Ухвала суду № 94233236, 19.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 січня 2021 року м. Рівне №460/8347/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

Головного управління Національної поліції в Рівненській області доОСОБА_1 про стягнення заборгованості,В С Т А Н О В И В:

Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за предмети однострою, строк експлуатації яких не закінчився, в сумі 7391,26 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Однак, під час розгляду справи, після відкриття провадження в адміністративній справі, судом виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

В силу вимог ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно з ч.5 ст.122 цього Кодексу для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, законодавець встановленими строками обмежує звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може, встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 7391,26 грн.

За правилами положень п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив державну службу в органах Національної поліції України.

14.08.2020 згідно з наказом ГУ НП в Рівненській області №125 о/с позивача звільнено з поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність. Зі змісту даного наказу слідує, що сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 7391,26 грн.

Таким чином, даний спір щодо відшкодування ОСОБА_1 вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, та питань відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час) затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2017 №772 (у редакції наказу МВС від 24.12.2019 №1100), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 за №1224/31092 (далі - Порядок №772).

Згідно з п.10 Розділу 5 Порядку №772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; за власним бажанням; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; через службову невідповідність.

Абзацами 7-9 п.10 Розділу 5 Порядку №772 передбачено, що керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування. Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку.

Іншими словами, у разі звільнення поліцейського зі служби, в т.ч. через службову невідповідність, останній повинен відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Таким чином, підстави, що дають право на пред`явлення позовних вимог до ОСОБА_2 виникли у Головного управління Національної поліції в Рівненській області з дня звільнення відповідача.

Суд враховує, що спори щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Таким чином, спір у цій справі належить до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як зазначалося судом вище, відповідач звільнений зі служби в поліції 14.08.2020.

Отже, починаючи з 14.08.2020, розпочався перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у судовому порядку.

Натомість, Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з даним позовом лише 12.11.2020, тобто, з пропущенням встановленого місячного строку для звернення до суду.

При цьому, суд звертає увагу, що в пункті 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 57 рішення Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Наведене у своїй сукупності дає суду підстави для висновку, що у даній справі Головне управління Національної поліції в Рівненській області повинне було вчасно звернутися до суду з відповідним позовом у вказані строки або заявити про їх поновлення та вказати поважність причин пропуску такого строку звернення, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять.

Наслідки пропущення строків звернення до суду передбачено ст.123 КАС України.

Так, ч.3 ст.123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 256, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за предмети однострою, строк експлуатації яких не закінчився, в сумі 7391,26 грн - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу суду складено 19 січня 2021 року

Суддя Н.С. Гудима