Ухвала суду № 94232887, 19.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14792/20

УХВАЛА

19 січня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 13.01.2020 року про перерахунок та поновлення виплати пенсій за віком;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з дати припинення - 01.01.2015 року, як не працюючому пенсіонеру, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі судом було зазначено, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого, обґрунтованого адміністративного позову відповідно до процесуальних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, передбаченої ч. 1 ст. 123 КАС України, про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду у справі №420/14792/20, та належних доказів поважності причин пропуску позивачем цього строку, а також доказів сплати судового збору.

Копію ухвали суду від 28.12.2020 року позивач отримав у кабінеті особистого користувача в системі «Електронний суд» 30.12.2020 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

04.01.2021 року (під час перебування головуючого судді у відпустці) Мерецький Олександр Леонідович надав до суду уточнений адміністративним позов, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року та виплачувати на визначений пенсіонером банківських рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Також позивачем було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Заявляючи дане клопотання ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, у нього з 1 кварталу по 4 квартал 2019 року відсутній дохід.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі – ЗУ №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 ЗУ №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан фізичної особи. У той же час позивачем не надано доказів, які би в достатньому обсязі доводили зазначений позивачем майновий стан та факт неможливості сплати судового збору під час подачі позову.

Так, на підтвердження свого скрутного майнового становища позивачем було надано до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у неї з 1 кварталу по 4 квартал 2019 року.

Проте, згідно відомостей з адміністративного позову вбачається, що позивач тривалий час проживає не в України, а проживає в іншій державі - Ізраїлі.

Таким чином, сам по собі факт не отримання доходів на території України, враховуючи вказані обставини у позові, не позбавляє позивача права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір, зокрема на території постійного місця проживання станом на теперішній час, тобто в Ізраїлі.

Разом з тим, будь-яких інших документів на підтвердження того, що позивач знаходиться в скрутному матеріальному становищі через неотримання доходів в країні постійного проживання (перебування), або з інших причин, до адміністративного позову не додано.

Крім того суд зазначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб`єктів звернення до суду.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких умов суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-IX, з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 гривень.

Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк, наданий для усунення недоліків адміністративного позову та зазначає про необхідність надання ним доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн., або докази незадовільного його фінансового стану.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись ст.ст. 5-12, 121, 133, 160, 166, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову в адміністративній справі №420/14792/20.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч.4 п.1 ст.169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

продовження строку на усунення недоліків