Рішення № 94234288, 19.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Київ № 640/6189/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини А 0139

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 з позовом до військової частини А 0139 в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А 0139 щодо не видачі довідки про вартість речового майна ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину А 0139 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині не видачі йому довідки про вартість речового майна, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що останнім не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки позивачу була надана відповідь в якій зазначено, що компенсація за невикористане речове майно не нараховується, а відтак довідка не видається, оскільки позивач проходив військову службу менше 5 років.

Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 0139.

Так, наказом командира військової частини від 12.02.2018р. № 20-РС позивач звільнений з військової служби х 12.02.2018р.

05.02.2020р. позивач звернувся із заявою до військової частини А 0139 в які просив видати довідку про вартість речового майна.

Листом військової частини А 0139 від 26.02.2020р. № 19/543 позивача повідомлено про те, що компенсація за невикористане речове майно не нараховується, а відтак довідка не видається, оскільки термін військової служби позивача складає менше 5 років.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині видачі довідки про вартість речового майна, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок; і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і прав;овий 79;ахист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) передбачає, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 (далі - Порядок) передбачає, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

П. 3 Порядку визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно п. 4, 5 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п. 5 Порядку).

З аналізу вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Матеріалами справи підтверджується, що позивача з 21.12.2019 року виключено із списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення, проте не було видано довідки встановленого зразка про вартість неотриманого речового майна.

Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

У зв`язку з тим, що з позивачем не було проведено повного розрахунку, останній звернувся 05.02.2020р. до відповідача про виготовлення довідки про вартість не отриманого речового майна.

В п. 4 Порядку передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів. (Постанова Верховного Суду від 23.08.2019 року у справі № 2040/7697/18, адміністративне провадження № К/9901/16211/19).

З вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо відсутності у позивач права на отримання такої довідки, оскільки останній звернувся не у встановленій формі, а саме не з рапортом та після звільнення з військової служби, суд вважає помилковими та необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на абз.10 п.4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затв. наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 (з наступними змінами, далі - Інструкція), згідно якого особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі, то суд вважає таке необґрунтованим, з огляду на таке.

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач підпадає під дію вказаної норми, оскільки не підтверджено, що останній був звільнений в запас або у відставку при тому, що був прийнятий на військову службу за контрактом із запасу.

Таким чином, в даному випадку підлягають застосуванню положення абз. 13 п. 4 розділу ІІІ Інструкції, якими право отримання грошової компенсації за неотримане речове майно не ставиться в залежність від календарної вислуги.

Разом з тим, варто зазначити, що згідно Інструкції, грошова компенсація вартості речового майна надається військовослужбовцям за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, то згідно з ч. 1 ст. 91 Закону № 2011 порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Порядком № 178 така умова компенсації вартості за не отримане речове майно не передбачена.

Згідно з ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, суд застосовує Порядок № 178, як нормативний акт вищої сили, а не наказ Міністерства оборони України.

Таким чином, аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави суду для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 0139 щодо не видачі довідки про вартість речового майна ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати військову частину А 0139 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська