Рішення № 94233522, 19.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 р. Справа № 520/17288/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області від 16.06.2020 року в переведенні ОСОБА_1 , з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області здійснити переведення ОСОБА_1 , з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, - починаючи з 10 червня 2020 року (з дня звернення із заявою), з врахуванням довідок про складові частини заробітної плати, виданих ГУ Держпродспоживслужби в Харківський області: вих.№42 від 06.06.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 10.06.2020 року, позивач звернувся у Вовчанський відділ з обслуговування громадян ГУ ПФУ в Харківський області із заявою щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно закону України «Про державну службу». Проте, рішенням пенсійного органу №1355 від 16.06.2020 року відмовлено позивачу в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", оскільки стаж державної служби ОСОБА_1 складає 9 років 11 місяців 5 днів, тоді як необхідно 20 років стажу державної служби. Позивач вважає протиправною таку відмову, оскільки на момент звернення до пенсійного органу позивач досягнув 62 років та мав стажу державної служби 23 роки 5 місяців 27 днів, що є достатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Згідно наданих документів позивач станом на 01.05.2016 року має стаж роботи на посаді державного службовця, з дня встановлення рангу тобто з 26.12.2005 року по 30.11.2015 року має 09 років 11 місяців 5 днів стажу державного службовця. До стажу державного службовця неможливо включити періоди з 10.05.1980 р. по 31.10.1981 р. - служба в лавах Радянської Армії., з 26.11.1993 р. по 27.03.2005 р., з 28.03.2005 р. по 25.12.2005 р., оскільки за ці періоди роботи відсутня інформація присвоєння рангів державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІІ від 16.12.1993 року.

У відзиві представник відповідача також наголошував, що дія пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ в даному випадку не поширюється на позивача, оскільки станом на 01.05.2016 позивач, не мав 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося сторонами, позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (а.с. 19 - 20), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , виданого 18.07.2018, термін дії - довічно) (а.с. 21).

10.06.2020 року, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Харківський області із заявою щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно закону України «Про державну службу».

Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Харківський області №1355 від 16.06.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" у зв`язку із відсутністю права на даний вид пенсії (а.с. 9).

В обґрунтування відмови в рішенні пенсійним органом вказано, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (01.05.2016 року): займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; зберігається право для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі.

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця.

Проте, стаж державної служби ОСОБА_1 з дня встановлення йому рангу, тобто з 26.12.2005 року по 30.11.2015 року складає 9 років 11 місяців 5 днів.

У відзиві на позов представником пенсійного органу також зазначено, що до стажу державної служби ОСОБА_1 неможливо включити періоди з 10.05.1980 р. по 31.10.1981 р. - служба в лавах Радянської Армії., з 26.11.1993 р. по 27.03.2005 р., з 28.03.2005 р. по 25.12.2005 р., оскільки за ці періоди роботи відсутня інформація присвоєння рангів державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІІ від 16.12.1993 року.

Зважаючи на відсутність у позивача потрібного 20-річного стажу державного службовця, право на пенсію державного службовця у нього відсутнє.

Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу, оформленого рішенням №1355 від 16.06.2020 року, в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір у цій справі, судом має бути встановлено наявність у позивача 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, досягнення ним певного віку та чи наявні підстави для переведення позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”, а також правомірність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Харківській області №1355 від 16.06.2020 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії державного службовця.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України “Про державну службу” № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII), у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців, зокрема, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визнано, що втратив чинність Закон України “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII та Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 від 27.11.1981 року, ОСОБА_1 з 10.05.1980 року по 30.10.1981 року проходив службу в лавах Радянської Армії.

З 26.11.1993 року по 27.03.2005 року позивач займав посаду завідувача прикордонного пункту карантину рослин (ППКР) шосе Вовчанськ» Державної інспекції з карантину рослин по Харківський області.

З 28.03.2005 року по 28.12.2012 року позивач перебував на посаді завідувача-держінспектора прикордонного пункту карантину рослин (ІІПКР) «Плетенівка» Державної інспекції з карантину рослин по Харківський області.

26.12.2005 року позивачу присвоєно 12 ранг державного службовця. Присягу державного службовця прийняв 27.12.2005 року.

08.01.2007 року позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця.

З 29.12.2012 року по 30.11.2015 року позивач (за переводом) перебував на посаді головного спеціаліста відділу - державного інспектора відділу фітосанітарного контролю на митному кордоні Державної фітосанітарної інспекції Харківської області.

30.11.2015 року позивача звільнено з роботи за згодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України) (а.с. 12 - 18).

Вказана вище інформація також підтверджена довідкою № 9.0/19 від 02.06.2020 року, видану Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області (а.с. 10).

Проходження позивачем служби в лавах Радянської Армії у вказаний вище період також підтверджено копією військового квитка ВП № 054592 (а.с. 22).

Відповідачем не ставиться під сумнів достовірність наведеної в трудовій книжці та військовому квитку позивача інформації.

Суд звертає увагу, що оскаржуваним рішенням та відзивом на позов підтверджено зарахування пенсійним органом до стажу державної служби позивача періодів його роботи з 26.12.2005 року по 30.11.2015 року, що складає 09 років 11 місяців 5 днів.

Проте, відповідач заперечує можливість зарахування періодів проходження військової служби з 10.05.1980 року по 30.10.1981 року, а також роботи в Державній інспекції з карантину рослин по Харківський області з 26.11.1993 року по 27.03.2005 року та з 28.03.2005 року по 25.12.2005 року до стажу державної служби, оскільки відсутні відомості про присвоєння позивачу у відповідні періоди рангу державного службовця.

Суд не погоджується з таким висновком пенсійного органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

За пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, цей Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.

До 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 3 травня 1994 року №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Пунктом 3 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

За змістом п. 4 Порядку визначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Згідно записів військового квитка НОМЕР_4 , позивач з 10.05.1980 року по 30.10.1981 року проходив службу в лавах Радянської Армії.

Також в трудовій книжці НОМЕР_3 від 27.11.1981 року міститься запис щодо проходження позивачем військової служби у вказаний вище період.

За змістом ст.2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 6 Закону №2232 визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що проходження позивачем строкової військової служби у період з 10.05.1980 року по 30.10.1981 року в Збройних Силах СРСР підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується зі змістом постанови Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі №569/350/17, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Щодо зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача в Державній інспекції з карантину рослин по Харківський області з 26.11.1993 року по 27.03.2005 року та з 28.03.2005 року по 25.12.2005 року, слід також зазначити наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про карантин рослин" від 30 червня 1993 року №3348-XII (в редакції, яка діяла до 01.01.2004 року) (далі - Закон №3348-XII), головні, провідні спеціалісти та спеціалісти всіх категорій прикордонних обласних, обласної, міської інспекції з карантину рослин, завідуючі прикордонними пунктами з карантину рослин в морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах, на головпоштамтах або шосейних шляхах за посадою є одночасно державними інспекторами з карантину рослин відповідної території або пункту.

Згідно положень статті 13 вказаного вище Закону №3348-XII (в редакції, яка діяла з 01.01.2004 року до 21.02.2006 року), організація та здійснення державного контролю з карантину рослин покладаються на головних державних інспекторів з карантину рослин України, їх заступників і державних інспекторів з карантину рослин.

Державними інспекторами з карантину рослин є спеціалісти Державної служби з карантину рослин України.

На посадових осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з карантину рослин, поширюється дія Закону України "Про державну службу" (3723-12).

Відповідно до положень ст. 9 Закону (в редакції, яка діяла з 21.02.2006 року), державними інспекторами з карантину рослин є спеціалісти Державної служби з карантину рослин України. На посадових осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з карантину рослин, поширюється дія Закону України "Про державну службу" (3723-12). Посадовим особам, яким надано повноваження державних інспекторів з карантину рослин, стаж державної служби зараховується з дня набрання чинності Законом України "Про карантин рослин".

Також, пунктом 2 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах Головного державного інспектора з карантину рослин України, головних державних інспекторів з карантину рослин Республіки Крим, області і міста Києва, їх заступників, а також головних, провідних спеціалістів та спеціалістів всіх категорій прикордонних обласних, обласної, міської інспекції з карантину рослин, завідуючих прикордонними пунктами з карантину рослин в морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах, на головпоштамтах або шосейних шляхах, які за посадою є одночасно державними інспекторами з карантину рослин відповідної території або пункту, з дня набрання чинності Законом України від 30 червня 1993 р. № 3348-XII (3348-12) "Про карантин рослин" (з 24 серпня 1993 р.); на посадах Головного державного інспектора з карантину рослин міста Севастополя, його заступників, спеціалістів Державної служби з карантину рослин України, які є державними інспекторами з карантину рослин, з дня набрання чинності Законом України від 3 квітня 2003 р. №674-IV (674-15) "Про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин" (з 1 січня 2004 року).

Таким чином, періоди роботи позивача на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Харківський області (після реорганізації - Державна фітосанітарна інспекція Харківської області) з 26.11.1993 року по 30.11.2015 року також зараховуються до стажу державної служби.

Відтак, за умови зарахування періоду проходження позивачем військової служби з 10.05.1980 року по 30.10.1981 року в Збройних Силах СРСР роботи позивача на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Харківський області (після реорганізації - Державна фітосанітарна інспекція Харківської області) з 26.11.1993 року по 26.12.2005 року до стажу державної служби, а також враховуючи зарахований пенсійним органом період роботи позивача з 26.12.2005 року по 30.11.2015 року та той факт, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, становить більше 20 років, який набуто до 01 травня 2016 року (з 1993 року по 2015 рік) на момент звернення 10 червня 2020 року до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії державного службовця позивачу виповнилося 62 роки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тому має право на одержання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Отже, Головним управлінням протиправно відмовлено в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити вимоги адміністративного позову шляхом скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1355 від 16.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, що і є належним способом захистом прав позивача на пенсійне забезпечення, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду проходження військової служби з 10.05.1980 року по 30.10.1981 року, період його роботи на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Харківський області (після реорганізації - Державна фітосанітарна інспекція Харківської області) з 26.11.1993 року по 26.12.2005 року.

В матеріалах справи також міститься довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 43 від 05.06.2020 року, яку видану Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що 10.06.2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". Отже, пенсія державного службовця (переведення на вказану пенсію) позивачу повинна бути призначена з дати його звернення - 10.06.2020 року.

Отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 10.06.2020 року згідно його заяви, здійснивши нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії з 10.06.2020 року враховуючи довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 43 від 05.06.2020 року, видану Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.

За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Питання щодо понесених позивачем судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1355 від 16.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження військової служби з 10.05.1980 року по 30.10.1981 року, а також період його роботи на посадах в Державній інспекції з карантину рослин по Харківський області (після реорганізації - Державна фітосанітарна інспекція Харківської області) з 26.11.1993 року по 26.12.2005 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 10.06.2020 року згідно його заяви, здійснивши нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії з 10.06.2020 року враховуючи довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 43 від 05.06.2020 року, видану Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко