Рішення № 94233506, 18.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 січня 2021 р. № 520/14153/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "ХАРВЕСТІ" (вул. Соборна, буд. 46, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 38076186) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2020 р. № 1827865/38076186, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 15.07.2020 р. в ЄРПН, що складена Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ";

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної //розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2020 р. № 1840979/380738076186, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 20.07.2020 р. в ЄРПН, що складена Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 15.07.2020 р., складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ" датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме 28.07.2020 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 20.07.2020 р., складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ" датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме 06.08.2020 р.

В обґрунтування позову зазначив, що Приватне підприємство "ХАРВЕСТІ" (далі за текстом – ПП "ХАРВЕСТІ") на виконання приписів ст. 201 Податкового кодексу України через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв`язку направлено до Державної податкової служби податкову накладну № 1 від 15.07.2020 р. та податкову накладну № 2 від 20.07.2020 р. Однак, рішенням посадових осіб контролюючого органу від 12.08.2020 р. № 1827865/38076186 та від 17.08.2020 р. № 1840979/380738076186 у реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку з ненаданням копій документів. Позивач вважає, що такі рішення суб`єкта владних повноважень є неправомірними та такими, що порушують права позивача, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Державної податкової служби у Харківській області наголосило, що позивачем не подано усіх первинних документів на розблокування податкової накладної, а саме копій первинних документів (про, що зазначено у спірних рішеннях), визначених в п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті відповідно до чинного законодавства. На підставі викладено просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що посадовим особам контролюючого органу були надані всі документи, що підтверджують реальність господарської операції. До суду представником позивача були надані відповідні копії цих документів. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Суд зазначає, що Державна податкова служба України не скористалася правом наданим адміністративним процесуальним законодавством України та не надала жодних документів, заперечень та відзиву на позовну заяву.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача однією із вимог просив розглянути справу за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, повідомивши про дату, місце та час розгляду справи.

З цього приводу суд зазначає, що скорочене провадження без виклику сторін не передбачає проведення судового засідання. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України передбачено у виключних випадках проведення судового засідання. Підставою для застосування зазначеного законодавчого припису є або клопотання, або власна ініціатива суду.

Суд наголошує, що вимога представника відповідача, що міститься в прохальній частині відзиву на позовну заяву не носить характеру процесуального документу, оскільки чинний КАС України визначає, що є заявою, клопотанням та запереченням.

Так, статті 166 та 167 КАС України містять чіткі вимоги до форми та змісту заяви, клопотання і заперечення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вимога, яка міститься у відзиві на позовну заяву за правовою природою не є ані клопотанням, ані заявою, ані запереченням.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд наголошує, що оскільки зазначена вимога, заявлена представником відповідача у відзиві на позовну заяву, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, то вона залишається без розгляду.

Повернення в даному випадку виконати фактично неможливо, оскільки зазначена вимога міститься в процесуальному документі – відзиві на позовну заяву.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зазначена справа розглянута пізніше, оскільки довідкою від 18.01.2021 р. по справі 520/14153/2020 підтверджено, що суддя Полях Н.А. в період з 28.12.2020 р. по 17.01.2021 р. перебувала у щорічній відпустці.

Суд наголошує, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "ХАРВЕСТІ" зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців 06.06.2012 року (№ 1 476 102 0000 000761).

Директором та єдиним засновником позивача є ОСОБА_1 . Основним видом діяльності ПП "ХАРВЕСТІ" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код за КВЕД 01.11).

Згідно із довідкою № 1192 10/20-40-55-04-20 від 26.03.2020 р., позивачеві наданий статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 р.

На виконання приписів чинного податкового законодавства України, позивач направив на реєстрацію податкову накладну № 1 від 15.07.2020 р.

Реєстрація в ЄРПН була зупинена 28.07.2020 р. за квитанцією №9180192543.

Підставою зупинення реєстрації стала відсутність коду УКТЗКД/ДКПП товару/послуги 1003 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Згідно до повідомлення № 1 від 06.08.2020 р. вбачається, що ПП "ХАРВЕСТІ" надав відповідачеві письмові пояснення та 26 додатків на підтвердження реальності господарської операції.

Рішенням Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12.08.2020 р. № 1827865/38076186 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 15.07.2020 р. в ЄРПН у зв`язку із ненаданням розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивачем подано скаргу на вищевказане рішення від 19.08.2020 р., що підтверджується квитанцією № 2 від 19.08.2020 р.

Рішенням за результатами розгляду скарги № 45598/38076186/2 від 27.08.2020 р. скаргу залишено без задоволення з підстави ненадання платником податку первинних документів щодо придбання постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів, у т.ч. рахунків-фактури, актів приймання-передачі товарів, накладних.

Окрім того, позивачем була здійснена ще одна господарська операція. На виконання приписів чинного податкового законодавства України, позивач направив на реєстрацію податкову накладну № 2 від 20.07.2020 р. Реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена в ЄРПН 06.08.2020 р. за квитанцією № 9189023445.

Підставою зупинення реєстрації стала відсутність коду УКТЗКД/ДКПП товару/послуги 1003 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари, що на постійній основі постачаються, та їх обсяги постачання дорівнює або перевищує величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Згідно до повідомлення № 2 від 11.08.2020 р. вбачається, що позивач надав відповідачеві письмові пояснення та 22 додатки на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 17.08.2020 р. № 1840970/38076186 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 20.07.2020 р. в ЄРПН у зв`язку із ненаданням первинних документів щодо придбання постачання товарів послуг, вберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів, в т.ч. рахунків-фактури, актів приймання-передачі товарів, накладних.

Позивачем подано скаргу на вищезазначене рішення від 20.08.2020 р.. що підтверджується квитанцією № 2 від 20.08.2020 р.

Рішенням за результатами розгляду скарги №46026 38076186 2 від 28.08.2020 р. скаргу залишено без задоволення з підстави попадання платником податку первинних документів щодо придбання постачання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів, у т.ч. рахунків-фактури, актів приймання-передачі товарів, накладних.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку: б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що ПП "ХАРВЕСТІ" здійснює господарську діяльність із вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках загальною площею 117,73 га, які знаходяться з квітня 2020 р. в оренді від фізичних осіб, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Обсяг посівних площ пшениці озимої займає 49,33 га, ячменю ярого 13,90 га, що підтверджується статистичною формою 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культу р під урожай 2020 р.".

Враховуючи те, що позивач орендував земельні ділянки лише з квітня 2020 р., то і розпочати господарську діяльність на них міг фактично з цього періоду.

Згідно до договору купівлі-продажу посівів від 03.03.2020 р.. укладеного з ФОП ОСОБА_1 , останній передав у власність позивача посіви озимої пшениці на площі 49,3345 га, що знаходяться в с. Бунаково (Бунаківська сільська рада) Лозівського району Харківської області на земельних ділянках, які вказані в акті приймання-передачі земельних ділянок, а позивач прийняв і а їх оплатив.

Дані щодо цієї операції відображені в бухгалтерському обліку, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 1 від 06.08.2019 р. В зазначеній довідці також відображений весь технологічно-господарський процес діяльності позивача.

Для посіву ячменя ярого 2020 р., позивач використав власне насіння, відповідно до накладної-вимоги на відпуск матеріалів № 0000-000001 від 10.04.2020 р.

Задля дотримання технологічного циклу, у зв`язку з відсутністю кадрів та для подальшого здійснення обробки переданих посівів пшениці позивач уклав з ФОП ОСОБА_1 договір на надання послуг з обробітку землі № 2 від 31.03.2020 р., згідно до п. 1.1. якого останній зобов`язався за завданням позивача надати наступні сільсьго-господарські послуги з обробітку земельних ділянок, а саме: догляд за рослинами, внесення добрив, культивація, сівба сільськогосподарських культур, збирання врожаю та інше.

Факт виконання таких послуг підтверджується також актами наданих послуг щодо ячменя за період з 31.03.2020 р. по 13.07.2020 р. та щодо озимої пшениці за період з 02.04.2020 р. по 19.07.2020 р.

Перевезення зібраного врожаю пшениці озимої здійснювалось відповідно до договору № 01/07 від 01.07.2020 р., укладеного з ФОП ОСОБА_2 , згідно до п. 2.1. якого остання зобов`язалася в межах України падати послуги з організації перевезення вантажу.

Зібраний врожай ячменю ярового у загальній 81,16 т був перемішений з поля на транспортний засіб перевізника задля перевезення зберігачеві – Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснопавлівський елеватор": 13.07.2020 р. у кількості 44 920 кг., що підтверджується реєстром № 1 відправки зерна та іншої продукції з поля; 14.07.2020 р. у кількості 36 240 кг., що підтверджується реєстром № 2 відправки зерна та іншої продукції з поля.

Послуги з перевезення були надані в повному обсязі, що підтверджується:

- рахунком на оплату № 15/07 від 15.07.2020 р. на суму 16 232,00 грн.;

- платіжним доручення № 12 від 18.07.2020 р.;

- актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 15/07 від 15.07.2020 р.;

- ТТН № 1 від 14.07.2020 р. відповідно до якої перевезено 36 240 кг ячменю;

- ТТН № 2 від 13.07.2020 р. відповідно до якої перевезено 44 920 кг ячменю.

Зібраний врожай озимої пшениці у загальній 116 520 кг був перемішений з поля на транспортний засіб перевізника задля перевезення зберігачеві – Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснопавлівський елеватор":

- 17.01.2020 р. у кількості 82 582 кг, що підтверджується реєстром № 3 відправки зерна та іншої продукції з поля;

- 18.07.2020 р. у кількості 33 942 кг, підтверджується реєстром № 4 відправки зерна та іншої продукції з поля.

Послуги з перевезення були надані в повному обсязі, що підтверджується:

- рахунком на оплату № 20/07 від 20.07.2020 р. на суму 23 304,00 грн.;

- платіжним доручення № 25 від 21.07.2020 р.;

- актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 20/7 від 20.07.2020 р.;

- ТТН № 05 від 18.07.2020 р., відповідно до якої перевезено 49 920 кг пшениці озимої;

- ТТН № 04 від 17.07.2020 р., відповідно до якої перевезено 55 500 кг пшениці озимої;

- ТТН № 1 від 17.07.2020 р., відповідно до якої перевезено 59 840 кг пшениці озимої.

У зв`язку із відсутністю своїх складських приміщень, та задля подальшого зберігання пшениці озимої до фактичного продажу, позивач уклав договір № 46 від 13.07.2020 р. складського зберігання сільськогосподарської продукції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Краснопавлівський елеватор".

Факт фактичного зберігання ячменю у кількості 81,16 т підтверджується наступними документами:

- рахунком на оплату № 232 від 15.07.2020 р.;

- платіжним дорученням № 11 від 18.07.2020 р.;

- актом-розрахунком № 62 від 15.07.2020 р.;

- актом здачі-приймання робіт № 103 від 15.07.2020 р.;

- податковою накладною № 9 від 15.07.2020 р., що зареєстрована в ЄРПН;

- складськими квитанціями на зерно.

Факт фактичного зберігання пшениці озимої у кількості 116,52 т підтверджується наступними документами:

- рахунком на оплату № 239 від 20.07.2020 р.;

- платіжним дорученням № 23 від 21.07.2020 р.;

- актом-розрахунком № 67 від 20.07.2020 р.;

- актом здачі-приймання робіт № 106 від 20.07.2020 р.;

- податковою накладною № 14 від 20.07.2020 р., що зареєстрована в ЄРПН;

- складськими квитанціями на зерно.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний ячмінь було реалізовано Товаристу з обмеженою відповідальністю "Кернел-трейд" за договором поставки №ХРВ21-00808 від 15.07.2020 р.. що підтверджується наступними документами, актом приймання-передачі зерна № 12 від 15.07.2020 р.; складською квитанцією № 149 від 15.07.2020 р.; карткою аналізу зерна № 11 від 15.07.2020 р.; видатковою накладною № 1 від 15.07.2020 р.; рахунком на оплату № 1 від 15.07.2020 р. на суму 383 745,23 грн.: платіжним дорученням № 1125631 від 16.07.2020 р.; банківською випискою.

За результатами господарської операції була складена податкова накладна № 1 від 15.07.2020 р.

Суд наголошує, що у відповідності до приписів чинного законодавства, позивачем була здійснення реальна господарська операція за наслідками якої складено податкову накладну № 1 від 15.07.2020 р. та направлено для реєстрації в ЄРПН в строки, визначені чинним податковим законодавством.

Окрім того, судом встановлено, що пшениця озима була реалізована Товариству з обмеженою відподальністю "Кернел-трейд" за договором поставки № ХРВ21-01084 від 20.07.2020 р., що підтверджується наступними документами:

- актом приймання-передачі зерна № 29 від 20.07.2020 р.;

- складською квитанцією № 233 від 20.07.2020 р.;

- карткою аналізу зерна № 29 від 20.07.2020 р.;

- видатковою накладною № 2 від 20.07.2020 р.;

- рахунком на оплату № 2 від 20.07.2020 р. на суму 658 407,00 грн.;

- платіжним дорученням № 1127116 від 21.07.2020 р. на суму 548 675,00 грн.;

- банківською випискою.

Суд наголошує, що у відповідності до приписів чинного законодавства, позивачем була здійснення реальна господарська операція за наслідками якої складено податкову накладну № 2 від 20.07.2020 р. та направлено для реєстрації в ЄРПН в строки, визначені чинним податковим законодавством.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї. складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД). які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу. що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку.

Реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1 ) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування: 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку: 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги. що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги. зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, шо для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги. зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги. зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляд питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них:

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є; ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до вимог пунктів 201.1. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Таким чином позивачем на підтвердження виникнення податкових зобов`язань, були надані документальні підтвердження, а саме: надано копію Договору та копію платіжного доручення про попередню оплату виконуваних робіт.

Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, спірні рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому підлягають скасуванню.

За приписами ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 р., (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 р.

За приписами ч. 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом.

Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Таким чином, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом ТОВ "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень не надали до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин щодо винесення спірних рішень.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262,278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ХАРВЕСТІ" (вул. Соборна, буд. 46, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 38076186) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2020 р. № 1827865/38076186, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 15.07.2020 р. в ЄРПН, що складена Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ".

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної //розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2020 р. № 1840979/380738076186, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 20.07.2020 р. в ЄРПН, що складена Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 15.07.2020 р., складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 20.07.2020 р., складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством "ХАРВЕСТІ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Приватного підприємства "ХАРВЕСТІ" (вул. Соборна, буд. 46, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 38076186) суму судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) на користь Приватного підприємства "ХАРВЕСТІ" (вул. Соборна, буд. 46, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 38076186) суму судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 січня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях