
Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2021 року Справа № 160/15424/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- зобов`язати відповідача в особі головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати ОСОБА_1 1968 року народження інваліду третьої групи за загальним захворюванням, пенсію чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні якого знаходилась як інвалід, і як жінка.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вважає протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови в розрахунку та перерахунку їй пенсії по втраті годувальника, виходячи з розміру пенсії, отримуваного її померлим чоловіком ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки факт сумісного проживання встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпро у справі № 201/10399/18 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року відкрито провадження у справі № 160/15424/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву, яка отримана останнім 17.12.2020 року, що підтверджується матеріалами справи.
11 січня 2021 року від відповідача надійшов відзив, в якому останнім зазначено, що оскільки позивач не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 а проживала в цивільному шлюбі і відсутнє свідоцтво про шлюб, то згідно з вимогами чинного законодавства України позивач не має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Для проведення пенсії позивача на пенсію по втраті годувальника, відповідно до заяви від 15.10.2020 року немає законних підстав.
З урахуванням наведеного, відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , з яким позивач мешкала в цивільному шлюбі з 1998 року по день його смерті.
В період сумісного проживання однією сім`єю позивача стала інвалідом III групи за загальним захворюванням з 2011 року і з цього часу отримую пенсію, а до смерті ОСОБА_2 , як непрацездатна та знаходилась на його утриманні.
Після смерті ОСОБА_2 позивач звернулась до регіонального Пенсійного фонду з проханням перерахувати мою пенсію та визначити її з урахуванням пенсії померлого чоловіка.
Листом від 18 квітня 2018 року № Р-5682/18 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки остання не знаходилась з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, а знаходилась в цивільному шлюбі, проте, законом не передбачено в такому випадку перерахунок пенсії та останній було рекомендовано звернутися до суду і встановити факт проживання з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки.
Рішенням Жовтневого районного суду від 18.10.2019 року у справі № 201/10399/18 був установлений факт сумісного проживання померлого ОСОБА_2 та мене як чоловіка та жінки з 1996 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Дніпровського Апеляційного суду від 30.09.2020 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпро від 18.10.2019 року було змінено і вказано наступне: встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2004 року по день його смерті, а саме: по ІНФОРМАЦІЯ_1.
15 жовтня 2020 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника і отримала відмову у зв`язку з тим, що нібито рішення суду про визнання жінкою померлого ОСОБА_2 , з яким позивач проживала однією сім`єю, що не є підставою для перерахунку (нарахування) пенсії.
Не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника позивач звернулась з даним позовом до суду.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року - незалежно від тривалості страхового стажу.
Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з частиною третьою цієї статті до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника необхідно подати такі документи:
1) трудова книжка померлого годувальника або документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
2) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);
3) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
4) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);
5) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визначення його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
7) документи про місце проживання (реєстрації);
8) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідно до п.2 підпункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пенсійного фонду №13-1 від 07.07.2014 та №13-2 від 30.07.2015 року) до заяви про перехід на пенсію у разі втрати годувальника надаються, зокрема, такі документи:
- довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);
- документи про місце проживання (реєстрації);
- документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Згідно з пп. 2-11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
В якості документу, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» .
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідач, відмовляючи у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, посилається на відсутність документу, який би підтверджував факт проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу, що на думку відповідача, не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.09.2020 року у справі № 201/10399/18 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2004 року по день його смерті, а саме, по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені даним рішенням суду, є преюдиціальними при вирішенні даної справи по суті.
Враховуючи висновки суду у справі № 201/10399/18, за результатами повторного звернення позивача за призначенням пенсії по втраті годувальника, орган пенсійного фонду в якості єдиної підстави відмови у призначенні пенсії зазначив відсутність свідоцтва про реєстрацію шлюбу на момент звернення.
З даного приводу суд зазначає, що про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
В матеріалах справи наявна довідка голови квартирного комітету № 87 від 04.04.2018 року про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), ведення підсобного господарства (вигодовування курей, вирощування овочів та фруктів).
Суд звертає увагу, що п.2 підпункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 до заяви про перехід на пенсію у разі втрати годувальника, не передбачено обов`язковою умовою надання свідоцтва про шлюб для переходу на пенсію у разі втрати годувальника. Достатньо лише документа про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника, що підтверджується наданими до суду матеріалами справи.
Усі вищенаведені обставини свідчать про те, що позивачка відповідає вимогам, передбаченими статтями 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, довічно.
Відтак, дії відповідача щодо не переведення позивача на пенсію по втраті годувальника є протиправними.
Стосовно позовної вимоги позивача про нарахування ОСОБА_1 , 1968 року народження інваліду третьої групи за загальним захворюванням, пенсію чоловіка ОСОБА_2 не може бути задоволена судом, оскільки позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права і суд не може втручатись в дискреційні повноваження пенсійного органу.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Відтак, виключно до компетенції Пенсійного фонду відноситься призначення пенсії, позаяк суд не може своїм рішенням втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо прийняття ним рішень
Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, в частині позовних вимог про нарахування ОСОБА_1 , 1968 року народження інваліду третьої групи за загальним захворюванням, пенсію чоловіка ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Одночасно суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за меді заявлених позовних вимог та зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , 1968 року народження, інваліда третьої групи за загальним захворюванням, про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з яким остання проживала однією сім`єю та знаходилась на його утриманні, подану 15.10.2020 року, з урахуванням правової позиції викладеної в даному рішенні, оскільки це є необхідним для повного захисту прав та законних інтересів позивача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1906512839.1 від 16.11.2020 року.
Отже, оскільки задоволено основну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , 1968 року народження, інваліда третьої групи за загальним захворюванням, про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з яким остання проживала однією сім`єю та знаходилась на його утриманні, подану 15.10.2020 року з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук
Судове рішення № 94231182, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/15424/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: