Рішення № 94232782, 18.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10107/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0021775306 від 24.02.2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 06 жовтня 2020 року надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту – позивач або ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі по тексту – відповідач або ГУ ДПС в Одеській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0021775306 від 24.02.2020 року, яким визначено зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплатити штраф у сумі 25 448,65 грн.;

- стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 2 102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Позиція позивача обґрунтована наступним

Позивач зазначає, що ГУ ДПС в Одеській за результатами камеральної перевірки і на підставі акту №947/15-32-53-06 від 24.02.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0021775306 від 24.02.2020 року, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у сумі 25 448,65 грн. за несплату/затримку грошового зобов`язання у вигляді єдиного податку на суму 127 243,25 грн.

Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що здійснюючи 21 листопада 2019 року в банку оплату своїх чергових платежів як ФОП, він (чи працівник банку) помилився рахунками, на які повинні були спрямовуватися обов`язкові платежі, та як наслідок помилки (людського фактору) - позивача чи працівника банківської установи, яка проводила перерахунок коштів, - зарахування коштів відбулося не на ті рахунки: сума єдиного податку в розмірі 128 310 грн. перерахована на рахунок, передбачений для зарахування ЄСВ.

У позові зазначено, що виявивши вказану помилку, позивач відразу вжив заходів до її виправлення, а саме 10.02.2020 року ФОП ОСОБА_1 написав лист-заяву до начальника ДПІ в Овідіопольському районі Чорноморського управління ДПС в Одеській області про перенаправлення переплачених коштів в сумі 127 243,23 грн. на рахунок, належний до сплати єдиного податку. Крім того, позивач звернувся до податкового органу з заявою від 17.02.2020 року, в якій виклав зазначені обставини з проханням врахувати їх і не виносити податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу, однак його заява залишилася без відповіді і задоволення.

Таким чином, позивач вважає, що він вчинив своєчасні і вичерпні дії, спрямовані на реалізацію обов`язків, покладених на нього Податковим кодексом України, однак в силу помилки склалася негативна для нього ситуація, яка потягнула накладення на позивача несправедливого штрафу.

У зв`язку з цим, на переконання позивача, штраф за пропущення строків сплати обов`язкових платежів накладено за відсутності вини позивача, так як він вчинив усі дії, спрямовані на виконання своїх зобов`язань.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ФОП ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що позивачем визначено суму єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету відповідно до податкових декларацій, а саме: за І півріччя 2019 року №29545 від 11.11.2019 року у розмірі 113407,95 грн. (термін сплати 12.11.2019 року); за III квартал 2019 року - №29548 від 11.11.2019 року на суму 14897 грн. (термін сплати 22.11.2019 року). Згідно даних ІКП, у позивача станом на 21.11.2019 року обліковувався борг у розмірі 127 243,23 грн., який погашено 18.02.2020 року (на підставі заяви позивача від 18.02.2020 року), тобто з порушенням граничного терміну сплати.

Таким чином, відповідач зазначає, що на підставі аналізу даних ІКП позивача по платежу «єдиний податок», перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначного грошового зобов`язання з єдиного податку на загальну суму 127 243,25 грн., чим порушено вимоги п.295.3 ст.295 ПК України, що призвело до нарахування штрафних санкцій відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України.

Крім того, на переконання відповідача, позивач не надав достатніх доказів на спростування доводів щодо своєчасної сплати єдиного податку.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) усі наявні на час розгляду справи та належним чином оформлені документи, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0021775306 від 24.02.2020 року, в тому числі, але не зокрема належним чином засвідчені копії:

- Акту камеральної перевірки строків сплати єдиного податку з фізичних осіб №974/15-32-53-06 від 24.02.2020 року;

- податкового повідомлення-рішення №0021775306 від 24.02.2020 року;

- рішення Державної податкової служби України №10041/6/99-00-08-05-04-06 від 19.03.2020 року про продовження строку розгляду скарги;

- рішення Державної податкової служби України №14456/99-00-08-05-04-06 від 24.04.2020 року про результати розгляду скарги.

28 грудня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з витребуваними судом доказами (вхід. №55736/20).

Відзив на позовну заяву отримано позивачем 23 грудня 2020 року, що підтверджується скриншотом з електронної пошти відповідача, який доданий до відзиву.

Станом на 18 січня 2021 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін, а також відповіді на відзив в порядку та строки передбачені ст.263 КАС України від позивача на адресу суду не надходило.

Дана справа вирішується судом у перший робочий день після виходу судді з чергової щорічної відпустки.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку (група ІІІ - 5%).

17 лютого 2020 року позивач звернувся до начальника ДПІ в Овідіопольському районі Чорноморського управління Головного управління ДПС в Одеській області з заявою в якій повідомив про наявність помилки при зарахуванні коштів, а саме: сума єдиного податку в розмірі 128 310 грн. перерахована на рахунок, передбачений для зарахування ЄСВ. У заяві позивач також зазначив, що з метою уникнення судових тяжб (досудового врегулювання), за наслідками яких можуть бути понесені суттєві витрати, як зі сторони позивача, так і зі сторони податкового органу, позивач просить врахувати викладені обставини і не застосовувати до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції за порушення строків сплати обов`язкових платежів у зв`язку із допущеною помилкою при їх перерахуванні (а.с.9-10).

На підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу І, пп.75.1 ст.75, ст.76.1 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року за змінами та доповненнями, головним державним інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області Ошовською Оленою Павлівною проведено перевірку своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №974/15-32-53-06 від 24.02.2020 року (а.с.6).

Згідно Акту №974/15-32-53-06 від 24.02.2020 року встановлено порушення термінів сплати єдиного податку, визначених п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями). Відповідальність за порушення граничних термінів сплати, передбачена п.126.1 ст.126 ПК України.

На підставі порушень, встановлених в Акті перевірки №974/15-32-53-06 від 24.02.2020 року, ГУ ДПС в Одеській області винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0021775306 від 24.02.2020 року та застосовано до позивача штраф у розмірі 25448,65 грн. (а.с.7).

28 лютого 2020 року позивач звернувся до ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області зі скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0021775306 від 24.02.2020 року (а.с.11-13).

19 березня 2020 року ДПС України прийнято рішення №10041/6/99-00-08-05-04-06 «Про продовження строку розгляду скарги» (а.с.15).

24 квітня 2020 року ДПС України прийнято рішення №14415/6/99-00-08-05-04-06 «Про результати розгляду скарги», відповідно до якого податкове повідомленні-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0021775306 від 24.02.2020 року - залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 – без задоволення (а.с.16-18).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №0021775306 від 24.02.2020 року, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Релевантні джерела права та висновки суду

Податковий кодекс України (далі – ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Водночас, відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Частиною першою статті 43 та частиною п`ятою 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено, що у визначений законодавством термін та розмірі своєчасно було сплачено до бюджету єдиний податок за 2, 3 квартал 2019 року, що підтверджується наявними у справі копіями квитанцій №0.0.1531133587.1 від 21.11.2019 року на суму 113 410,00 грн. та №0.0.151140062.1 від 21.11.2019 року на суму 14 900,00 грн.

Проте, через допущену помилку при оформленні реквізитів платіжних доручень (а.с.8), вказані кошти було зараховано на іншій бюджетний рахунок, а після того, як позивачем самостійно було виявлено помилку, ФОП ОСОБА_1 одразу звернувся до контролюючого органу із заявою про те, щоб кошти було перераховано на необхідний бюджетний рахунок.

Отже дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов`язань, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2020 року по справі №808/3455/15.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з огляду на сплату платником податку узгодженого податкового зобов`язання у встановлений законодавством строк, а саме: 12.11.2019 року за І півріччя 2019 року (термін сплати 12.11.2019 року); 22.11.2019 року за III квартал 2019 року (термін сплати 22.11.2019 року), проте з помилковим зазначенням номерів рахунків у платіжних дорученнях, такий платник податку не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв`язку з чим нарахування Головним управлінням ДПС в Одеській області грошового зобов`язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення в частині суми штрафу у розмірі 25 448,65 грн. є протиправним.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 840 грн. 80 коп., що сплачені згідно квитанції №76834 від 03 листопада 2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0021775306 від 24.02.2020 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0021775306 від 24.02.2020 року, яким визначено зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплатити штраф у сумі 25 448,65 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя С.О. Cтефанов

.