Ухвала суду № 94232599, 19.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/696/21

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

19 січня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора України, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.12.2020 про неуспішне проходження атестації заступником начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;

- зобов`язати уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів та Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 новий час (дату) для проходження співбесіди (III етапу атестації).

Ухвалою судді від 19.01.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Одночасно із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

В обґрунтування поданої заяви позивач покликається на те, що дії Кадрової комісії свідчать про суб`єктивний та упереджений підхід при прийнятті нею рішень відносно позивача під час саме III етапу атестації, що є грубим порушенням та нівелює усю мету реформування прокуратури, визначену законодавцем. Зазначає, що відповідно до п. 6 розділу 5 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Позивач стверджує, що невжиття заходів до забезпечення позову призведене до грубого порушення його трудових прав та позбавить його сім`ю засобів існування.

Також зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.12.2020 щодо неуспішного проходження ОСОБА_1 атестації, перш за все захистить права його безпосереднього роботодавця - Офісу Генерального прокурора, оскільки в подальшому не потребуватиме вчинення дій щодо поновлення мене на роботі та виплати бюджетних коштів за той час, коли я фактично не буду працювати.

Крім того, повідомляє, що на час звернення до суду 14.01.2021 оскаржуване рішення Кадрової комісії не реалізовано. Таким чином, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення його порушених прав, які він має намір захистити.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 154 КАС України визначено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З огляду на зміст заяви про забезпечення позову суд не вбачає підстав для розгляду такої з викликом заінтересованих сторін та їх заслуховування в судовому засіданні.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими нормами процесуального закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У силу приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС).

З врахуванням викладеного, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду може бути істотно ускладнено або унеможливлено; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доцільність вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.12.2020 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 позивач аргументує тим, що невжиття заходів забезпечення позову у цей спосіб може істотно ускладнити виконання рішення суду у цій справі, унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів у разі задоволення судом позовних вимог, оскільки на підставі цього рішення можливе звільнення позивача із займаної посади та органів прокуратури.

Суд критично оцінює таке твердження позивача, адже законодавство передбачає ефективні засоби відновлення в судовому порядку прав незаконно звільненої особи роботодавцем, зокрема: рішення суду про поновлення на посаді підлягає до негайного виконання; за весь час вимушеного прогулу на користь незаконно звільненої особи стягується середній заробіток; у випадку затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді особа вправі стягнути з роботодавця середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду.

Щодо покликання заявника на протиправність рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.12.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації суд зазначає, що зазначені позивачем доводи не підтверджують очевидну протиправність рішення відповідача, а тому така протиправність може бути встановлена судом лише під час розгляду справи по суті.

Відповідно до абз. 3 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Таким чином, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 21.12.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації фактично матиме наслідком вирішення спору про оскарження цього рішення без розгляду справи по суті, що суперечить принципам законності, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи, та є, з погляду суду, неприпустимим та передчасним.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у зв`язку з необґрунтованістю такої.

Керуючись ст. ст. 150, 153, 154, 243, 248, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення”, підп. 15.5 п.15 розділу VI «Перехідні положення» КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до або через суд першої інстанції, який постановив таку ухвалу.

Суддя Сидор Н.Т.