Ухвала суду № 94238048, 19.01.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/248/21

Провадження № 1-кс/210/145/21

"19" січня 2021 р.

Слідча суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участю секретаря судового засідання Кубаєвої В.В.,

сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Куріленко С.О., підозрюваний ОСОБА_1 , за участі слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Штемберського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Штемберського В.О., погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Куріленко С.О., поданого в межах кримінального провадження, внесеного 24 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001258, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, перебуває у шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 січня 2021 року надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному належать до категорії тяжких. Крім того, відносно підозрюваного 16 січня 2021 року постановлено вирок за аналогічний злочин, а саме за частиною 3 статті 185 КК України, а також обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, відносно ОСОБА_1 в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину за частиною 3 статті 185 КК України. Крім того, зазначив, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки фактично він з дитиною та дружиною не проживає, обов`язки по утриманню дитини не здійснює.

Підозрюваний, не заперечуючи обґрунтованості підозри, просив суд застосувати відносно нього домашній арешт, оскільки він щиро кається у скоєному та бажає виправитись та до винесення вироку залишитись на волі, щоб виховувати малолітню дитину. Зазначив, що в нього був тяжкий період в житті, що змусило його вчинити кримінально карані дії, однак до постановлення вироків, він має намір спілкуватись з малолітньою дитиною та взяти участь у її вихованні.

Виклад обставин та правова кваліфікація

В провадженні СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 24 листопада 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001258 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 Дніпропетровської області.

Під час досудового розслідування встановлено, що 16.11.2020 року, у період часу з 04:00 год. по 05:00 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, проходячи біля заднього фасаду будівлі Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням біології, розташованої по вулиці Героїв АТО 48 у Металургійному районі м. Кривого Рогу, через металопластикові вікна першого поверху вказаної будівлі, побачив розташований на столі кабінету комп`ютерний системний блок та монітор. У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинним намір на таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення у вказане приміщення.

Так, ОСОБА_1 , у цей же час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний намір скерований на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення, використовуючи викрутку, яку мав при собі, віджав метало пластикове вікно кабінету приймальної Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням біології та проник до її приміщення.

Надалі, ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю свідків, обстановкою, яка склалася, діючи таємно, умисно, повторно, протиправно, зі стола вказаного приміщення викрав майно, яке перебуває у власності Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням біології, а саме: системний блок комп`ютеру марки «FOUNDER» з процесором «INTEL PENTIUM G630», материнською платою «FOUNDER H-61H2-AM» socket 1155, пам`яттю DDR3 на 2\250Gb вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4122 від 12.12.2020 становить 1933,33 гривні, та монітор марки «FOUNDER», моделі «TFT-LCDfl19wl», який майнової цінності для установи не представляє.

Після чого з викраденим майном із місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та завдавши Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням біології майновий збиток на суму 1933,33 гривень.

Обґрунтування клопотання.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, про що йому було повідомлено про підозру 19 січня 2021 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12020040710001258.

Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.11.2020р., досудове розслідування у кримінальному провадженні 12020040710001258 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_1 19 січня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185КК України, за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 19.01.2021р.

Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція частини 3 статті 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Під час розгляду клопотання встановлено, що відносно ОСОБА_1 16 січня 2021 року постановлено вирок (не набрав законної сили), за частиною 3 статті 185 КК України за обвинуваченням у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення. Епізоди злочинної діяльності, які інкримінувались ОСОБА_4 стосувались періоду з 14 листопада 2020 року та 15 листопада 2020 року. Цим же вироком продовжено цілодобовий домашній арешт.

Слідчим суддею встановлено, що відносно ОСОБА_1 в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу здійснюється кримінальне провадження за частиною 3 статті 185 КК України за обвинуваченням у крадіжці, поєднаної з проникненням до приміщення.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, а саме: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення»

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження слідчим суддею приходить до висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Для визначення причетності ОСОБА_1 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: протоколом огляду місця події від 16.11.2020 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 10.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 03.12.2020 року; пред`явленням особи для впізнання по фотознімкам із свідком ОСОБА_6 від 27.11.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.12.2020 року; висновком експерта №4122 від 12.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.01.2021 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_8 від 14.01.2021 року; показаннями підозрюваного ОСОБА_1 від 19.01.2021 року; протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_1 від 19.01.2021 року.

Так з досліджених матеріалів встановлено, що речі, які були таємно викрадені з Криворізької загальноосвітньої школи № 7, розташованої в Металургійному районі міста Кривого Рогу були здані ОСОБА_9 до ломбарду за певну грошову суму, і цю обставину підозрюваний обґрунтував скрутним становищем та необхідністю у грошових коштах.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри, яка пред`явлена ОСОБА_4 .

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 впродовж незначного часу вчинив ряд діянь, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення за частиною 3 статті 185 КК України, обґрунтовуючи свою поведінку складним періодом в житті. Встановлено, що 19 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який продовжено до набрання вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 16 січня 2021 року законної сили.

Однак, наявність домашнього арешту за вироком, що не набрав законної сили не є безумовною обставиною, яка нівелює ризик можливості зміни ним місцезнаходження з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, і тим самим ухилення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Вказаний ризик збільшується тим, що відносно підозрюваного здійснюється ще одне кримінальне провадження за частиною 3 статті 185 КК України в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Достатнього обґрунтування ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України - незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності – не встановлено, тому слідча суддя не бере заявлений ризик до уваги.

Крім того, також обґрунтованим є ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні декількох епізодів злочинної діяльності за частиною 3 статті 185 КК України, які є корисливими тяжкими злочинами, та за двома з яких вже постановлено вирок, що наразі не набув законної сили.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само і вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1 та 5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред`явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 6 (шести) років позбавлення волі, з урахуванням статті 70 КК України, оскільки кримінально-карані діяння вчиненні в незначний проміжок часу; відсутні підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні.

Слідчий суддя також зазначає, що на момент обрання запобіжного заходу встановлено, що ОСОБА_4 не проживає із сім`єю, що стало підставою для ініціювання позову про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, що визнає сам підозрюваний. Тому твердження про наявність міцних соціальних зв`язків не є обґрунтованим.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Підозрюваному не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як до останнього такий захід вже застосовувався, крім того ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, відсутні відомості про наявність стійких соціальних з"язків, тому є достатньо підстав вважати, що він не зможе виконувати покладені на нього судом обов`язки.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв`язку із відсутності письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Штемберського В.О, погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Куріленко С.О., поданого в межах кримінального провадження, внесеного 24 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001258, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 19 січня 2021 року до 18 березня 2021 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п"ять тисяч чотириста ) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: одержувач платежу-ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України : прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Штемберського В.О., прокурорів Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Куріленко С.О., Тузова С.С.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 19 січня 2021 року о 17год.00хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).

Слідча суддя: О. В. Чайкіна