та соціальних зав`язків, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Суд враховує надані стороною захисту відомості щодо наявності у ОСОБА_4 групи інвалідності, строк встановлення якої сплинув 01.07.2020 року, інформацію щодо наявності хронічних захворювань та проходження замісної терапії від наркотичної залежності, однак суд не вважає вказані обставин єдиним стимулюючим фактором, який переважав би ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, ризику продовження злочинної діяльності або можливого впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою або на підтвердження міцних сімейних, соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявності родини й утриманців, наявності місця роботи чи навчання суду не надано.

Таким чином, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий, оскільки обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених на даному етапі, судом не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, суд також вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати і не зменшились на час розгляду клопотання прокурора, а продовження строку тримання обвинувачених під вартою є виправданим, оскільки судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими ряду тяжкох злочинів, пов`язаних з незаконним обігом особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинених за місцем їх постійного мешкання, а також високий ступень ризику ухилення та переховування обвинувачених від суду, ризику можливого впливу на свідків, які не допитані судом, а також ризику вчинення інших кримінальних правопорушень або продовження кримінальних правопорушень, у якому обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , тому суд вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених під час судового розгляду даного кримінального провадження.

З урахуванням стадії судового розгляду кримінального провадження, суд вважає, що застосований до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, кожному окремо, на строк 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 331, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів - до 19 березня 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 днів - до 19 березня 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк 60 днів - до 19 березня 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на строк 60 днів - до 19 березня 2021 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу – відмовити.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконання, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з моменту проголошення. Особами, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: М. Д. Власенко